Харківський окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
03 жовтня 2022 р. Справа №520/7590/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головног управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Код ЄДРПОУ 14099344) щодо зменшення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсоткового розміру пенсії з 88 % до 70 % від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2016;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 у розмірі 88 % від суми щомісячного грошового забезпечення на підставі наявних в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області даних про розміру щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 20.09.2022 отримано за допомогою системи "Електронний суд" 21.09.2022 (20.09.2022 після 17:00 год).
На момент вирішення питання про повернення позовної заяви недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2022, у строк, встановлений судом, позивачем не усунуто.
22.09.2022 позивачем подано до суду клопотання, в якому просить врахувати судову практику Другого апеляційного адміністративного суду при вирішенні питання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Оцінюючи наведені у клопотанні аргументи позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
При цьому, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо визначення відсотку пенсії від грошового забезпечення, які не стосуються саме правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі підлягає сплаті.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постановах від 9 жовтня 2019 року (справа №9901/311/19) та від 06.05.2020 року (справа №9901/70/20).
Окрім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09 липня 2020 року по справі П/811/201/16 виклав правову позицію, згідно якої, судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Вказаний перелік не містить таку пільгу як право на звернення до суду цих осіб зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі. Позивачі - учасники бойових дій мають право на звільнення від сплати судового збору лише у випадку звернення до суду із питаннями, що пов'язані з їх соціальним захистом. Оскаржувані позивачем акти індивідуальної дії не зачіпають порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосуються його соціального і правового захисту як ветерана війни. Вимоги ухвали від 22 березня 2016 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги для позивача не були надто надмірними чи обтяжливими, тому у встановлений суддею строк позивач міг їх виконати. Оскільки позивач не усунув указані судом в ухвалі від 22 березня 2016 року недоліки апеляційної скарги щодо надання оригіналу документу про сплату судового збору, Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги апелянту. Цей висновок Верховного Суду відповідає правовому висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09 жовтня 2019 року в справі №9901/311/19 та постанові від 12 лютого 2020 року в справі №545/1149/17.
Окрім цього, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 27 листопада 2019 року передала справу №545/1149/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п'ятої статті 403 ЦПК України з огляду на те, що колегія суддів вбачає виключну правову проблему в неоднозначності застосування судами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, № К/9901/30220/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17 зазначила, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
За аналогічних підстав судом не може бути врахована судова практика суду апеляційної інстанції з посиланням на судову практику Верховного Суду, на яку посилається позивач, оскільки вона вищенаведені правові позиції є останніми в часі та викладені Верховним Судом саме з метою застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI в адміністративних справах та підлягають обов'язковому застосуванню судом першої інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи фактичні обставини, що спричинили звернення позивача до суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цьому спорі не стосуються саме правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, відповідно позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", отже, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з приписами частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248, 259, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій Котеньов