про повернення позовної заяви
03 жовтня 2022 року Справа № 480/5572/22
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позову Головного управління Національної поліції Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Національної поліції Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за предмети однострою в сумі - 5418,57 грн. на користь Головного управління Національної поліції Сумської області на розрахунковий рахунок: UА148201720313251001202092564, Код ЄДРПОУ: 40108777, Банк: ДКС України.
Ухвалою від 08.09.2022 позовну заяву було залишено без руху з наданням строку позивачеві для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії такої ухвали. Так, зокрема, позивача було зобов'язано надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2481грн.
В порядку усунення недоліків позовної заяви представник позивача подав клопотання, в якому просив надати додатковий час, за можливості не менше 10 днів, для усунення недоліків в частині сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі, вмотивоване тим, що Головне управління Національної поліції в Сумській області не має можливості усунути недоліки в частині сплати судового збору з незалежних від нього обставин, а саме у зв'язку із недостатнім фінансуванням видатків для сплати судового збору по КЕКВ 2800 «Інші видатки».
Ухвалою суду від 16.09.2022 вказане клопотання представника позивача було задоволено та продовжено Головному управлінню Національної поліції в Сумській області строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 08.09.2022, на 10 днів з дня отримання копії ухвали від 16.09.2022, та зобов'язано позивача надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2481грн.
Ухвалу суду від 16.09.2022 отримано позивачем 19.09.2022, що підтверджується штампом ГУ НП в Сумській області на ухвалі від 16.09.2022. Відтак, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви є 29.09.2022.
30.09.2022 представник позивача надіслав до суду клопотання, в якому просив надати повторно додатковий час, за можливості не менше 10 днів, для усунення недоліків в частині сплати судового збору за подання позовної заяви Головного управління Національної поліції в Сумській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою у справі № 480/5572/22
Клопотання вмотивоване тим, що Головне управління Національної поліції в Сумській області не має можливості вчасно усунути недоліки в частині сплати судового збору з незалежних від нього обставин, а саме у зв'язку із затримкою надходження фінансування видатків для сплати судового збору по КЕКВ 2800 «Інші видатки», що зумовлено негативними економічними наслідками в результаті збройної агресії російської федерації проти України, що підтверджується листом ГУНП в Сумській області від 19.08.2022.
Перевіривши матеріали позовної заяви та доводи поданого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Вказаним законом передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків позовної заяви на доволі великий строк може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивачу у справі.
Доводи клопотання вже були предметом розгляду під час вирішення питання продовження строку усунення недоліків цього позову ухвалою суду від 16.09.2022.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не враховано положення ст. 45 КАС України про неприпустимість зловживання процесуальними правами та подано повторне клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, в якому, повністю дублюючи зміст, доводи та підстави попереднього клопотання, яке розглянуто судом, просить продовжити процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви.
Особа, яка має намір подати позов, має вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позову, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб.
Відтак, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку подання позову та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності.
Відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які позивач вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Відтак, суд не приймає до уваги доводи клопотання щодо відсутності відповідного фінансування, необхідного для сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору чи відстрочення від сплати.
Інших поважних причин для продовження строку виконання вимог ухвали суду від 16.09.2022 заявником не вказано.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням наведеного вище, вбачається необхідним позовну заяву повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Сумській області про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Національної поліції Сумської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко