іменем України
Справа № 210/2838/22
Провадження № 1-в/210/426/22
"29" вересня 2022 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники судового розгляду: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , представник ДУ "КВК-80" ОСОБА_4 , засуджений ОСОБА_5 , захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» на засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця Дніпропетровської області, Апостолівського району, українця, громадянина України, засудженого 23 листопада 2012 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 13 років 6 (шести) місяців позбавлення волі,
початок строку відбування покарання 06.06.2012 р., кінець - 20.07.2024 р.,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України),-
Начальник Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» ОСОБА_7 звернувся до суду з поданням відносно: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працював, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, засудженого 23.11.2012 року Апостолівським міським судом Дніпропетровської області за ст. 115 ч.1 КК України до 13 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року вирок залишено без змін. Ухвалою Жовтоводського міського суду від 19.04.2016 року у відповідності до ст. 72 ч.5 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 06.06.2012 року по 22.10.2013 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Згідно рішення комісії установи від 05.11.2021 року переведений до дільниці соціальної реабілітації.
Подання подане в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Позиції сторін.
Представник ДУ «КВК № 80» ОСОБА_4 просив суд задовольнити подання, оскільки засуджений довів своє виправлення, має два заохочення, працює в колонії різноробочим, заробітну плату не отримує.
ОСОБА_5 підтримав подання, просив його задовольнити. Зазначив, що усвідомив свою провину, довів виправленням.
Адвокат ОСОБА_6 підтримала подання начальника ДУ «КВК (№80)», просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення та подання є передчасним.
Обставини, встановлені судом.
Вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2012 року ОСОБА_5 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України і призначено йому покарання - 13 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року вирок залишено без змін. Ухвалою Жовтоводського міського суду від 19.04.2016 року у відповідності до ст. 72 ч.5 КК України зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 06.06.2012 року по 22.10.2013 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Згідно рішення комісії установи від 05.11.2021 року переведений до дільниці соціальної реабілітації.
Початок строку 06.06.2012року. Кінець строку 20.07.2024 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в місцях позбавлення волі знаходиться з 14 06.2012 року.
Під час утримання в Установі виконання покарань № 4 (м. Дніпро), характеризувався негативно, мав 2 (два) стягнення. Заохочень не мав.
З 14.11.2013 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія ( № 26 )», де характеризувався негативно, мав 8 (вісім) стягнень. Заохочень не мав.
3 04.04.2014 року проходив курс лікування в Дніпропетровській міжобласній лікарні, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 04.05.2014 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія ( № 26 )», де характеризувався негативно,мав 3 (три) стягнення. Заохочень, не мав.
З 10.03.2015 року відбував покарання в Державній установі «Дніпровська виправна колонія ( № 89 )», де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 26.01.2016 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія ( № 26 )», де характеризувався негативно, мав 1 (одне) стягнення. Заохочень не мав.
З 17.03.2016 року проходив курс лікування в Дніпропетровській міжобласній лікарні, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 06.04.2016 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія ( № 26 )», де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 27.02.2017 року проходив курс лікування в Дніпропетровській міжобласній лікарні, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 16.03.2017 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)», де характеризувався посередньо, мав 1 (одне) стягнення та 9 (дев'ять) заохочень.
З 10 08.2020 року відбував покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№ 80)», де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 17.11.2020 року проходив курс лікування в Дніпропетровській міжобласній лікарні, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 16.12.2020 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Кривірізька виправна колонія (№80)». За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що був заохочений 2 (два) рази. Працевлаштований на об'єкті «Господарська обслуга» різноробочим. До виконання своїх обов'язків ставиться сумлінно та відповідально. Своїм ставленням до праці надає позитивний приклад іншим засудженим. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці.
Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта і «Підготовка до звільнення». Приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі.
З довідки про наявність стягнень та заохочень вбачається, що за період відбування покарання в Криворізькій ВК №80 станом на 05.03.2021 року ОСОБА_5 має 1 (одне) заохочення, стягнень не має.
Так, 01.11.2017 року засуджений був розглянутий на комісії Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» згідно статті 101 КВК України, у зв'язку з невідповідностю оцінки ступеня виправлення, засудженого (а саме засуджений не стає на шлях виправлення), йому було відмовлено у переведенні до дільниці соціальної реабілітації.
Крім того, 23.01.2020 року засуджений був розглянутий на комісії Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№ 26)» згідно статті 82 КК України, у зв'язку з невідповідністю оцінки ступеню виправлення засудженого, (а саме засуджений не став на шлях виправлення), йому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі.
Крім того, 31.03.2021 року засудженого було розглянуто на комісії Державшої установи «Криворізька виправна колонія (№ 80)» згідно статті 81 КК України але у зв'язку з невідповідністю оцінки степеня виправлення засудженого, а саме пише стає на шлях виправлення, йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні.
Крім того, 05.11.2021року засудженого було повторно розглянуто на комісії Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» відповідно до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України позитивно та переведено до дільниці соціальної реабілітації.
На профілактичному обліку установи не перебуває. Позову не має.
Також, 15.08.2022року проведено підсумкову оцінку ризику вчинення повторно кримінального правопорушення за результатами якої підсистема «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, визначила ступінь ймовірної небезпеки для суспільства як -«СЕРЕДНІЙ».
Мотиви та висновку суду
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (ч.3, п. 3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.
Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Розглядаючи подання начальника «КВК (№80)» щодо застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_5 та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
В судовому засіданні встановлено, що 06.06.2012 року по вересень 2022 року засуджений мав одинадцять заохочень та п'ятнадцять стягнень, чотири рази був поміщений до ДІЗО та один раз до карцеру, отже це не підтверджує того, що він повністю став на шлях виправлення та його поведінка зазнає позитивних змін.
Станом на момент звернення до суду із клопотанням про застосування ст. 81 КК України, стягнення у засудженого відсутні. Однак, порушення режиму відбування покарання, які були зазначені в постановах про накладення стягнення, а так само їх кількість, не можуть свідчити, що засуджений довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Наявність 15 (п"ятнадцяти) порушень режиму відбування покарання засудженим, які мали місце до 2017 року, у тому числі й карцер та ДІЗО, свідчить про непослідовний процес виправлення і у сукупності із дослідженими даними не може бути безсумнівним підтвердженням його виправлення та готовності до самокерованої правослухняної поведінки.
Об'єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, що є підставою для застосування статті 81 КК України не встановлено.
Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_5 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що представником колонії та засудженим не надано конкретних переконливих даних про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На думку суду, звільнення від відбування покарання умовно-достроково з огляду на те, що ОСОБА_5 не довів свого виправлення, під час відбування покарання порушував режим відбування покарання, тяжкість злочину, скоєного ОСОБА_5 а також відбутий строк покарання із врахуванням перерахунку строку попереднього ув'язнення не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України, тому клопотання є передчасним.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах особової справи інформацією, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» на засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома та виконання, а так само і для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Повний текст ухвали складено та проголошено 30 вересня 2022 року о 13год.45хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1