30 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/11691/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16.07.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області зі скаргою щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 . Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16.07.2021 у задоволенні скарги на дії адвоката ОСОБА_2 відмовлено. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки адвокатом ОСОБА_2 вчинено низку системних порушень чинного законодавства України в частині принципів, якими керується в своїй діяльності адвокат, зокрема ним допущено порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правил адвокатської етики, Стандартів наданні безоплатної вторинної правової допомоги та інших норм законодавства, та оскаржуване рішення прийнято без належного дослідження та вивчення всіх доводів та доказів позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16.07.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 прийнято на підставі відомостей, зазначених позивачем у скарзі від 17.06.2021, яким надана оцінка з урахуванням всіх фактичних обставин. Крім того, позовна заява не містить жодного посилання на будь-яке порушення норм матеріального або процесуального права з боку Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, яке призвело або могло призвести до ухвалення протиправного рішення.
У відповіді на відзив позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача та про протиправність оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16.07.2021.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 10.06.2021 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (вх.№13-50).
В обґрунтування цієї скарги ОСОБА_1 зазначено таке:
- позивачу для захисту його прав, свобод та інтересів в Полтавському окружному адміністративному суді та використання всіх національних засобів правового захисту було призначено адвоката ОСОБА_2 згідно із дорученням № 141 від 01.03.2021;
- ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1818/21; встановлено позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив;
- 16.04.2021 через адміністрацію ПУВП позивач отримав письмовий відзив відповідача, на який відповідно до ухвали суду мав 3-денний строк для подання відповіді; враховуючи обмежений строк на складання відповіді на відзив, юридичну необізнаність позивача щодо форми та змісту відповіді на відзив, позивач зателефонував адвокату ОСОБА_2 та попрохав у встановлений судом строк скласти та подати до суду відповідь на відзив; проте, отримав від адвоката ОСОБА_2 відмову, з посиланням на її зайнятість, у наданні позивачу правничої допомоги;
- внаслідок зазначених дій адвоката ОСОБА_2 позивач був позбавлений можливості подати відповідь на відзив у встановлені судом строки та вимушений був направити до суду клопотання про продовження строку на подання відповіді, а до Полтавського місцевого центру з надання БВПД - заяви про заміну адвоката.
Таким чином, позивач вважає, що вказаними незаконними діями та бездіяльністю адвоката ОСОБА_2 порушено право на захист, вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики.
21.06.2021 відповідно до вимог частини другої статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області ОСОБА_3 надано доручення члену дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області ОСОБА_4 про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .
Листом голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області ОСОБА_3. вих.№252/4-21 від 25.06.2021 повідомлено адвокату ОСОБА_2 про надходження скарги ОСОБА_1 та запропоновано у термін до 05.07.2021 надати письмові пояснення з приводу фактів, викладених у скаргах, та докази на їх спростування.
Цей лист надісланий адвокату ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням №3600004908560 та адресату вручений 30.06.2021.
До дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 від 02.07.2021, у яких зазначено, що 01.03.2021 Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було видано доручення № 141 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , зокрема, щодо складення документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів.
