справа№380/5316/22
30 вересня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134450012271 від 13.12.2021 року протиправним та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію (із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») з 10 грудня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.12.2021 звернувся до відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 22.12.2021 на поштову адресу надійшло рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №134450012271 від 13.12.2021 про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з тим, що поданими документами не підтверджено право на пенсію, оскільки, довідка військової частини НОМЕР_1 від 20.05.1993 №50 видана не в період ліквідаційних робіт на Чорнобильській АЕС.
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 16 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 26 квітня 2022 року залучено в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 09.12.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», яка за принципом екстериторіальності передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. За результатом розгляду документів прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
По суті позовних вимог вказує, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 (далі - Закон № 796) передбачено зменшення на 10 років пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів.
Згідно із п. 2 ст.55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше років - мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 01.07.1986 рік незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Для підтвердження періодів роботи можуть прийматись документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, це посвідчення про відрядження в зону відчуження з оригіналами печаток, військовий квиток, в яких періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження, в яких зазначено кількість днів роботи в зоні і населений пункт (об'єкт) чи кратність.
Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також: первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.
У виключних випадках для підтвердження періодів роботи по ліквідації аварії наслідків на ЧАЕС можуть прийматись виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати праці за умови, що в рахунках буде зазначено за скільки днів здійснено підвищену оплату.
Відповідно до п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, що засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зазначені вище довідки видаються на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. Первинні документи - це документи, видані під час роботи у 1986-1988 роках і не пізніше. Винятком можуть слугувати архівні довідки, що містять посилання на первинні документи. Згідно ст. 65 Закону № 796 документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право на користування пільгами, встановленими цим Законом, є, зокрема, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Однак, наявність у позивача посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» серії НОМЕР_2 не є достатньою підставою для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796, оскільки Порядком № 22-1 визначено вичерпний перелік документів, які підтверджують факт виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основним документом що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф. 122 затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988.
На день подання документів позивачем - його вік становив 55 років 10 місяців 27 днів, страховий стаж становив 19 років 10 місяців 26 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період з 03.05.1986 по 06.05.1986 та з 07.05.1986 по 15.05.1986 - перебування в відрядженні з виконання службового завдання на ЧАЕС в складі військової частини № 28684.
Для зарахування цього періоду необхідно подати довідку з Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України, оскільки саме вона підтверджує факт проживання, перебування на роботі або виконання службових обов'язків до 01.07.19986 в насалених пунктах, які віднесено до населених пунктів зони відчуження.
Надана довідка № 50 від 20.05.1993 не підтверджує права позивача на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» оскільки, вона видана не в період проведення робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
Враховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та має право на пільги та компенсації встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (Категорія 2) виданим Львівською облдержадміністрацією у 2003 році.
Відповідно до довідки № 50 від 20.05.1993 виданої військовою частиною НОМЕР_4 , рядовий ОСОБА_1 у складі військової частини 28684-П:
- у зоні відчуження у м. Чорнобилі в період з 03 травня по 06 травня 1986 року (всього 4 дні);
- у м. Іванков в період з 07 травня по 15 травня 1986 року (всього 9 днів) брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В довідці зазначено, що відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195 /директива заступника Міністра оборони СРСР /зазначений період служби підлягає зарахуванню до пенсії на пільгових умовах - один місяць за три місяці.
Згідно виписок із наказів командира військової частини 28684-П №86 від 05.05.1986 та №87 від 06.05.1986, складених військовою частиною НОМЕР_4 20.05.1993 за № 51, ОСОБА_1 вважається вибувшим 03 травня 1986 в м. Чорнобиль для виконання службового завдання. Термін відрядження до 06 травня 1986. Вважати прибувшим 06 травня 1986 зі службового відрядження з м. Чорнобиль.
Згідно виписок із наказів командира військової частини 28684-П №88 від 07.05.1986 та №93 від 15.05.1986, складених військовою частиною НОМЕР_4 20.05.1993 за № 52, ОСОБА_1 вважається вибувшим 07 травня 1986 в м. Іванков для виконання службового завдання. Термін відрядження до 15 травня 1986. Вважати прибувшим 15 травня 1986 зі службового відрядження з м. Іванков.
Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_5 , ОСОБА_1 проходив військову службу в Радянській армії з 30.04.1985 по 13.06.1987.
09.12.2021 року ОСОБА_1 у віці 55 років звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 134450012271 від 13.12.2021 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно змісту рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком від 13.12.2021, пенсійний вік, визначений ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить 50 років, необхідний страховий стаж становить 15 років. Вік заявника 55 років 10 місяців 27 днів, страховий стаж заявника становить 19 років 10 місяців 26 днів. Зниження пенсійного віку визначене ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 10 років. В рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди, проте, період роботи (проживання) у зоні відчуження відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 не менше 5 календарних днів, однак, документами не підтверджено право, оскільки, довідка військової частини НОМЕР_6 від 20.05.1993 №50 видана не в період ліквідаційних робіт на Чорнобильській АЕС.
