Справа № 201/7405/22
Провадження № 1-кс/201/2699/2022
01 жовтня 2022 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22022050000005300, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Білозерське Донецької області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не судимої, заміжньої, працює на посаді підземної медичної сестри в ДП «Добропіллявугілля-видобуток», проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_6
- підозрювана ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_7 (через відеоконференцзв'язок)
Короткий виклад клопотання.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022050000005300, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.09.2022, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, визначених пунктами п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4», без можливості внесення застави.
Позиції учасників.
Під час розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила, зазначила, що вину визнає, дійсно розповсюдила інформацію про переміщення та розташування ЗСУ, співпрацює зі слідством (що також підтвердив прокурор), просила застосувати до неї запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників, дослідивши клопотання та додані документи, приходжу до наступних висновків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власний телефон марки «Xiaomi Redmi» із сім-картками оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , з особистого акаунту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в месенджері «Телеграм», поширила на мобільний номер НОМЕР_3 невстановленій особі на ім'я « ОСОБА_8 » з акаунтом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » інформацію військового характеру, а саме:
27.08.2022 о 19 год. 33 хв. про дислокацію військовослужбовців ЗС України з відповідною ідентифікацією на місцевості;
27.08.2022 о 19 год. 34 хв. про дислокацію про проведення військових навчань в полі військовослужбовців ЗС України з відповідною ідентифікацією на місцевості та про переміщення їх у напрямок певного населеного пункту;
28.08.2022 о 14 год. 25 хв. про дислокацію військовослужбовців ЗС України з відповідною ідентифікацією на місцевості.
30.09.2022 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до
ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 30.09.2022; протоколом огляду відеозапису допиту за участю підозрюваної ОСОБА_5 від 30.09.2022; протоколом огляду телефону від 30.09.2022; протоколом слідчого експерименту від 30.09.2022.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваної ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Слідчий вказує про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
При цьому ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваної від слідства та суду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість ризику переховування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, на теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки та інші місця знаходження речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні, знищення, сковування або спотворення вищевказаних речей чи документів, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 до дій військовослужбовців та керівництва Російської Федерації, необрання стосовно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення, що у свою чергу дає підстави стверджувати про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що беручи до уваги той факт, що підозрювана в умовах воєнного стану з ідеологічних мотивів ініціативно здійснювала передачу ворогу інформації про розташування підрозділів ЗСУ та інших військових формувань, ризик повторення вказаної протиправної поведінки можливо нівелювати виключно шляхом тримання підозрюваного під вартою.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри.
Крім того, слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день існують.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Підозрювана затримана о 09:00 годині 29.09.2022 року, підозра вручена 30.09.2022 року, тому строк досудового розслідування має бути закінченим до 30.11.2022 року, а, отже, саме до цього строку в межах 60 днів слідчий суддя може обрати запобіжний захід, тобто до 09:00 години 27 листопада 2022 року.
Щодо застави.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з цим, згідно положень ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки на теперішній час в Україні введено воєнний стан, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, слідчий суддя вважає недоцільним визначати розмір застави.
Щодо визначення місця застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходжу з того, що діючий кримінально-процесуальний закон, у тому числі, з метою проведення ефективного досудового розслідування, надає право слідчому визначати місце перебування підозрюваної, у зв'язку з чим, клопотання сторони обвинувачення щодо чіткого визначення в увалі слідчого судді місця застосування запобіжного заходу є таким, що не в повній мірі відповідає процесуальному закону.
Керуючись ст. ст. 176-178, 206, 309, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 09 години 00 хвилин 27 листопада 2022 року, без визначення розміру застави.
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1