вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
27 вересня 2022 року Справа № 480/1286/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,
представника позивача - Петренко Н.А.,
представника відповідача - Склярова О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1286/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №3 від 07.03.2019.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» на території міста Суми надає послуги з організації збирання, вивезення, утилізації твердих побутових великогабаритних та ремонтних відходів для населення. У період з 25.02.2019 по 07.03.2019 Головним управлінням Держпродспоживлужби в Сумській області, проведена планова перевірка ТОВ «А-МУССОН», якою встановлено:
- неправомірне застосування норм надання послуг з вивезення великогабаритних відходів у розмірі 0.23 куб.м. на рік та ремонтних відходів у розмірі 0,078 куб.м. на рік для населення приватного сектору, які встановлені для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою, відсутність графіків вивезення великогабаритних та ремонтних відходів по приватному сектору та підтверджуючих документів, щодо фактичного надання послуг. В зв"язку з цим, товариством, за період з 19.07.2018 по 28.02.2019, було зайво нараховано споживачам 1087584.28 грн., в т.ч. отримано необгрунтовану виручку у розмірі 391769,93 грн.
За результатами перевірки складено Припис №3 від 07 березня 2019 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (далі Припис) з вимогами:
- в місячний термін усунути порушення порядку формування встановлення та застосування державних (регульованих) цін шляхом приведення розрахунків тарифів на послуги з організації збирання, вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів у відповідність до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. № 1010,
- провести перерахунки зайво нарахованим споживачам приватного сектору коштів за період з 19.07.2018 року по 28.02.2019 року у сумі 1 087 584, 28 грн.,
- в триденний термін з моменту виконання припису повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиті заходи.
Позивач вважає висновки контролюючого органу щодо виявлених порушень, викладені при складанні Акту та Довідки незаконними, а Припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що розрахунок тарифів на послуги, що стали предметом перевірки, здійснювався ТОВ «А-МУССОН» у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. №1010 (далі Постанова КМУ №1010), постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» (далі Постанова КМУ №1070).
Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 у цій справі було скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 13.01.2022 дану справу було прийнято до провадження та визначено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду у підготовчому провадженні.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позовної заяви, вважає, що під час перевірки встановлено, що позивачем порушено ряд вимог чинного законодавства, за що і було складено припис. Зокрема, в ході перевірки встановлена відсутність планової калькуляції до діючих тарифів, відсутність обліку обсягу вивезених відходів, завищення розміру плати для споживачів приватного сектору шляхом безпідставного застосування норм надання послуг з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів для населення приватного сектору та фактичне ненадання зазначеної послуги. На переконання відповідача, припис є обгрунтованим наслідком виявлених порушень (а.с.40-44 Т.1).
Позивач надав додаткові пояснення до адміністративного позову (а.с.34-38, 145 - 154, Т.4, 63 - 64, т. 5).
Ухвалою суду від 09.08.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши доводи представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши обставини справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
У судовому засіданні встановлено, що 12.02.2019 позивачу було вручено повідомлення про проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області планової перевірки дотримання вимог чинного законодавства ТОВ "А-Муссон" з 25.02.2019 по 11.03.2019 (а.с.45 Т.1).
Наказом Головного управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області від 22.02.2019 №280-ОД доручено завідувачу сектору контролю за регульованими цінами провести у період з 25.02.2019 по 11.03.2019 планового державного нагляду (контролю) ТОВ "А-Муссон" (а.с.46 Т.1).
На виконання наказу ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області №280-ОД від 22.02.2019, видано направлення №24-10/1371 від 22.02.2019 на проведення перевірки ТОВ "А-Муссон" у період з 25.02.2019 по 11.03.2019 (а.с.47).
В подальшому, уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області у визначений період проведено перевірку "А-Муссон", яку оформлено Актом №4 від 07.03.2019 (а.с.48-51, Т.1). До Акту складено довідку (а.с.54-64, Т.1).
Перевіркою встановлено порушення:
- п.5 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";
- п.10.11 Порядку формування тарифів на послуги вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 26.07.2006 №1010.
У висновках Акту зазначено, що необгрунтований розрахунок обсягів наданих послуг, статті собівартості "паливно-мастильні матеріали", "заробітна плата основних робітників", неправомірне застосування норм надання послуг, відсутність графіків вивезення великогабаритних та ремонтних відходів по приватному сектору та підтверджуючих документів про надання цих послуг, у зв'язку з чим товариством за період з 19.07.2018 по 28.02.2019 було зайво нараховано споживачам 1087584,28 грн., в тому числі отримано необгрунтовану виручку у розмірі 391769,93 грн.
