03 жовтня 2022 року Справа № 280/9710/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління національної поліції в Запорізькій області про застосування дисціплінарного стягнення № 1333 від 04.08.2021 p.:
- визнати про протиправним та скасувати наказ № 410 о/с від 01.09.2021 р. начальника Головного управління національної поліції в Запорізькій області щодо звільнення ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУНП, зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисціплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУНП в Запорізькій області з 01.09.2021 p.;
- стягнути з Головного управління національної поліції в Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108688, на користь ОСОБА_1 . РНОКНП: 3118313797, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01.09.2021р., визначений без утримання податків й інших обов'язкових платежів;
- стягнути з Головного управління національної поліції в Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи: 40108688. на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 50 000 ( п'ятдесят ) тисяч грн. 00 коп.;
- в частині поновлення інспектора взводу №2 роти № 3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 та стягнення з Головного управління національної поліції в Запорізькій області користь ОСОБА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 . середній заробіток за весь час вимушеною прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що місцем роботи позивача, відповідно до наказу № 1905 від 18.12.2020 р. «Про визначення місця знаходження (дислокації") взводу № 2 роти №3 БПСПОП «Скіф» ГУНП», є місто Бердянськ Запорізької області. Згодом позивачу було усно повідомлено про зміну місця знаходження взводу № 2 роти №3 БПСПОП «Скіф» ГУНП з переведенням його до м. Запоріжжя Запорізької області, але відповідачем (представником) не було ознайомлено позивача з підставами даного переводу ( наказом) ні в письмовій формі, ні в повному усному проголошенні даного наказу. Також позивачем направлялись рапорти про звільнення за власним бажанням, але позивачу було відмовлено. Крім того, позивач посилається на те, що за період з червня по вересень 2021 року він тривалий час перебував на лікарняному чи знаходися на стаціонарному лікуванні. Посилається також на документи, які на думку позивача підтверджують той факт, що він перебував на період застосування дисциплінарного стягнення (04.08.2021 р.), звільнення зі служби (01.09.2021 р.) на лікарняному, тобто звільненим від роботи. Позивач вважає, що перевірка проводилася не об'єктивно, службове розслідування проведено без урахування думки позивача, односторонньо, необ'єктивно. Про існування наказу «Про застосування дисциплінарного стягнення» № 1333 від 04.08.2021 р. позивачу стало відомо 01.09.2021 р., коли представниками відповідача йому було повідомлено про звільнення 01.09.2021 р. та вручено копії наказів, які оскаржуються та трудової книжки. Під час проведення службового розслідування стосовно позивача, а також накладення на нього дисциплінарного стягнення, відповідачем допущені порушення положень Дисциплінарного статуту, зокрема в частині відсутності виклику позивача на засідання дисциплінарної комісії, не ознайомлення з матеріалами розслідування, позбавлення права користування правовою допомогою при здійсненні службового розслідування, ознайомлення під підпис з наказом № 1333 від 04 серпня 2021 року про застосування дисциплінарного стягнення лише 01.09.2021 р.; правомірності винесення наказу про звільнення та звільнення зі служби позивача на час його перебування на лікарняному. А також, в вищезазначеному наказі вказується про відсутності позивача на службі з 28.07.2021 р. по 30.07.2021 р. без поважних причин та нездійсненні порядку інформування свого безпосереднього керівника про причини відсутності на роботі. Позивач зазначає, що дане твердження не відповідає дійсності так як відповідно до наданих до позовної заяви копій рапортів та електронного звернення вбачається неодноразове повідомлення керівництва про проблеми зі здоров'ям позивача та неможливість переміщення з м.Бердянськ до м. Запоріжжя. Також позивач посилається на те, відповідно до протоколу зборів первинної профспілки БПСПОП «Скіф» Запорізькій обласної організації ПАП ОВС України № 15 від 29.07.2021 р., яким було задоволено прохання позивача про отримання матеріальної допомоги у зв'язку з хворобою, що потребує хірургічного втручання, вбачається також факт повідомлення позивачем відповідача (представника відповідача) про стан його здоров'я. Також позивач зазначає, що При звільнені позивача відповідачем взагалі не було враховано той факт, що позивач жодного разу не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тобто взагалі не була врахована попередня поведінка та попереднє виконання позивачем своїх обов'язків. У зв'язку з наведеним просить задовольнити позовні вимоги.
У відзиві відповідач зокрема зазначив про те, що за наявності законних підстав для звільнення працівника за прогул, роботодавець вправі прийняти таке рішення і чинний КЗпП України обмежень щодо цього не встановлює. Довідка № 333 про тимчасову непрацездатність TOB «Профекта» у розумінні положень Інструкції не є документами, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Посилання позивача на таку довідку є безпідставними. Аналізуючи зібрані у ході проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності, встановлено та підтверджено факт відсутності на службі (роботі) у підрозділі БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 23, без поважних причин у період часу з 28.07.2021 до 30.07.2021 інспектора взводу № 2 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 , який також не повідомив будь-яким доступним способом про свою відсутність на службі (роботі), що виразилось в ігноруванні вимог щодо дотримання розпорядку робочого дня та нездійсненні у встановленому порядку інформування свого безпосереднього керівника про причини відсутності на роботі (службі). Вказані дії ОСОБА_1 містять ознаки дисциплінарного проступку та є порушенням вимог ч. 1, п. 2, 8 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580 -VIII, пп. 1, 2 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, п. 1-2.4 Розділу II, п. 1, 3 Розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987. Отже, ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, вимоги, передбачені частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, скоївши дисциплінарний проступок. На підставі наведеного у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 21.01.2022 було призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні за призначено підготовче засідання на 17.02.2022.
У підготовчому засіданні 17.02.2022 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 17.03.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
З огляду на викладене, враховуючи очевидні загрози здійснення кібератак на програмне забезпечення органів державної влади, в Запорізькому окружному адміністративному суді на період з 25.02.2022 по 28.02.2022 комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду» була примусово відключена.
28.02.2022 тимчасово виконуючим обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду у зв'язку з загрозою життю, здоров'ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів був виданий наказ № 11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану», яким з розгляду були зняті всі адміністративні справи, призначені до розгляду в період з 01.03.2022 по 04.03.2022.
Наказами тимчасово виконуючого обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 № 12, від 11.03.2022 № 13, від 18.03.2022 № 14, від 25.03.2022 № 15, від 01.04.2022 № 16, від 08.04.2022 № 17, від 15.04.2022 № 18, від 22.04.2022 № 21, від 29.04.2022 № 22 строк дії наказу від 28.02.2022 № 11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» продовжений до 06.05.2022 включно. Вищезазначене підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду.
У зв'язку з вищенаведеним, призначене на 17.03.2022 судове засідання по справи не відбулось.
Ухвалою суду від 02.06.2022 суд визнавши за доцільне продовжити розгляд справи та призначити судове засідання після 23 серпня 2022 року, та призначив судове засідання з розгляду справи на 30.08.2022.
30.08.2022 до суду від представників сторін до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 07.11.2015 р. був прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відповідно до наказу № 16 о/с від 07.11.2015 р. (а.с. 10-11).
Як свідчать матеріали службового розслідування, 30.07.2021 до керівництва ГУНП в Запорізькій області з рапортом звернувся командир БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції ОСОБА_2 , про те, що майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді інспектора взводу № 2 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області, у період часу з 28.07.2021 до 30.07.2021 був відсутній на службі (роботі) за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин, а також не повідомив будь-яким доступним способом про свою відсутність на службі (роботі), чим порушив службову дисципліну (а.с. 99).
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №1088 від 30.07.2021 за вказаним фактом було призначено службове розслідування, для проведення якого було створено дисциплінарну комісію (а.с. 97-98).
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 07.05.2021 наказом ГУНП в Запорізькій області № 165 о/с майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області.
Згідно з протоколом наради при командирі БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області (протокол № 22 від 27.07.2021) до особового складу поліцейських БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області було доведено наказ ГУНП в Запорізькій області від 15.06.2021 № 849 про визначення місця знаходження (дислокації) взводу № 1 роти № З БПОП та взводу № 1 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області (а.с. 128). 27.07.2021 інспектор взводу № 2 роти № 3 майор поліції ОСОБА_1 поставив свій підпис у відомості про ознайомлення вищезазначеного наказу. (а.с. 129).
