Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 лютого 2022 р. № 520/28613/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Мірзабековій К.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Мазюка С.О.,
представника відповідача - Маслоша С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати Наказ № 1014 о/с Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Станіслава Перліна від 26 листопада 2021 року про накладення дисциплінарного стягнення:
- зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Станіслава Перліна вчинити певні дії - відновити порушені права позивача ОСОБА_1 шляхом скасування наказу № 1014 о/с від 26.11.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення:
- судові витрати за позовною заявою покласти на відповідача, зобов'язавши останнього відшкодувати їх позивачу в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом о/с Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Станіслава Перліна №1014 від 26 листопада 2021 року до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає вищезазначений наказ протиправним, оскільки 29.10.2021 р., заступаючи на службу, ОСОБА_2 почував себе погано та продовжував приймати спіртовмісні ліки, про що він повідомив своє керівництво в особі начальника превенції ХРУП №1 ГУНП в підполковнику поліції ОСОБА_3 , але останній з чергування позивача не зняв, до дому не відпустив, у зв'язку із відсутністю працівників з особового складу, які зможуть мене замінити на виборчій дільниці. Не маючи офіційного дозволу покинути чергування позивач був вимушений продовжити несення служби. Позивач зазначає, що перед виїздом до Територіальної виборчої комісії ним повторно були застосовані спиртовмісні лікарські засоби: Ангілекс спрей, Зіпелор (розчин для полоскання горла), Сінекод сироп, після чого ОСОБА_1 направився до місця отримання бюлетенів.
Позивач також посилається на ту обставину, що 02.11.2021 відносно нього розпочате службове розслідування, про яке позивача ніхто не повідомив, пояснення у нього в межах службового розслідування ніхто не відбирав. Позивач вважає, що зазначене службове розслідування проведено неповно та упереджено, а його висновки є необґрунтованими.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Представником відповідача надано відзив на позов, в якому суб'єкт владних повноважень з вимогами заявленого позову не погодився, вважаючи доводи, викладені у ньому - необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 перебував на службі у стані сильного алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом огляду за допомогою газоаналізатора " ALKOTEST 6820", а саме: 2,97 проміле, про що було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 29.10.2021 № 20 15/02-2021. В подальшому старшого лейтенанта поліції Новікова керівництвом ХРУП № 1 було відсторонено від несення служби.
Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах вчинене владним суб'єктом волевиявлення з приводу реалізації адміністративної функції не спричинило безпідставного настання негативних наслідків для позивача, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті невідкладно після закінчення підготовчого провадження.
Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.2021 у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, оскільки в межах підготовчого засідання його явка визнана судом обов'язковою.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним та прийнятим у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ Харківської області з вересня 2012 року по 10 грудня 2021 року. За час проходження служби позивач працював на посаді дільничним офіцером.
З 09.02.2021року ОСОБА_1 був призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП №1 ГУНП в Харківській області на підставі наказу №78ос від 09.02.2021 р., де працював до 10.12.2021 р. за спеціальним званням - старший лейтенант поліції. Притягнень до дисциплінарної відповідальності та доган позивач не має.
З повідомлених позивачем обставин та як встановлено за матеріалами справи, ОСОБА_1 з 06.10.2021р. перебував на лікарняному у зв'язку із діагнозом хворобою ГРВІ (Гостра респіраторна вірусна інфекція) і йому були рекомендовані ліки, пов'язані з лікуванням кашлю, зняття болю у горлі та нежиттю.
11.10.2021 р. ОСОБА_1 лікарняний був закритий лікарем, але позивач деякий час продовжував приймати ліки для повного одужання від вірусної хвороби.
Позивач зазначає, що 28.10.2021 він знову став відчувати себе погано, що виявлялось у головної болі, болі в горлі, кашлі, нежиті та відчутті слабкість. Однак, знову взяти лікарняний він не міг у зв'язку з початком виборів Харківського міського голови та необхідністю перебування його на службі, відсутністю працівників, які б мали можливість замінити його на чергуванні при здійсненні охорони виборчих бюлетенів.
Позивач зазначає, що у цей же день він почав застосовувати лікарські засоби, які йому виписував лікар під час перебуванням на лікарняному, а саме: "Ангілекс спрей", "Зіпелор" (розчин для полоскання) та "Сінекод" сироп. Позивач посилається на ту обставину, що зазначені лікарські засоби містили у своєму складі 96% етанолу, тобто етиловий спирт. Позивач посилається на ту обставину, що зазначені ліки продаються без рецепту в аптеці та протипоказань до застосування не мають.