07.03.2019 завідувачем сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області складено припис №3 від 07.03.2019 (а.с.52-53, Т.1), яким зобов'язано позивача у місячний термін:
1. усунути порушення порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін шляхом приведення розрахунків тарифів на послуги з організації збирання, вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів у відповідності до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 №1010;
2. провести перерахунки зайво нарахованих споживачам приватного сектору коштів за період з 19.07.2018 по 28.02.2019 у сумі 1087584,28 грн.
Також, позивач мав у триденний термін з моменту виконання припису повідомити ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області про вжиті заходи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного:
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі Закон №1023-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1023-XII, держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст.5 Закону №1023-XII встановлено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Відповідно до статтею 26 Закону №1023-XII унормовані повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667(далі - Положення № 667) регламентовано, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади.
За змістом пунктів 1 та 4 Положення № 667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема, у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно п.4 ч.1ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) є одним із видів житлово- комунальних послуг за функціональним призначенням.
Згідно ч.2ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
За приписами пунктів 1, 6, 8 частини першої статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Порушення позивачем порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін обґрунтовані Держпродспоживслужбою тим, що встановлення та застосування державних (регульованих) цін встановлено за рахунок включення до планової собівартості послуг з організації збирання, вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів необґрунтованих обсягів надання послуг та витрат по статтям «паливно-мастильні матеріали», «заробітна плата основних робітників».
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.06.2018р. №342 «Про тарифи на послуги з організації збирання, вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, товариству з обмеженою відповідальністю «А-МУССОН» були встановлені тарифи у розмірі меншому від розрахованих товариством на 5,434,3 відсотки, що свідчить про зменшення виконавчим комітетом Сумської міської ради собівартості послуг по вивезенню ТПВ по населенню багатоповерхових будинків та по приватному сектору.
Відповідач наголошує на тому, що перевірка питання правильності формування тарифів здійснювалась по розрахункам собівартості послуг, які не були відкориговані відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.06.2018 р. № 342.
В ході перевірки були встановлені порушення пунктів 10 та 11 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. № 1010.
Зокрема, в ході перевірки була встановлена відсутність на товаристві планової калькуляції до діючих тарифів, що на переконання відповідача вплинуло на собівартість наданих послуг.
Суд зауважує, що у Приписі відповідача вимагалось усунути у місячний термін порушення виявлені при формування тарифів шляхом проведення відповідних розрахунків. При цьому, вимога щодо подання зазначених розрахунків до виконавчого комітету для перегляду тарифів не зазначалася (а.с.28, т.1).
Висновок про порушення позивачем порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін полягає в тому, що позивачем безпідставно сформовано тарифи за рахунок включення до планової собівартості послуг з організації збирання, вивезення твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів необгрунтованих обсягів надання послуг та включення до витрат витрати по статтям «паливно-мастильні - матеріали», заробітна плата основних робітників.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки № 4 від 07.03.2019 року (стор. 7) аналізом застосованих цін встановлено, що на дату формування тарифів середня ціна на дизельне паливо по Сумській області за даними різних сайтів складала 21,67 - 22,37 грн./л без ПДВ. Формування статті не є економічно обгрунтованою та не відповідає п.10 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010, де визначено, що витрати на паливно-енергетичні ресурси визначаються на основі діючих цін, але не вище цін, що склалися на відповідному ринку.
Так, відповідно до пунктів 10 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006р. № 1010:
п.10) - До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов'язані з використанням: палива та електроенергії. Такі витрати визначаються на основі діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси, але не вище цін, що склалися на відповідному ринку. У розрахунку витрат, пов'язаних з використанням електроенергії для технологічних потреб, також враховуються витрати на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку величина її потужності визначається відповідно до нормативів);
-матеріалів, запасних частин, купованих комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання таких ресурсів та діючих цін (тарифів) на них з виключенням вартості зворотних відходів).
При цьому, згідно п.3 розділу II Постанови КМУ № 1010 формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.
Доводи відповідача про те, що формування статті «заробітна плата основних робітників» не відповідає п.11 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07. 2006 року № 1010 (абз. 3,4 стор. 8 Довідки) суд вважає безпідставним, оскільки пунктом 11 Постанови КМУ № 1010 передбачено що: «витрати з основної заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов'язана з технологічним процесом надання послуг, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, установлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців».
