03 жовтня 2022 р. Справа № 480/3987/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до державного підприємства "Вирівське" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного підприємства "Вирівське" (далі - відповідач, державне підприємство "Вирівське"), в якій просило:
1) стягнути з державного підприємства “Вирівське” на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 133144,44 грн.;
2) стягнути з державного підприємства “Вирівське” на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 279,58 грн..
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Оскільки у відповідача не було створено одне робоче місце для працевлаштування інвалідів, як вбачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, у відповідача утворилася заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій з невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 133144,44 грн. та пені за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій розмірі 279,58 грн.
Ухвалою суду від 15.06.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надсилалася відповідачеві за адресою: м.Суми, вул. Шевченка, буд.2, с.Вирівка, Конотопський район, Сумська область та вручено представнику відповідачу 29.06.2022, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.13), однак, відзиву на позовну заяву до суду надано не було.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи та додаткові пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та забезпечує робочими місцями фізичних осіб, відтак, відповідно до вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” перебуває на обліку за місцем реєстрації у Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
08.04.2022 відповідачем до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів був поданий звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (форма №10-ПОІ) (а.с.5-6). Із вказаного звіту судом вбачається, що на даному підприємстві не працевлаштовано лише одного з двох необхідних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, ч.1 ст.18 Закону визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця осіб з інвалідністю та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.
Так, згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (форма №10-ПОІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фактично за рік (код рядка 1) становить 54 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядка 2) - 1; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, встановлених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (код рядка 3) - 2; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 6) - 133 144,56грн. (а.с.5-6).
Таким чином, у відповідача в 2021 році було в наявності одне вакантне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю.
При цьому, згідно ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Частиною 4 статті 20 цього Закону передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, відповідач до 15.04.2022 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 133144,44грн, що підтверджується розрахунком суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, та звітом про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (а.с.5-7). Проте, в порушення вимог цієї статті відповідачем не було сплачено адміністративно-господарських санкцій.
Крім того, згідно ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Так, за несплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу було нараховано пеню в сумі 279,58грн. (а.с.7), яка також відповідачем сплачена не була.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку (ч.19 ст.20 Закону).
Суд зазначає, що несвоєчасна сплата відповідачем коштів до Державного бюджету України за незайняте у 2021 році робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю перешкоджає належному та своєчасному повному фінансуванню заходів по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній та професійній реабілітації осіб з інвалідністю та надання цільової позики на створення робочих місць для осіб з інвалідністю, завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє повною мірою створити особам з інвалідністю необхідні умови, які дають змогу вести повноцінний спосіб життя.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на час розгляду справи, відповідачем не було надано суду доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, сума заборгованості залишається не сплаченою, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 133144,44грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 279,58грн.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Горького, буд.2, м.Суми, Сумська область, 40011, код ЄДРПОУ 14004771) до державного підприємства "Вирівське" (вул. Шевченка, буд.2, с.Вирівка, Конотопський район, Сумська область, 41630, код ЄДРПОУ 00729646) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Вирівське" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 133144,44грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 279,58грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 03.10.2022.
Суддя І.Г. Шевченко