Позивачем зазначається, що 29.10.2021р. він, заступаючи на службу, почував себе погано та продовжував приймати вищевказані ним ліки, про що також було ним повідомлено своєму керівництву в особі начальника превенції ХРУП №1 ГУНП - підполковнику поліції ОСОБА_3 , але останній з чергування позивача не зняв, до дому ОСОБА_1 не відпустив, посилаючись на відсутність працівників з особового складу, які зможуть замінити позивача на виборчій дільниці.
Позивач зазначає, що не маючи офіційного дозволу покинути службу, він був вимушений продовжити несення служби. Перед виїздом до Територіальної виборчої комісії позивачем знову були застосовані вищевказані лікарські засоби, після чого позивач направився до місця отримання бюлетенів.
З повідомлених позивачем обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 було викликано до кабінету начальника кадрового забезпечення, разом з ним зайшов раніше невідомий йому працівник у форменому одязі, який не представився та почав вимушувати позивача проходити тест на алкоголь за допомогою невідомого газоаналізатора. Позивач зазначає, що на його прохання ознайомити з моделлю газоаналізатора, його сертифікацією, технічними характеристиками та наявністю пломб, йому у цьому було безпідставно відмовлено.
Позивач зазначає, що він не був у стані алкогольного сп'яніння, а тому погодився пройти тест на невідомому йому приборі, який викликав сумнів в своєї працездатності і законності. Після того як позивач пройшов тест на газоаналізаторі, який щось виявив, ОСОБА_4 з результатами газоанаїізатора не ознайомили, а лише повідомили, що виявили алкоголь.
Позивач повідомив суд про те, що він запропонував поїхати до лікарні і там здати аналіз на наявність у нього алкоголю або їх складових, але йому відмовили на тій підставі, що докази його сп'яніння у них є і більш ніяких доказів зазначені обставини не потребують. Пояснення позивача стосовно того, що він погано себе почуває та вживає лікарські засоби, в яких міститься етанол, були відхилені. Після чого ОСОБА_1 було відсторонено від несення служби на період виборів.
Позивач зазначає, що про те, що відносно нього розпочате службове розслідування його повідомлено не було, пояснень в межах службового розслідування у позивача ніхто не відбирав.
30 листопада 2021 року, коли позивач перебував на роботі в ХРУП №1 ГУНП у Харківській області його було ознайомлено з раніше невідомим наказом ГУНП в Харківській області, в якому зазначено, що 26 листопада 2021 року, згідно до наказу № 1014 Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області Станіслава Перліна, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п. 1 ч. ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п.6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 14 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 7 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, застосувати до дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУІІ №1 ГУНИ в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Позивач зазначає, що з іншими документами на підтвердження цього наказу його ніхто не ознайомлював, у зв'язку із чим позивач вважає Наказ № 1014 від 26.11.2021 року незаконним і необґрунтованим та таким, що прийнятий з порушенням діючого законодавства та конституційних прав позивача. Зазначені обставини зумовили ОСОБА_1 звернутись до суду із даним позовом.
По суті спірних правовідносин судом зазначається наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (надалі - Закон №580-VIII).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Як свідчать матеріали справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Положеннями ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 1, ч.15 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.
Відповідно до ч.1, ч.11 ст.18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Згідно із приписами ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2021 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в Харківській області від 29.10.2021 № 213/119-15/02-2021, в якій містились відомості про те, що цього ж дня поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області під час перевірки ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, нечітка мова.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин учинення поліцейськими ХРУП №1 ГУНП в Харківській області дисциплінарних проступків, установлення причин і умов їх учинення, вини та ступеня тяжкості дисциплінарних проступків, розміру заподіяної шкоди, та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків поліцейськими в подальшому Наказом ГУНП в Харківській області від 01.11.2021 №2170 було призначено службове розслідування.
29.10.2021 до т.в.о. заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 від керівництва ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що начальником відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області (далі - ХРУП № 1) підполковником поліції ОСОБА_3 було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова.
Мобільною групою у складі поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області було здійснено виїзд до ХРУП № 1, де в службовому кабінеті № 321 приблизно о 12.40 було виявлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував в однострої та мав ознаки алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 під відеозапис було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820» або в медичному закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 надав згоду на проходження огляду за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820» (зав. № ARJL-0311, свідоцтво про повірку №12-01/7426 чинне до 03.12.2020), результат виявився 2,97 проміле, про що було складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 29.10.2021 № 207/119-15/02-2021. В подальшому старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 керівництвом ХРУП № 1 було відсторонено від несення служби.
Службовим розслідуванням встановлено, що 29.10.2021 особовий склад ХРУП № 1, в тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , був задіяний до несення служби по охороні публічного порядку і безпеки на виборчих дільницях Київської районної територіальної виборчої комісії Харківської області під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови.
Як встановлено за матеріалами справи, згідно окремої відомості, 28.10.2021 особовий склад підрозділу, залучений до охорони публічного порядку і безпеки, у тому числі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , пройшов інструктаж щодо неухильного дотримання службової та транспортної дисципліни, карантинних вимог, а також вимог щодо недопущення вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин під час несення служби на виборчих дільницях, про що власноручно розписався у відповідній відомості.
29.10.2021 о 10.51 позивач отримав табельну вогнепальну зброю, про що розписався у книзі нарядів № 4 ХРУП № 1 (інв. № 173 від 12.10.2021) та у подальшому мав заступити на чергування по охороні публічного порядку і безпеки на виборчій дільниці № 631271 Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків, яка розташована за адресою: вул. Ак. Павлова, 313-В, м. Харків. Також, відповідно до вказаної книги цього ж дня о 12.20 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 здав до чергової частини табельну вогнепальну зброю.
Переглядом відеозапису, здійсненого на цифрову нагрудну відеокамеру «CammPro» №1113800127, яка перебуває на балансі ГУНП в Харківській області і використовується поліцейськими УГІ у службових цілях, о 12.40 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 в кабінеті начальника СКЗ ХРУП №1, у присутності заступника начальника ХРУП №1 полковника поліції ОСОБА_6 та поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820» або в медичному закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. В подальшому останній виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», результат становив 2,97 проміле алкоголю у видихаємому повітрі, з яким старший лейтенант поліції ОСОБА_1 погодився. При цьому в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння останній від підпису відмовився.
ОСОБА_1 підтвердив той факт, що 29.10.2021 о 07.00 він прибув до чергової частини ХРУП № 1, де отримав табельну вогнепальну зброю, після чого був задіяний на охорону публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. Також, ОСОБА_1 запевнив, що стан його здоров'я задовільний та він здатен нести службу.
У ході проведення службового розслідування дільничний офіцер поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 від надання будь - яких пояснень щодо події, яка мала місце 29.10.2021 за його участі категорично відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України, про що був складений акт про відмову надати пояснення від 15.11.2021 № 261/119-15/02-2021.
Опитаний начальник відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що 28.10.2021 керівництвом ХРУП № 1 було проведено інструктаж з особовим складом, який був задіяний на охорону публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови. 29.10.2021 о 09.00 задіяний на вибори особовий склад заступив на чергування у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю. Приблизно о 12.00 він разом із заступником начальника відділу превенції ХРУП № 1 підполковником поліції ОСОБА_7 знаходилися біля будинку культури за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходилася Територіальна виборча комісія Київського району м. Харків, де ними був виявлений ДОП ХРУП № 1 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 при спілкуванні з яким у останнього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова). ОСОБА_1 було запрошено до приміщення ХРУП № 1 та передано керівництву СКЗ.
Опитаний заступник начальника відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_7 надав пояснення, аналогічні свідченням підполковника поліції ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що опитана під час службового розслідування начальник СКЗ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_8 пояснила, що 29.10.2021 близько 12.00 керівництвом відділу превенції ХРУП № 1 було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який того дня був задіяний до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови, який перебував на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Про вказану подію було повідомлено керівництву ХРУП № 1 та УГІ ГУНП в Харківській області. В подальшому, у присутності заступника начальника ХРУП № 1 полковника поліції ОСОБА_6 та поліцейських УГІ старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», результат становив 2,97 проміле.
Опитаний заступник начальника ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_6 надав пояснення, аналогічні за змістом поясненням майора поліції ОСОБА_8 .