Як вбачається з наявного в матеріалах справи штатного розпису, згідно якого формувався плановий тариф, до складової тарифу включено витрати по заробітній платі основних працівників, згідно штатного розпису з врахуванням необхідної кількості працівників виходячи з застосування норм часу. При цьому, позивач зазначив, що посадові оклади розраховані виходячи з прожиткового мінімуму для працездатного працівника. (а.с.81-86, т.1)
Доказів того, що посадові оклади розраховані з мінімальної заробітної плати, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, в матеріалах справи наявні відповідні калькуляції на послуги з вивезення ТПВ на рік (а.с.73, 74, т.1).
Таким чином, порушення позивачем порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
Доводи відповідача щодо неправомірного застосування позивачем норм надання послуг за відсутності графіків вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, підтверджуючих документів щодо фактичного надання послуг, суд вважає безпідставними.
На переконання відповідача, розрахунок обсягів надання послуг для населення приватного сектору не є економічно обгрунтованим оскільки товариством застосовано норми надання послуг визначених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.04.2018 № 208 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 № 591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами» для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою.
Відповідач вважає, що "Приватний сектор" не можна вважати" одноквартирними будинками з наявністю усіх видів благоустрію", тому застосування норми накопичення для приватного сектору не є правомірними.
Так, при перевірці було встановлено вивезення відповідачем великобаритних відходів в розмірі 0,23 куб.м. на рік та ремонтних відходів в розмірі 0,078 куб.м. на рік для населення приватного сектору, які встановлені для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою за відсутності графіків вивезення великобаритних та ремонтних відходів та підтверджуючих документів щодо фактичного надання цих послуг.
В зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок, що товариством за період з 19.07.2018 року по 28.02.2019 року було зайво нараховано споживачам 1 087584, 28 грн, в т.ч. отримано необгрунтовану виручку у розмірі 391 769,93 грн.
В складеній Довідці (абз. 4 стор. 5 Довідки - а.с. 21) відповідачем зроблений висновок з посиланням фактично на п. 6 (в Довідці вказано як пункт 10) Постанови КМУ № 1070, згідно якого - обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.
При цьому, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «А-МУССОН» при розрахунку тарифів керувалось нормами надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.04.2018 №208 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами» та рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 11.12.2018 №684 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» зі змінами».
Згідно цього рішення виконкомом Сумської міської ради затверджені норми надання послуг для:
1.1. багатоквартирних житлових будинків з наявністю усіх видів благоустрою:
з вивезення твердих побутових відходів - 2,27 м3/ рік на одну людину;
великогабаритних відходів - 0,23 м3/ рік на одну людину;
ремонтних відходів - 0,078 м3/ рік на одну людину;
1.2. одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою:
з вивезення твердих побутових відходів - 1,92 м3/ рік на одну людину;
великогабаритних відходів - 0,23 м3/ рік на одну людину;
ремонтних відходів - 0,078 м3/ рік на одну людину.»
Відповідач вважає, що "будинки приватного сектору" не можна вважати "одноквартирними будинками з наявністю усіх видів благоустрою", тому застосування норми накопичення для приватного сектору не є правомірними.
Відповідно до пунктів 4-7 Постанови №1070 виконавець послуг визначається:
для об'єктів державної та комунальної власності - за результатом конкурсу, який проводиться відповідно до Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 631 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 30, ст. 1812);
для житлових будинків приватної власності - органом місцевого самоврядування, крім випадків, коли власники будинків виявили бажання визначити виконавця послуг самостійно.
Послуги надаються з урахуванням розміру території та інших умов, передбачених законодавством у сфері житлово-комунального господарства.
Надання послуг з вивезення відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, здійснюється з урахуванням вимог статті 35 Закону України "Про відходи".
Обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.
7. Норми надання послуг визначаються:
1) шляхом проведення вимірювання кількості побутових відходів, що утворюється за одиницю часу (доба, місяць), або на підставі фактичного обсягу надання послуг за попередній період;
2) за двома джерелами їх утворення:
житлові будинки (багатоквартирні та одноквартирні);
підприємства, установи та організації;
3) окремо для фізичних осіб, що проживають:
у будинках з наявністю всіх видів благоустрою - центрального опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання;
у будинках, в яких відсутній один або два види благоустрою, - центральне опалення, водопостачання, каналізація.