28.07.2021 ОСОБА_1 на службу не вийшов, на робочому місці не з'явився, про що, відповідно до вимог наказу ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 «Про затвердження Правил внутрішнього службового розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), подання на затвердження зборів трудового колективу Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку для державних службовців і працівників апарату ГУНП та відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень)», заступником командира БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_3 у присутності інспектора-чергового чергової частини штабу БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 , інспектора взводу № 2 роти № 1 БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_5 та старшого оперуповноваженого Запорізького управління ДВБ НПУ капітана поліції ОСОБА_6 складено акт про відсутність поліцейського на службі № 399/23/03-2021 від 28.07.2021 (а.с. 113). В акті вказано, що зазначені поліцейські фіксують факт відсутності на службі без поважних причин інспектора взводу № 2 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 .
Далі, у період з 29.07.2021 до 30.07.2021 (за кожен день окремо) ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено 2 акти аналогічного змісту про відсутність ОСОБА_1 на службі без поважних причин: акт 2 вих. № 407/23/03-2021 від 29 07 2021 (а.с.114) та акт 3вих. №409/23/03-2021 від 30.07.2021 (а.с. 115).
Крім того, відсутність на службі ОСОБА_1 у період з 28.07.2021 до 30.07.2021 підтверджується наданими рапортами відповідальних від керівництва по підрозділу БПСПОП
«Скіф» ГУНП в Запорізькій області. Так, 30.07.2021 надійшов рапорт командира взводу № 2 роти № 3 капітана поліції ОСОБА_9 , у якому зазначено, що
ОСОБА_1 30.07.2021 до розташування взводу № 1 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Бердянськ, вул. Волі, 95, не прибув та впродовж усього робочого часу не з'являвся. Про своє місце знаходження ОСОБА_1 нікого не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав. Також ОСОБА_10 30.07.2021 було здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Двері вказаного помешкання ніхто не відчинив. Крім того, з метою отримання інформації про причини його відсутності на робочому місці неодноразово ОСОБА_9 здійснювалися дзвінки на номер мобільного телефону, що належить ОСОБА_1 , проте, останній не відповідає (а.с 122-123).
У період часу з 28.07.2021 до 30.07.2021 документів, які б підтвердили факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному, до БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області або до ГУНП в Запорізькій області надано не було. Зазначене не спростовано позивачем.
Дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області було встановлено, що в період часу з 27.07.2021 по день завершення службового розслідування, до БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області або до ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 з рапортами про переведення чи переміщення не звертався.
Крім того, Дисциплінарна комісія ГУНП в Запорізькій області проаналізувавши посадові інструкції ОСОБА_1 (а.с. 104-105) встановили, що виконання його посадових обов'язків не включає в себе фізичного навантаження. Висновок ЛКK № 139/13 від 26.07.2021 КНП «БЦПМСД» Бердянської міської ради (а.с. 22), який надав ОСОБА_1 є рекомендацією лікарів, про те не є лікарняним, та не звільняє ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків, та не є листом непрацездатності, на підставі якого можливо відсторонити поліцейського від виконання посадових обов'язків.
Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив (а.с. 101-102) що він ( ОСОБА_1 ) не з'являвся на службу (роботу) у період часу з 28.07.2021 до 30.07.2021 у зв'язку з тим, що у нього ( ОСОБА_1 ) немає фізичної можливості їздити до м. Запоріжжя, у зв'язку з матеріальним становищем. ОСОБА_1 пояснив, що оскільки йому немає де проживати у м. Запоріжжі, він ( ОСОБА_1 ) не може приїздити до м. Запоріжжя. Також ОСОБА_1 наголосив, що надав довідку з лікарні щодо обмеження фізичних навантажень. ОСОБА_1 пояснив, що не може фізично приїздити до м. Запоріжжя.
08.06.2017 особисто ОСОБА_1 під підпис ознайомлено з вимогами Закону України «Про Національну поліцію», нормами Дисциплінарного статуту НПУ, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, а також із зобов'язаннями та обмеженнями, пов'язаними зі службою в Національній поліції України (а.с. 107-111).
Крім того, 07.11.2015 ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто прийняв присягу вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції України та Законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права
1 свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (а.с. 112).