У ході виконання доручення адвокатом ОСОБА_2 були здійснені наступні дії у інтересах ОСОБА_1 , а саме:
04.03.2021 - відвідала ОСОБА_1 у приміщенні УВП № 23 м. Полтави, була узгоджена правова позиція у справі. 10.03.2021- відвідала ОСОБА_1 у приміщенні УВП № 23 м. Полтави, передала складені процесуальні документи - позовну заяву, два інформаційні запити до ГУДФС в Полтавській області та РЦБВПД у Полтавській області. 10.03.2021 у інтересах ОСОБА_1 був складений та поданий адвокатський запит до УВП № 23 м. Полтави, після отримання відповіді на який був переданий також ОСОБА_1 у його користування. 22.03.2021 - відвідала ОСОБА_1 у приміщенні УВП № 23 м. Полтави, передала складені процесуальні документи - клопотання про звільнення від сплати судового збору, клопотання про витребування доказів, клопотання про проведення судового засідання у загальному позовному провадженні. 24.03.2021 - відвідала ОСОБА_1 у приміщенні УВП № 23 м. Полтави, передала складений процесуальний документ - заяву про усунення недоліків поданої ОСОБА_1 раніше (до видачі доручення 01.03.2021) позовної заяви. 17.04.2021 на мобільний номер адвоката ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що 16.04.2021 він отримав відзив на позовну заяву Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області. У телефонній розмові з ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 пояснила останньому, що відповідно до ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 йому встановлено три дні з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. ОСОБА_2 пояснила, що 19.04.2021 не зможе прибути до УВП № 23 м. Полтави, але причину з якої вона не може прийти, ОСОБА_1 не називала. 19.04.2021 адвокат ОСОБА_2 не працювала у зв'язку зі смертю батька, у результаті тяжкого онкологічного захворювання. У ході телефонної розмови 17.04.2021 адвокат ОСОБА_2 роз'яснила ОСОБА_1 приписи статей 119, 120, 121, 163 КАС України та запропонувала у понеділок 19.04.2021 самостійно подати до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив. У телефонній розмові з ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 пояснила, що ознайомиться з відзивом на позовну заяву, що подав до суду відповідач, складе відповідь на відзив та після того відвідає ОСОБА_1 в УВП № 23 м. Полтави та передасть відповідь на відзив. За клопотанням ОСОБА_1 від 19.04.2021 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 440/1818/21, яка була оприлюднена у реєстрі судових рішень 27.04.2021, ОСОБА_1 було продовжено процесуальний строк для подання відповіді на відзив і надано строк до 12.05.2021 для його подання. Зважаючи на це, з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву та доданими документами, 28.04.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду адвокат ОСОБА_2 подала заяву про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 440/1818/21, з якою ознайомилася 05.05.2021. 07.05.2021 адвокат ОСОБА_2 відвідала ОСОБА_1 у приміщенні УВП № 23 м. Полтави та передала йому підготовлений нею процесуальний документ - відповідь на відзив (у порядку статті 163 КАС України), який ОСОБА_1 отримав, проте, про отримання документа не розписався та відмовився робити відмітку.
Відповідно до резолютивної частини ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2021: судом продовжено для ОСОБА_1 строк для подання відповіді на відзив до 14.06.2021, а в тексті мотивувальної частини цієї ухвали зазначено, що дорученням для надання безоплатної, вторинної правової допомоги від 01.03.2021 № 141 визначено вичерпний перелік документів процесуального характеру, який доручено адвокату ОСОБА_2 скласти, та серед цих документів відсутній такий документ, як відповідь на відзив, який є заявою по суті справи. Адвокату ОСОБА_2 за змістом виданого доручення не було доручено здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в суді в справі № 440/1818/21. Суд дійшов висновку, що необхідно доручити Полтавському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечити здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 в суді в справі № 440/1818/21 та складення документів процесуального характеру в справі № 440/1818/21, у тому числі, відповіді на відзив шляхом призначення адвоката.
За доводами адвоката ОСОБА_2., аналогічні за змістом ухвали у справі № 440/1818/21 були винесені Полтавським окружним адміністративним судом ще й 15.06.2021; у скарзі ОСОБА_1 не зазначає які, на його думку, приписи Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та також Правила адвокатської етики порушені адвокатом ОСОБА_2, у чому полягають незаконні дії та бездіяльність, у чому він вбачає порушення права на захист.
У зв'язку з цим, адвокат ОСОБА_2 вважає, що будь-яких порушень вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики нею допущено не було.
На підтвердження доводів надає відповідні документи.
12.07.2021 членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області ОСОБА_4 складено довідку за результатами перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, у якій зазначено, що належне виконання адвокатом ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків під час надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , в об'ємі, визначеним дорученням Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.03.2021; надання адвокатом ОСОБА_2 правової допомоги ОСОБА_1 у спосіб, визначений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ознак дисциплінарного проступку не містить. Запропоновано прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Відповідно до рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16.07.2021 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 вирішено прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .
У наведеному рішенні дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надано оцінку фактам, викладеним у скарзі ОСОБА_1 , поясненням адвоката ОСОБА_2., та, керуючись, зокрема, приписами статей 4, 5, 11, 19, 21, 23, 26, 33, 34, 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 6, 7, 27, 70 Правил адвокатської етики, комісія дійшла висновку, що в її діях адвоката ОСОБА_2 відсутні порушення законодавства України, яке регламентує адвокатську діяльність.
Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_2 дисциплінарна палата КДКА Полтавського області виходила з наступного: 09.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з заявою про призначення адвоката для надання йому правової допомоги, у якій зазначив про необхідність надання йому правової допомоги у складанні позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про скасування рішення КДКА Полтавської області від 22.01.2021, про відмову в порушенні дисциплінарної справи, клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Полтавської області від 22.01.2021, клопотання про звільнення від сплати судового збору, клопотання про участь у розгляді позову в загальному провадженні, клопотання про витребування доказів, адвокатського запиту до Полтавської УВП № 23.
01.03.2021, на підставі заяви ОСОБА_1 , Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначено для надання правової допомоги ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, видано доручення № 141, відповідно до якого адвокат має: підготувати позовну заяву до Полтавського окружного адміністративного суду про скасування рішення КДКА Полтавської області від 22.01.2021, про відмову в порушенні дисциплінарної справи, клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Полтавської області від 22.01.2021, клопотання про звільнення від сплати судового збору, клопотання про участь у розгляді позову в загальному провадженні, клопотання про витребування доказів, адвокатського запиту до Полтавської УВП № 23.
На виконання доручення адвокат ОСОБА_2 04.03.2021 провела конфіденційне побачення з ОСОБА_1 , під час якого узгодила правову позицію у справі. 10.03.2021 надала ОСОБА_1 складену позовну заяву, два інформаційних запита та адвокатський запит. 22.03.2021 склала та надала ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, клопотання про витребування доказів, клопотання про проведення судового засідання у загальному позовному провадженні. 24.03.2021 надала ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків позовної заяви. Як встановлено, ні ОСОБА_1 у своїй заяві до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ні Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не уповноважував адвоката ОСОБА_2 на підготовку відповіді на позов та на представництво інтересів ОСОБА_1 у Полтавському окружному адміністративному суді. На ці обставини звернута увага Полтавським окружний адміністративним судом в ухвалі від 20.05.2021 у справі №440/1818/21.
22.06.2021 Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 440/1818/21 для надання правової допомоги ОСОБА_1 у Полтавському окружному адміністративному суді, на підставі доручення № 423, призначено адвоката ОСОБА_6.
З огляду на зазначене дисциплінарна палата КДКА Полтавської області встановила належне виконанням адвокатом ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків під час надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , в об'ємі, визначеним дорученням Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.03.2021.
Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла висновку, що фактичні данні, які б підтверджували, що адвокат ОСОБА_2, надаючи правову допомогу ОСОБА_1 , не дотримувалася принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, не чесно та не сумлінно надавала правову допомогу, не відповідно до Конституції України і законів України, під час перевірки не встановлено.
Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .
Листами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 19.07.2021 надіслано ОСОБА_1 та адвокату ОСОБА_2 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області стосовно адвоката ОСОБА_2 , які надіслані та вручені адресатам рекомендованими поштовими відправленнями.
Не погодившись з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області 16.07.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі за текстом - Закон №5076-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність; конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Статтею 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно з приписами статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Положеннями частин першої та п'ятої статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно з частиною сьомою цієї статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі за текстом - Положення - №120), розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Так, наведеним Положенням №120, зокрема статтями 2, 3, 4, 7, 12, 18, 19, 21, 24, 25, 26, 31, 32, 33, 34, 57, 58, передбачено наступне.
Дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).
Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.
Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.
Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є виявлення наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 №5076-VI. При цьому, рішення про наявність або відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку приймається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні.
Судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, зокрема, щодо правомочності кваліфікаційно-дисциплінарної палати, проведення засідання дисциплінарної комісії щодо розгляду скарги позивача, а також порядку повідомлення скаржника та адвоката про прийняте рішення, порядку підготовки матеріалів перевірки за скаргою позивача від 10.06.2021, дослідження наданих скаржником доказів тощо.
Доводів щодо наявності порушень порядку прийняття оскаржуваного рішення позивачем під час судового розгляду не заявлялось.
Як встановлено судовим розглядом, Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі ОСОБА_5 , призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги - складення документів процесуального характеру та здійсненні представництва інтересів, а саме: позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду на протиправну бездіяльність та скасування рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.01.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи; клопотання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Полтавської області від 22.01.2021; клопотання про звільненні від сплати судового збору; клопотання про участь в розгляді даного позову (позовної заяви) у Полтавському окружному адміністративному суді; клопотання до Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд справи в загальному провадженні; клопотання до Полтавського окружного адміністративного суду про витребування доказів; адвокатського запиту до Полтавської УВП-№23 з метою отримання (виготовлення) копії паспорта, ідентифікаційного коду, довідки про дохід, ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Отже, у цьому випадку надання безоплатної вторинної правової допомоги полягало у наданні правової послуги - складення документів процесуального характеру у межах процесуальних прав і обов'язків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 16.07.2021 таким, що прийнято без належного дослідження та вивчення всіх доводів та доказів позивача, викладених у скарзі, та без урахування всіх доводів, що свідчать про порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.
Надаючи оцінку підставам прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 4 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно з положеннями статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 21 Закону №5076-VI встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Статтею 25 Закону №5076-VI визначено, що адвокати є суб'єктами безоплатної правової допомоги.
Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу врегульовані Законом України від 02.06.2011 № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" (далі за текстом - Закон № 3460-VI).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3460-VI, безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Право на безоплатну правову допомогу гарантоване Конституцією України, за змістом статті 59 якої передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У пункті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено наступні права: кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право, зокрема захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях тлумачить пункт 3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини щодо права обвинуваченого на захист як важливу гарантію справедливого правосуддя, становим елементом якого є також право на безоплатну правову допомогу.
Безоплатна правова допомога, за визначенням Європейського суду, повинна бути дієвою та ефективною. Суд зазначає, що підпункт (с) пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує право на адекватний захист в ході судового розгляду, який здійснюється як особисто, так і за допомогою адвоката; це право посилюється обов'язком з боку держави надати в певних випадках безкоштовну юридичну допомогу. При цьому, Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або ілюзорні права, а їх практичне і ефективне здійснення.
Відповідно до статті 13 Закону № 3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Суб'єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу визначені статтею 14 Закону №3460-VI.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб: особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.
За приписами статті 15 Закону №3460-VI суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Частиною першою статті 17 Закону №3460-VI передбачено, що центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Частинами першою та другою статті 24 Закону №3460-VI встановлено, що адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.
Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі: 1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; 3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом; 4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення; 5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю; 9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; 10) наявності інших підстав, передбачених законом.
Статтею 25 Закону №3460-VI передбачено, що суб'єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право: 1) здійснювати захист у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 3) представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 5) збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею; 7) інформувати Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону; 8) на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №3460-VI адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв'язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
Правила адвокатської етики, які затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі за текстом - Правила), мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Відповідно до статті 7 Правил у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Статтею 8 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів особи, перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.
Згідно з приписами статті 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Відповідно до приписів статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Згідно зі статтею 18 Правил адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з'ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов'язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення. Адвокат повинен неупереджено й об'єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
Відповідно до статті 19 Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Статтею 25 Правил встановлено, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
За результатами розгляду скарги повивача відповідачем в оскаржуваному рішенні надано оцінку заявленим доводам скаржника, зокрема Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області дійшла висновків про відсутність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку під час надання правової допомоги ОСОБА_1 , оскільки фактичних даних, які б підтверджували, що адвокат ОСОБА_2 під час здійснення своїх професійних обов'язків не дотримувалася принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, не чесно та не сумлінно надавала правову допомогу, не відповідно до Конституції України і законів України, під час перевірки не встановлено, у зв'язку з чим дії адвоката ОСОБА_2 не порушують Правила адвокатської етики.
Так, при прийнятті рішення дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області враховано юридичні факти, які встановлені ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі №440/1818/21 щодо відсутності повноважень адвоката ОСОБА_2. на підготовку відповіді на відзив та здійснення представництво інтересів ОСОБА_1 у Полтавському окружному адміністративному суді. На виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 440/1818/21 для надання правової допомоги ОСОБА_1 у Полтавському окружному суді, на підставі доручення №423, призначено адвоката ОСОБА_6. Згідно зі статтею 6 § 3 (с) Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має право використовувати правову допомогу захисника на свій власний вибір.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга та матеріали її перевірки, а також матеріали судової справи не містять доказів того, що дії адвоката ОСОБА_2 порушують Правила адвокатської етики та в них наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правилами адвокатської етики. За відсутності доказів відповідні доводи позивача суд розцінює лише як його суб'єктивну оцінку дій адвоката ОСОБА_2 під час захисту його інтересів у суді .
Таким чином, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 16.07.2021 за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 слід відмовити.
Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (установа виконання покарань №23: АДРЕСА_1 ) (рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, оф.2, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 22543623) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Канигіна Т.С.