Зазначені норми переглядаються один раз на п'ять років.
Пунктом 8 Постанови №1070 визначено, що у разі коли норми не затверджено органом місцевого самоврядування, застосовують мінімальні норми згідно з додатком 2.
Згідно з додатком 2 серед видів об'єктів, щодо яких органом місцевого самоврядування затверджуються норми надання послуг визначені окремо:
- багатоквартирні та одноквартирні будинки з наявністю усіх видів благоустрою, на одну людину та
- одноквартирні будинки з присадибною ділянкою.
Як вбачається з оскаржуваного припису ГУ Держпродспоживслужби від 07.03.2019 №3, відповідачем встановлено, зокрема, - неправомірне застосування норм надання послуг з вивезення великогабаритних відходів у розмірі 0,23 куб.м на рік та ремонтних відходів у розмірі 0,078 куб.м на рік для населення приватного сектору, які встановлені для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою.
Позивач вважає, що у вказаному вище рішенні виконавчого комітету Сумської міської ради для споживачів послуг приватного сектору встановлено обсяг наданих послуг, як для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою, та стверджує, що іншої норми не існує.
Відповідач вважає неправомірним застосування до розрахунку тарифу вищенаведеного обсягу наданих послуг, зазначаючи, що позивач не надавав послуги вказаним об'єктам, оскільки побутові відходи утворювались у житлових будинках «приватного сектору», які не мають у наявності усіх видів благоустрою.
Так, Законом України «Про відходи» регулюються відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.
За приписами статті 1 цього Закону джерело утворення побутових відходів - об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).
В свою чергу, у підпункті 8 пункту 5 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1173 надається характеристика об'єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення, зокрема, для одноквартирних житлових будинків визначено такі критерії:
- загальна кількість будинків, кількість мешканців таких будинків;
- місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання);
- кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах;
- наявність, кількість, місцезнаходження, об'єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів;
- характеристика під'їзних шляхів.
Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції звернув увагу, що суди при попередньому розгляді справи, надаючи оцінку спірним правовідносинам, обмежившись наявністю рішення виконавчого комітету Сумської міської ради щодо затвердження норм надання послуг для одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою, не встановлювали наявність чи відсутність та види благоустрою для одноквартирних житлових будинків, яким позивачем надавались послуги з вивезення великогабаритних відходів. В свою чергу, Верховний Суд зазначив, що лист виконавчого комітету Сумської міської ради від 05.07.2019 року не є беззаперечною підставою в розумінні КАС України для вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ч.5 ст.353 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Враховуючи висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у цій справі, суд встановив, що у позивача не ведеться окремий облік одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою та одноквартирних будинків, у яких відсутні усі види благоустрою, про що зазначив у судовому засіданні представник позивача.
Також з матеріалів справи суд вбачає, що між позивачем та виконавчим комітетом Сумської міської ради були укладені договори комунального замовлення на надання послуг з організації збирання, вивезення, утилізації твердих побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, що утворюються на території м. Суми (а.с. 135 - 142, 159 - 164, 187 - 191, т.1). Додатками 1 до вказаних договорів є Перелік розміщених у межах території обслуговування ТОВ «А-Муссон» об'єктів утворення твердих, побутових, великогабаритних та ремонтних відходів, згідно якого визначено такі об'єкти: житлові будинки (багатоквартирні та одноквартирні) та підприємства, установи, організації (а.с. 141 - 142, 165 - 166, 193 - 194, т.1).
При цьому вказаний Перелік містить лише загальну кількість одноквартирних будинків та кількість мешканців таких будинків, а в графі «місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання» вказаного Переліку стоїть прочерк.
Крім того, судом встановлено що відповідачем при визначенні суми 1 087584, 28 грн (в т.ч. необгрунтована виручка у розмірі 391 769,93 грн.), яка на думку відповідача була зайво нараховано споживачам, також не досліджувалося питання щодо кількості розміщених у межах території обслуговування ТОВ «А-Муссон» одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою та одноквартирних будинків, у яких відсутні усі види благоустрою (таблиця 5, 6 довідки до акту перевірки а.с. 25 - 26, т.1).