Також зазначено, що після надходження відповіді з Галузевого архіву Міністерства оборони України про період перебування в зоні відчуження необхідно звернутися із заявою про призначення пенсії.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач звернувся до суду з даним позовом.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до ст. 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 Закону №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону №796-XII категорія 2 особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років.
Із аналізу наведених правових норм встановлюється, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Згідно ст. 65 Закону № 796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок №22-1).
Порядком №22-1 визначено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону №796-XII).
З аналізу викладених норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постановах від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06, від 04.09.2015 у справі № 690/23/15-а та Верховний Суд в постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі №404/5266/16-а, №373/2230/26-а, від 17.05.2021 у справі №398/494/17.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що на день звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ОСОБА_1 досяг 55 років, страховий стаж становив 19 років 10 місяців 26 днів, право на пільги та компенсації встановлені Законом №796-ХІІ підтверджується посвідченням «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» (Категорія 2) Серія А № 359877 виданий Львівською облдержадміністрацією у 2003 році.
Зазначені обставини територіальним органом Пенсійного фонду не заперечується та не спростовується.
Посилання відповідача на відсутність первинних документів, які вказували б на участь позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не спростовує того факту, що ОСОБА_1 перебував та приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в обсязі, необхідному для встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорія 2) та видачі відповідного посвідчення.
Більш того, посвідчення позивача є дійсним, недійсним не визнавалось, його статус як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється і не спростовується відповідачами.
Крім того, відповідно до довідки № 50 від 20.05.1993 виданої військовою частиною НОМЕР_4 , рядовий ОСОБА_1 у складі військової частини 28684-П:
- у зоні відчуження у місті Чорнобилі в період з 03 травня по 06 травня 1986 року (всього 4 дні);
- в м. Іванков в період з 07 травня по 15 травня 1986 року (всього 9 днів) брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В довідці зазначено, що відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195 /директива заступника Міністра оборони СРСР /зазначений період служби підлягає зарахуванню до пенсії на пільгових умовах - один місяць за три місяці.
Згідно виписок із наказів командира військової частини 28684-П №86 від 05.05.1986 та №87 від 06.05.1986, складених військовою частиною НОМЕР_4 20.05.1993 за № 51, ОСОБА_1 вважається вибувшим 03 травня 1986 в м. Чорнобиль для виконання службового завдання. Термін відрядження до 06 травня 1986. Вважати прибувшим 06 травня 1986 зі службового відрядження з м. Чорнобиль.
Згідно виписок із наказів командира військової частини 28684-П №88 від 07.05.1986 та №93 від 15.05.1986, складених військовою частиною НОМЕР_4 20.05.1993 за № 52, ОСОБА_1 вважається вибувшим 07 травня 1986 в м. Іванков для виконання службового завдання. Термін відрядження до 15 травня 1986. Вважати прибувшим 15 травня 1986 зі службового відрядження з м. Іванков.
Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_5 , ОСОБА_1 проходив військову службу в Радянській армії з 30.04.1985 по 13.06.1987.
Таким чином, ОСОБА_1 брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС до 01 липня 1986 року (незалежно від кількості робочих днів), що дає право на зменшення пенсійного віку до 10 років.
Ба більше, суд наголошує, що заперечення відповідача у справі та наведені в оскаржуваному рішенні аргументи фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки обставинам, які вже досліджувалися на засіданні регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Львівській обласній державній адміністрації, за рішенням якої позивачу присвоєно статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що станом на дату звернення до територіального органу Пенсійного фонду України (09.12.2021), ОСОБА_1 мав необхідні 19 років страхового стажу, мав необхідний вік - 50 років та надав документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ, тому, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №134450012271 від 13.12.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 вказаного Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись відповідні дії щодо здійснення перевірки документів наданих позивачем, що підтверджує факт участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для призначення пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стосовно зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію з 10.12.2021 суд зазначає наступне.
Повноваження суду при вирішенні справи врегульовано ст. 245 КАС України, згідно якої, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. ( п. 4 ч. 2, ч. 4 цієї статті).
Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Прийняте рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого органу в порядку передбаченому законодавством.
Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - призначити пенсію або не призначати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання заявника.
Пунктом 4.2 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивач набув права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», досягнувши на момент звернення до пенсійного органу для призначення пенсії відповідного пенсійного віку та мав необхідний страховий стаж роботи, внаслідок чого наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення за призначенням пенсії - 09.12.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
На підставі аналізу наведених вище норм, ураховуючи положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.12.2021 № 134450012271 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язанням Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.12.2021.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та ним не понесені витрати, пов'язані з розглядом справи, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати у справі не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13.12.2021 № 134450012271 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.12.2021.
4. Судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30.09.2022.
Суддя Коморний О.І.