Справа № 211/2942/22
Провадження № 2/211/2851/22
Заочне рішення
іменем України
03 жовтня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С. В.,
при секретарі: Мариненко Е.П.,
за відсутності сторін у справі,
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ реєстрації місця проживання громадян виконкому Довгинцівської районної у місті ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2020 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2012.
У будинку зареєстрованівідповідач у справі. З квітня 2021 року відповідач не проживає за вказаною вище адресою, добровільно виселившись з будинку, забравши всі свої особисті речі. За вищевказаною адресою він не проживає з цього часу, участі в утриманні житла та сплаті комунальних платежів не приймає.
Тому позивач просить суд усунути йому перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.
Представник відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Довгинцівської районної у місті ради у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно вимог статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2020 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2012(а.с. 6-9 - копії витягів, свідоцтва).
На даний час у вищевказаному будинку зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який приходиться позивачу сином, та неповнолітня донька позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5 - довідка).
У матеріалах справи міститься Акт від 19.08.2022 (а.с. 11), складений мешканцями сусідніх будинків по АДРЕСА_1 , підтверджений головою вуличного комітету № 35 Довгинцівського району міста Кривого Рогу, із змісту якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 не проживає з квітня 2021 року по теперішній час.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 386 ЦК України передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності зі ст. 405 ч. 2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст.71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст.405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Наявність реєстрації ОСОБА_2 у будинку за вищевказаною адресою позбавляє можливості позивача здійснювати право власності у повному обсязі.
Судом достовірно встановлено, що відповідач не мешкає у будинку АДРЕСА_1 більше одного року без поважних причин, доказів стосовно поважних причин не проживання відповідача в даному будинку у судовому засіданні не добуто; наявність будь-яких домовленостей між позивачем та відповідачем з приводу порядку користування спірним житлом, тривалості строку збереження права користування ним у судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, тому суд приходить до висновку про необхідність визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме спірним будинком, розташованим за вказаною вище адресою, у зв'язку з відсутністю в ньому без поважних причин понад одного року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 76, 81, 89, 247, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко