Справа № 210/2436/22
Провадження № 3/210/1145/22
іменем України
"30" вересня 2022 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ГП № 311573, 31 липня 2022 року близько о 00 год. 05 хв. в м. Кривий Ріг, в Металургійному районі по пр. Металургів,, біля буд. 36, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не виконав законну вимогу працівника патрульної поліції щодо припинення протиправних дій та проведення поверхневої перевірки, чим вчинив правопорушення за ст.185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат Охримович Л.С. не з'явилися, повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 надав до суду клопотання, відповідно до якого просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що не встановлено, які саме протиправні дії вимагали припинити працівники патрульної поліції. Крім того, вимога щодо проведення поверхневої перевірки є безпідставною та незаконною, у зв'язку з чим відмова щодо її виконання не може бути розцінена як злісна непокора. Також фабула адміністративного протоколу складена абстрактно, без конкретизації, які саме дії були розцінені як злісна непокора, тобто відсутні всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Крім того, 30 вересня 2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що під час розмови з працівниками поліції не виражався нецензурною лайкою, вів себе спокійно, ввічливо, спілкувався з повагою, жодних перешкод не чинив, на підставі викладеного просив суд закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши адміністративний матеріал суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише за дії, вчинені винним у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» наголошено, що при розгляді справ про правопорушення, передбачені ст. ст. 185 і 187 КУпАП, судді зобов'язані перевіряти правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення, наявність пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідків правопорушення, даних, що характеризують цю особу, зокрема, чи притягалась вона раніше до адміністративної відповідальності протягом року.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Натомість, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 311573 від 31.07.2022 року відсутні дані про свідків з місця події, тобто свідки не залучались.
Суд вважає, що рапорт інспектора поліції Гусакової Ірини, як доказ винуватості ОСОБА_1 , не може бути прийнятий до уваги, оскільки рапорт є внутрішнім документом правоохоронного органу та не є поясненнями цієї особи по справі.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
При цьому, суддя виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.
Проте, в протоколі фабула адміністративного протоколу складена абстрактно, без конкретизації, які саме дії були розцінені як злісна непокора, тобто відсутні всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Крім того, в фабулі протоколу не встановлено, які саме протиправні дії вимагали припинити працівники патрульної поліції.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії»( рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.
Виходячи з наведеного, суд позбавлений повноважень редагувати фабулу адміністративного правопорушення, а з фабули протоколу від 31.07.2022 року не вбачається, що ОСОБА_1 , вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, проте не вказано, які саме ознаки сп'яніння встановлено працівниками поліції, будь-яких доказів алкогольного сп'яніння до матеріалів не долучено.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано лише протокол про адміністративне затримання АЗ № 103046 від 31.07.2022 квітня 2022 року та рапорт поліцейського, що за своєю суттю, на переконання судді, не може бути достатнім доказом факту вчинення адміністративного правопорушення.
Будь-яких інших доказів, в тому числі пояснення свідків, які могли бути очевидцями даної події, відеозапис з нагрудних камер поліцейських, тощо, суду не надано.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП за обставин викладених у протоколі про адміністративні правопорушення, суддя доходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: Р. Є. Скотар