Також, опитаний старший інспектор - черговий сектору моніторингу ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_9 пояснив, що 29.10.2021 о 08.00 він заступив на добове чергування в якості старшого інспектора чергового ХРУП № 1. Близько 09.00 поліцейські, які того дня були задіяні до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови почали отримувати табельну вогнепальну зброю, серед яких був старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Останній мав охайний зовнішній вигляд, запаху алкоголю від нього чути не було. Після отримання табельної вогнепальної зброї ОСОБА_1 залишив приміщення ХРУП №1.
Опитаний начальник сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_10 пояснив, що 28.10.2021 особовий склад ХРУП № 1, який був задіяний до несення служби для забезпечення охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови, пройшов інструктаж щодо неухильного дотримання службової дисципліни на виборчих дільницях під час виборів. 29.10.2021 о 07.00 зазначені поліцейські прибули до ХРУП № 1, де почали отримувати табельну вогнепальну зброю, після чого заступили на виборчі дільниці згідно розстановки нарядів. Приблизно о 12.00 він знаходився у приміщенні адмінбудівлі ХРУП № 1. В цей час йому зателефонував начальник відділу превенції ХРУП № 1 ОСОБА_3 , який повідомив, що ним щойно біля Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків було виявлено ДОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував в однострої з табельною вогнепальною зброєю та мав ознаки алкогольного сп'яніння. Останнього було запрошено до кабінету начальника СКЗ ХРУП № 1. У подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER». Результат виявився 2,97 проміле, після чого його було відсторонено від несення служби. У подальшому у зв'язку з недостатньою кількістю задіяного на вибори особового складу, він як безпосередній керівник старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , був вимушений заступити на виборчу дільницю замість нього.
Опитані старші інспектори УГІ ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_12 пояснили, що 29.10.2021 приблизно о 12.40 вони здійснювали виїзд до ХРУП № 1, де керівництвом вказаного підрозділу було виявлено дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі в однострої з ознаками алкогольного сп'яніння. Перебуваючи в кабінеті начальника СКЗ ХРУП № 1, у присутності заступника начальника ХРУП № 1 полковника поліції ОСОБА_6 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під відеозапис пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», результат становив 2,97 проміле. Керівництвом ХРУП № 1 ОСОБА_1 був відсторонений від подальшого несення служби.
Установлено, що 07.11.2015 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою він зобов'язується з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, дотримуватися Конституції та законів України.
ОСОБА_1 10.02.2021 особисто був ознайомлений з Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, згідно з якими поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов'язки. Крім цього, зазначеними Правилами передбачено, що поліцейському під час виконання службових обов'язків категорично заборонено перебувати на службі в нетверезому стані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися Присяги поліцейського та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.
Також, згідно вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що 29.10.2021 приблизно о 07.00 дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, де о 10.51 отримав в черговій частині табельну вогнепальну зброю та був допущений до несення служби з охорони публічного порядку та безпеки під час проведення позачергових виборів Харківського міського голови.
Приблизно о 12.00 ОСОБА_1 прибув до будівлі Територіальної виборчої комісії Київського району м. Харків розташованої за адресою:
вул. Скрипника, 7, м. Харків для отримання виборчих бюлетенів, де керівництвом відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
У присутності поліцейських УГІ ГУНП в Харківській області та керівництва ХРУП № 1 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST 6820», за результатами якого останній перебував у стані алкогольного сп'яніння з результатом 2,97 проміле у видихаємому повітрі. У подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсторонений від несення служби на виборчій дільниці.
Як наслідок, та у зв'язку з недостатньою кількістю задіяного на вибори особового складу, замість старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на виборчу дільницю був вимушений заступити начальник сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 капітан поліції ОСОБА_10 .
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог:
1) п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції;
2) п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у
частині зобов'язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України;
3) п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби;
4) абзацу 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.09.2016 № 1179, згідно з якими під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані.
Як встановлено під час розгляду справи, за результатом проведеного службового розслідування 26.11.2021 начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок, відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині зобов'язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби, абзац 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, згідно з якими поліцейському під час виконання службових обов'язків заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, необхідно застосувати відносно дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Судом встановлено, що 30.11.2021 наказом ГУНП в Харківській області № 1014 до дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 07.12.2021 №793 о/с дільничного офіцера поліції сектору ДОП відділу превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Як вже зазначалось, згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.1 ст.18); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2 ч.1 ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п.3 ч.1 ст.18).
Як передбачено ч.1 ст.64 Закону України Про Національну поліцію , особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки .
Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений забезпечити дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.
За визначенням ч.1 ст.1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
У силу ч.3 ст.1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
У спірних правовідносинах службове розслідування було призначено та проведено.
Недоліків в організації службового розслідування, а також нездоланних та непереборних дефектів у процедурі службового розслідування не виявлено.
Ознак порушення прав та інтересів заявника у процедурі службового розслідування матеріали справи не містять.
Крім того, у ході проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність позивача не встановлені, що також не встановлено судом під час розгляду справи.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 03.02.2021р. у справі №822/1175/17 з приводу наслідків недотримання особою Правил етичної поведінки поліцейських в аспекті припинення подальшої публічної служби поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
За правилами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У силу ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського викладені Дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.
Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Звідси слідує, що у процедурі дисциплінарного провадження відносно поліцейських законодавець наділив свободою адміністративного розсуду одразу двох учасників, а саме: дисциплінарну комісію тероргану Національної поліції України та керівника тероргану Національної поліції України, дискреція кожного з яких є вільною, самостійною і незалежною один від одного.
При цьому, межі дискреції цих суб'єктів дисциплінарного провадження не перетинаються, а вчинені дисциплінарною комісією тероргану Національної поліції України адміністративні волевиявлення не мають безумовно імперативного характеру для керівника тероргану Національної поліції України.
Відповідач відмічає, що у тексті Висновку Дисциплінарною комісією достатньою мірою викладені обставини скоєного заявником дисциплінарного проступку, котрий охоплював сукупність реально існуючих фізичних вчинків (зустрічі, розмови, конклюдентні дії), котрі явно та очевидно суперечать інтересам служби, об'єктивно не могли перебувати поза волею та усвідомленням заявника.
Дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння поліцейського з'ясувала повно, оцінила вірно, вчинене поліцейським діяння в частині епізоду неетичної поведінки поліцейського та епізоду порушення Присяги поліцейського кваліфікувала правильно, норму закону визначила неналежну, зміст норми права витлумачила відповідно до її дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушила).
Так, Дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі істотні та суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.
Відповідачем подано достатній обсяг доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично неправильними та фактично необґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення, адже поведінка поліцейського, котрий цілком усвідомлює значення власних діянь, має бути зразковою в усіх випадках незалежно від дії будь-яких третіх факторів.
Владний суб'єкт у спірних правовідносинах стосовно епізоду порушення поліцейським етики та порушення Присяги поліцейського забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з'ясував повно та вичерпно, діяння поліцейського кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння не спотворив, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.
Твердження ОСОБА_1 про те, що стан його алкогольного сп'яніння, пов'язаний лише із вживанням ліків - спростовуються встановленим під час розгляду справи обставинам.
Щодо доводів позивача та його представника про те, що на нього здійснювався тиск, судом зазначається, що до матеріалів справи представником відповідача надано відеозапис подій, які відбувались на Територіальній виборчій комісії Київського району м. Харків, з якого вбачається, що на питання інспектора, щодо самопочуття та стану здоров'я, ОСОБА_1 відповідає, що почуває себе добре. Крім того, коли позивачу було запропоновано за допомогою якого засобу він погоджується пройти тест на стан алкогольного сп'яніння - ОСОБА_1 добровільно вибирає здійснення такого тестування за допомогою приладу - газоаналізатора " ALKOTEST 6820".
Під час розгляду справи судом встановлено, що в результаті такого тестування за допомогою вищезазначеного приладу, вміст алкоголю у позивача склав 2,97 проміле.
Судом також зазначається, що згідно Таблиці проміле алкоголю в крові показник "2,5 - 3,0 проміле" відповідають стану сильного сп'яніння; а більше 3,0 вже може свідчити про алкогольне отруєння / критичний стан.
Отже, у судовому засіданні твердження позивача та його представника стосовно того, що в діях відповідача є порушення вимог чинного законодавства під час проведення розслідування та встановлення факту фіксації алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 - не відповідають встановленим фактичним обставинам, у зв'язку із чим суд вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.
Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, отже суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Водночас суд зауважує про те, що відсутність обвинувального вироку суду не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, який встановлений в ході службового розслідування і за який відповідач у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань була дотримана у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача не допускалося.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 79, 242, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 жовтня 2022 року.
Суддя Заічко О.В.