Згідно зі службовою характеристикою (а.с. 103) ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе негативно. Неодноразово порушував службову дисципліну, за час проходження служби в органах внутрішніх справ має 12 стягнень (4 - зауваження, 4 - догани, 2 - суворі догани, 2 - неповні службові відповідності). 6 стягнень за час проходження служби у Національній поліції України (3 - зауваження, 2 - догани, 1 - сувора догана). У період несення служби за 2021 рік 5 раз перебував на лікарняних.
Згідно висновку службового розслідування від 04.08.2021 (а.с. 88-96), на підставі викладеного у висновку дисциплінарна комісія уважала б: за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог ч. 1, п. 2, 8 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580 -VIII, пп. 1, 2 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, п. 1-2.4 Розділу II, п. 1, 3 Розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, Присяги працівника поліції, неналежному виконанні функціональних (посадових) обов'язків, що виразилось у відсутності на службі (роботі) без поважних причин у період часу з 28.07.2021 до 30.07.2021, а також неповідомленні будь-яким доступним способом про свою відсутність на службі (роботі) своєму безпосередньому керівнику, застосувати до інспектора взводу №2 роти №3 БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом №1333 від 04.08.2021 т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 12-13).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №410о/с від 08.09.2021 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 майора поліції ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року (а.с. 14).
Не погоджуючись зі звільненням згідно спірних наказів позивач звернувся до суду з відповідними позовами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-УІІІ від 02 липня 2015 року (далі по тексту - Закон).
Стаття 1 Закону визначає, що Національна поліція України Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Стаття 3 Закону визначає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 18 Закону визначає основні обов'язки поліцейського: поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частина 2 ст. 18 Закону наголошує, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 19 Закону визначені види відповідальності поліцейських:
- у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст.11 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з ч.7 ст.19 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого 15.03.2018 Законом України від 15.03.2018 за №2337-УІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
У ч.2 ст.22 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» зазначено, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Як зазначено у ч.З ст.22 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Сутність службової дисципліни, види заохочень та дисциплінарних стягнень порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).
Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, згідно з частиною 3 статті 1 Статуту, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ст. 2 Статуту).
Згідно ст. З Статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції (ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Статуту).
Поняття службового розслідування наведене в ст. 14 Статуту. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Пунктами 3, 7, 8 частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, крім іншого: приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці; ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Частинами 1, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно із ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на грунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
6) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, тендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
За приписами ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Частинами 2, 3 статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Якщо ж правовідносини не врегульовані спеціальним законодавством, слід застосовувати аналогію закону, тобто використовувати правові акти, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогія закону). Це відповідає вимогам рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. № 8-рп/202 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або посадових осіб), при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби) згідно яких, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України (КЗпП), у якому визначено основні трудові права працівників.
Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-УІІІ (далі - Закон), визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно до ч. 1 ст. 48 Закону призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Частиною п.п. 6 ч. 1 ст. 77 № 580-УІІІ Закону встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Запорізькій області від 01.09.2021 № 410 о/с позивача було звільнено у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Підставою для звільнення позивача визначено пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірних відносин та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. (Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № 21-8а15 від 17.02.2015).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», визначено, що «прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин».
У Постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 369/9301/18 Верховний Суд у складі колегії судців Третьої судової палати Касаційного цивільного суду підкреслив, що п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
У п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причин його відсутності.
Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази.
За наявності законних підстав для звільнення працівника за прогул, роботодавець вправі прийняти таке рішення і чинний КЗпП України обмежень щодо цього не встановлює.
Позивач надав довідку № 333 про тимчасову непрацездатність TOB «Профекта». як підтвердження його тимчасової непрацездатності 01 вересня 2021 року, у день звільнення.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України віл 13 листопада 2001 року № 455. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі - Інструкція), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється.
Отже, довідка № 333 про тимчасову непрацездатність TOB «Профекта» у розумінні положень Інструкції не є документами, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.
У зв'язку з наведеним посилання позивача на таку довідку є безпідставними та не приймаються судом.