Зазначена сума була визначена відповідачем з урахуванням всіх об'єктів приватного сектору у межах території обслуговування ТОВ «А-Муссон», без з'ясування питання щодо кількості серед цих об'єктів одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою та одноквартирних будинків, у яких відсутні усі види благоустрою. Будь - які відомості щодо кількості серед об'єктів приватного сектору у межах території обслуговування ТОВ «А-Муссон» одноквартирних будинків з наявністю усіх видів благоустрою та одноквартирних будинків, у яких відсутні усі види благоустрою у відповідача відсутні. Вказані обставини під час судового розгляду не заперечувалися представником відповідача.
Відтак суд вважає зазначені висновки відповідача такими, що зроблені передчасно, без дослідження та з'ясування всіх обставин, які підлягають встановленню для здійснення таких висновків.
Також доводи відповідача про відсутність підтверджуючих документів щодо фактичного виконання послуг з в великогабаритних та ремонтних відходів по приватному сектору суд відхиляє, оскільки на підтвердження фактичного виконання (надання) послуг позивачем було надано Договори із споживачами у приватному секторі (а.с.159-164, 187 ІІ том),графіки надання послуг (а.с.143-158, 167-186 ІІ том) .
У відповідності до п.3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року N 1070, власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Договір про надання послуг укладається відповідно до типового договору, наведеного у додатку 1
На підставі п.п 1 пункту 7 цих правил під час укладання договору про надання послуг сторони узгоджують графік їх надання виходячи з потреби споживача, норм надання та якості послуг.
Згідно ч.8ст.35 Закону України «Про відходи» великогабаритні та ремонтні відходи у складі побутових відходів мають збиратися окремо від інших видів побутових відходів.
Позивачем погоджені графіки вивезення побутових відходів, у їх складі великогабаритних та ремонтних у договорах зі споживачами послуг, що підтверджується копіями договорів зі споживачами послуг: №15605 від 20.07.2018р., №15600 від 16.07.2018 р., №15601 від 15.07.2018р., які укладені відповідно до типового договору, передбаченого додатком 1 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.
За приписами ч.2 п. 2.14 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України N145 від 17.03.2011 року перевезення великогабаритних і ремонтних відходів необхідно проводити у міру їх утворення, але не рідше одного разу на тиждень.
Частиною 2 п.1ст.6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом.
Відповідно ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, матеріали справи містять примірники Договорів, а також графіки вивезення побутових відходів, тому твердження відповідача про відсутність відповідних графіків суд вважає безпідставним.
Відповідно ч.2ст.21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.
За приписами ч.4ст.35-1 Закону України «Про відходи» під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.
Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.04.2018 року №208 « Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.11.2013 №591 «Про затвердження норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в місті Суми» (зі змінами)» департамент інфраструктури міста СМР зобов'язано провести роботу з головами квартальних комітетів приватного сектору з питань узгодження місць складування ремонтних та великогабаритних відходів та надати пропозиції міському голові до 01.06.2018 року.
Як встановлено судом, зазначена вимога не була виконана через незгоду мешканців приватного сектору розташувати місця складування біля власних будинків.
Крім того, згідно ч.6-7 п.1.1 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України N 145 від 17.03.2011 року передбачена планово-поквартирна система збирання побутових відходів система, яка не передбачає наявності контейнерів, а споживач самостійно завантажує побутові відходи у сміттєвоз, що прибуває за графіком та планово-регулярна система санітарного очищення - система санітарного очищення, що передбачає регулярне (за графіком) перевезення побутових відходів з населених місць до місць їх оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження чи захоронення у терміни, визначені у Санітарних нормах.
У відповідності до 4.1-2 п.3.1.2 Схеми санітарної очистки міста Суми, затвердженої рішенням виконавчого комітету СМР № 591 від 19.11.2013 року «Про затвердження Схеми санітарної очистки міста Суми» у місті Суми збирання твердих побутових відходів буде проводитися контейнерним та безконтейнерним методами.
Безконтейнерний метод слід застосовувати на тих територіях міста де обмежена можливість проїзду сміттєвозів, їх маневрування. За вказаним методом збирання та завантаження ТПВ у сміттєвоз здійснюють безпосередньо мешканці будинків.
Згідно п. 2.16. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України N 145 від 17.03.2011 року у разі застосування планово-поквартирної системи збирання побутових відходів споживачі самостійно завантажують побутові відходи у сміттєвоз, що прибуває за графіком.
Забороняється виставляти та складувати побутові відходи за межами присадибної ділянки завчасно (раніше однієї години) до прибуття сміттєвозу.
Виконавці послуг з перевезення побутових відходів зобов'язані інформувати населення про графік перевезення побутових відходів.
Планово-поквартирну систему збирання побутових відходів можна застосовувати виключно на території садибної забудови.
Частина 2 пункту 3.19*Державних будівельних норм України Н 360- 92**зазначає, що район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.
Місця для складування побутових відходів визначаються виключно органами місцевого самоврядування, законодавством України передбачена можливість надання послуг зі збирання вивезення побутових відходів без визначення місць складування побутових відходів та без контейнерів для них.
Доводи відповідача про те, що неповне та неправильне заповнення товариством «А-МУССОН» подорожніх листів вказує на ненадання послуг, вартість яких закладена до складової тарифу, суд також відхиляє з огляду на наступне.
Так, Законом України від 05.07.2011 р. № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух» та «Про міліцію» вилучено посилання на дорожні листи.
Наказ Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», пунктом 2 якого передбачено обов'язкове застосування подорожнього листа вантажного автомобіля як форми первинного обліку втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10 грудня 2013 року № 1005/1454 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346.
У ч.7 п.2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207, подорожні лист не значиться як первинний документ обліку роботи вантажного автомобіля.
З огляду на зазначені норми, суд вважає, що невірне заповнення подорожнього листа, або його відсутність не можуть бути доказом ненадання послуги.
З приводу доводів відповідача про невідповідність штатного розпису ТОВ «А-МУССОН» фактичній численності персоналу, суд вказує на те, що відповідно доч.3ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Згідно п.3 Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 2006 року №1010 формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.
На момент формування тарифу на послуги складений штатний розпис з врахуванням необхідної кількості працівників з застосування норм робочого часу. Посадові оклади розраховані виходячи з прожиткового мінімуму для працездатного працівника. Вакансії, означені у штатному розкладі відкриті, але не заповнені через нестачу кваліфікованих працівників, особливо водії сміттєвозів.
Тарифи та норми послуг перевірялись Держпродспоживслужбою та були встановлені виконавчим комітетом Сумської міської ради.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг визначені статтею 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги », згідно до підпунктів 2, 3 пункту 3 якої, органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг уповноважені встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, затверджувати норми споживання комунальних послуг, здійснювати контроль за їх дотриманням.
Згідно п.1ст. 10 цього Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про тарифи на послуги з організації збирання, вивезення твердих побутових великогабаритних та ремонтних відходів, Товариству з обмеженою відповідальністю"А-МУССОН"№342 від 27.06.2018р. (а.с.30-32, І том) є чинним, відповідно має виконуватись позивачем. Виконання п.1 Припису не узгоджується з положеннями Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №342від 27.06.2018р. (а.с.30-32, І том), яке не скасовано в судовому порядку, ніким не оскаржувалось і є чинним і на даний час.
У відповідності ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно вимог Припису «ТОВ А-МУССОН» повинно зробити новий перерахунок за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яким би ці тарифи були врегульовано та визначено.
Таким чином, суд вважає, що Припис в даній частині протирічить вимогам законодавчо встановленої процедури формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, яка регламентована Порядком доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 30.07.2012 року № 390, та п. 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно яких дії по коригуванню тарифів вимагають оприлюднення та проводяться у термін не менше 45 календарних днів. Але навіть за умов дотримання цих строків ТОВ «А-МУССОН» не може нести відповідальності чи будуть введенні в дію виконкомом Сумської міської ради розраховані згідно вимог Припису тарифи.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач не є суб'єктом, що вирішує питання щодо формування, зміни, коригування та затвердження цін/тарифів на вивезення побутових відходів і невідповідності рішення суб'єкта владних повноважень вимогам закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного припису №3 від 07.03.2019 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідач повинен довести правомірність оскаржуваного припису і в разі недоведеності такий припис підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення та обґрунтованості розрахунку суми, щодо якої відповідач вимагав проведення перерахунку.
Суд вирішуючи даний спір виходить з критеріїв правомірності та законності рішень суб'єктів владних повноважень, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене також виходить із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що спірний припис відповідача є таким, що не відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та таким, що виданий необґрунтовано, тобто без урахування та дослідження всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), отже, цей припис є таким, що підлягає скасуванню судом як протиправний.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення від 04.04.2019 року № 3651 (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 07.03.2019 №3.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" (вул. Леваневського, 10/1, м. Суми, 4004, РНОКПП 35068151) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (вул. Гамалія, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 40356714) суму судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.10.2022 року.
Суддя В.О. Павлічек