вищезазначеному наказі вказується про відсутності позивача на службі з 28.07.2021 р. по 30.07.2021 р. без поважних причин та нездійсненні порядку інформування свого безпосереднього керівника про причини відсутності на роботі. Позивач зазначає, що дане твердження не відповідає дійсності так як відповідно до
Посилання позивача на додані до позовної заяви копії рапортів та електронного звернення як на факт неодноразового повідомлення керівництва про проблеми зі здоров'ям позивача та неможливість переміщення з м.Бердянськ до м. Запоріжжя не є здійсненням позивачем порядку інформування безпосереднього керівника про причини відстуності на роботі у період з 28.07.2021 по 30.07.2021. Так, електронне звернення було направлено позивачем до Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2021 і є за змістом скаргою на дії керівництва БПСПОП «Скіф» ГУНП у Запорізькій області (а.с. 29). Додані позивачем до позовної заяви рапорти є рапортами про звільнення від різних дат серпня 2021 року, при цьому серед них відстуні будь-які рапорти які були б подані позивачем у період з 28.07.2021 по 30.07.2021.
Таким чином, аналізуючи зібрані у ході проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності, суд вважає що ними встановлено та підтверджено факт відсутності на службі (роботі) у підрозділі БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Брянська, 23, без поважних причин у період часу з 28.07.2021 до 30.07.2021 інспектора взводу № 2 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 , який також не повідомив будь-яким доступним способом про свою відсутність на службі (роботі), що виразилось в ігноруванні вимог щодо дотримання розпорядку робочого дня та нездійсненні у встановленому порядку інформування свого безпосереднього керівника про причини відсутності на роботі (службі). Вказані дії ОСОБА_1 містять ознаки дисциплінарного проступку та є порушенням вимог ч. 1, п. 2, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580 -VIII, пп. 1, 2 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, п. 1-2.4 Розділу II, п. 1, 3 Розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987.
Отже, позивачем було порушено службову дисципліну, вимоги, передбачені частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, та допущено дисциплінарний проступок.
Суд погоджується з доводами відповідача, що викладене свідчить про відсутність у позивача високої свідомості та недотримання ним вимог чинного законодавства, нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України. Зазначена поведінка не є такою,що відповідає посаді поліцейського та такою, що сприяє посиленню довіри громадян до Національної поліції України.
Обставини, які б пом'якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частинами 4 та 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, під час службового розслідування не були встановлені.
Суд також погоджується з доводами відповідача про те, що причинами та умовами, що сприяли допущеним порушенням, стала особиста недисциплінованість інспектора взводу № 2 роти № З БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 , його неналежне ставлення до виконання вимог МВС НПУ та ГУНП в Запорізькій області щодо дотримання дисципліни і законності, ігнорування ним встановлених правил внутрішнього службового розпорядку дня.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку як, підстави притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд вважає правомірним та обґрунтованим спірний наказ та, відповідно, відсутніми підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.
Доводи позивача про те, що перевірка проводилася не об'єктивно, службове розслідування проведено без урахування думки позивача, односторонньо, необ'єктивно судом не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Також суд не приймає посилання позивача на те, що відповідачем були допущені порушення у вигляді відстуності виклику позивача на засідання дисциплінарної комісії, оскільки як вбачається зі змісту висновку службового розслідування від 04.08.2021 службове розслідування щодо позивача бул проведено у формі письмового провадження.
Так, згідно п. 7 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Також, відповідно до пунктів 13 та 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У висновку службового розслідування наявне посилання на пояснення ОСОБА_1 , та відповідачем були надані суду і наявні у справі матеріали службового розслідування, у яких наявні письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 101-102).
Не знайшли свого підтвердження доказами і доводи позивача про порушення відповідачем права позивача на ознайомлення з матеріалами розслідування та позбавлення права користування правовою допомогою при здійсненні службового розслідування, позивачем не надано суду доказів відповідних звернень позивача до відповідача та перешкоджання у реалізації позивачу такого права з боку відповідача.
Також факт ознайомлення позивача під підпис з наказом №1333 від 04.08.2021 про застосування дисциплінарного стягнення лише 01.09.2021, на що посилається позивач, жодним чином не впливає на правомірність та факт наявності підстав для прийняття таких наказів.
Інші вимоги позову не підлягають задоволенню як похідні.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 7, 72- 77, 78, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 КАС України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова