23 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/3205/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: представник - Петрова О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2021 №0002755/07-16-07-11/ НОМЕР_1 на суму 1283436,21 грн. по ПДФО, від 14.05.2021 №0002756/07-16-07-11/ НОМЕР_1 на суму 106979,05 грн. по військовому збору, від 14.05.2021 №0002757/07-16-07-11/ НОМЕР_1 на суму 1378766,40 грн. по ПДВ, від 15.02.2021 №000612/07-16-07-11/ НОМЕР_1 на суму 1020,00 грн. по ПДФО.
Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що під час проведення податкової перевірки посадовими особами контролюючого органу не було взято до уваги укладені з контрагентами договори, а як наслідок не враховано відповідні витрати. Підставою не врахування таких первинних документів стало подання не завірених її копій. У зв'язку з чим вважає, що контролюючим органом неправомірно донараховано податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Стосовно донарахування податку на додану вартість зазначає, що перевищення обороту в 1000000,00 грн. повинно бути саме в 2018 році, а не сукупно за 2017 - 2018 роки.
24 листопада 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву б/н від 22.11.2021, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом виявлено ряд порушень податкового законодавства. Зокрема, позивачем не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, а до податкової перевірки не представлено Книгу обліку доходів і витрат за 2017 - 2020 роки. Також перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності на загальній системі оподаткування у 2017 - 2020 роках, встановлено заниження такого за 2018 рік. Жодних доводів щодо таких висновків ОСОБА_1 не заявляє. Окрім того, перевіркою правильності визначення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності у 2017 - 2020 роках встановлено, що обсяг таких витрат, що підтверджені первинними документами, є значно нижчим, ніж задекларовано. При цьому вважає безпідставними твердження позивача про неправомірність неврахування під час перевірки незавірених копій первинних документів, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу України копія оригіналу паперового документа не має юридичної сили та не може підтверджувати понесені витрати. Також під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування. Згідно з банківськими виписками за період, що перевірявся, 20 серпня 2018 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом 12 календарних місяців перевищила 1000000,00 грн., тому з 11 вересня 2018 року позивач була зобов'язана зареєструватися платником податку на додану вартість. Однак вказаних дій не вчинила.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2021 №000612/07-16-07-11/ НОМЕР_1 на суму 1020,00 грн. по ПДФО залишено без розгляду.
Позивач у судовому засіданні 23 вересня 2022 року заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду 23 вересня 2022 року проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву б/н від 22.11.2021.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) у період з 03 жовтня 2017 року по 15 червня 2020 року була зареєстрованою фізичною особою-підприємцем та здійснював підприємницьку діяльність.
У зв'язку з отриманням відомостей щодо проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з метою завершення процедури припинення та зняття останньої з податкового обліку в органах ДПС Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) листом №9227/Р/07-16-07-11-04 від 02.10.2020 повідомило ОСОБА_1 про необхідність надати всі документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності за період з 03.10.2017 по 15.06.2020.
Наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) №1072 від 03 грудня 2020 року на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначено провести позапланову виїзну документальну перевірку платника податків ОСОБА_1 за період діяльності з 03.10.2017 по 15.06.2020 з метою визначення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного законодавства та з метою визначення повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності.
З метою вручення копії наказу ГУ ДПС у Закарпатській області №1072 від 03 грудня 2020 року та пред'явлення відповідних направлень посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області здійснено виїзд на реєстраційну адресу ОСОБА_1 , однак від отримання таких документів остання відмовилась, що зафіксовано актом про відмову від ознайомлення з направленнями №4/07-16-07-11/ НОМЕР_1 від 03.12.2020.
07 грудня 2020 року та 09 грудня 2020 року ГУ ПФУ в Закарпатській області скерував на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 листи, в яких вимагав надати первинні фінансово-господарській, бухгалтерські та ніші документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності за період 03.10.2017 по 15.06.2020.
Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 інформацію щодо структури понесених витрат, а також первинні документи, які б підтверджували господарську діяльність (отримані доходи, понесені витрати, тощо) до контролюючого органу не надала, що засвідчено актом про ненадання документів під час проведення перевірки №9/07-16-07-11/ НОМЕР_1 .
Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області №1103 від 11 грудня 2020 року термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 продовжено.
У період з 07 грудня 2020 року по 11 грудня 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області на підставі вищезазначених наказів та направлень №698/07-16-07-11, №699/07-16-07-11 від 03 грудня 2020 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт №3248/07-11/2008606561 від 22.12.2020.
Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки, за результатами такої було встановлено наступні порушення законодавства:
1) пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 та п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України в частині неподання декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік;
2) пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: не ведення Книги обліку доходів та витрат за 2017 - 2020 роки;
3) п.п. 177.2, 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано до сплати податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 1167044,04 грн., в т.ч. за 2017 рік - 21092,20 грн., за 2018 рік - 156288,19 грн., за 2019 рік - 784297,01 грн. та за 2020 рік в сумі 205366,64 грн.;
4) пп. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 177.2 ст. 177 розділу VI Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано військовий збір від здійснення підприємницької діяльності в сумі 97253,68 грн., в т.ч. за 2017 рік - 1757,69 грн., за 2018 рік - 113024,02 грн., за 2019 рік - 65358,08 грн., за 2020 рік - 17113,89 грн.;
5) пп. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 1253424,00 грн., в тому числі: за вересень 2018 - 4156,00 грн., за листопад 2018 - 9680,00 грн., за грудень 2018 - 2519,00 грн., за січень 2019 - 38995,60 грн., за лютий 2019 - 45763,00 грн., за березень 2019 - 50958,00 грн., за квітень 2019 - 60201,00 грн., за травень 2019 - 308167,00 грн., за червень 2019 - 119128,00 грн., за липень 2019 - 29318,00 грн., за серпень 2019 - 74461,00 грн., за вересень 2019 - 107535,00 грн., за жовтень 2019 - 164226,00 грн., за листопад 2019 - 8442,00 грн., за грудень 2019 - 4,00 грн., за січень 2020 - 138539,00 грн., за лютий 2020 - 87861,00 грн., за березень 2020 - 3471,00 грн.
У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Закарпатській області для підписання та отримання другого примірника акту перевірки не з'явилася, такий був скерований на поштову адресу позивача, про що 22 грудня 2020 року посадовими ГУ ДПС у Закарпатській області складено акт №10/07-16-07-11/2008606561.
Як вбачається з акту перевірки, за результатами проведення такої встановлено заниження ОСОБА_1 загального та чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності за 2017 - 2020 роки. Окрім того, проведеною перевіркою з'ясовано, що з 03.10.2017 по 15.06.2020 ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, проте платником податку на додану вартість не реєструвалась. Поряд з цим за вказаний період загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1000000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), а саме: 1018527,60 грн., у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 була зобов'язана зареєструватись з 11.09.2018 платником податку на додану вартість. Незважаючи на зазначене, ФОП ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по 15.06.2020 податкові зобов'язання з податку на додану вартість не декларувала.
Вище зазначені висновки зроблені посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області за наслідками аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів за 2017 - 2020 роки, декларацій про майновий стан та доходи, виписки банку про рух коштів по рахунках, наданих для перевірки в хронологічному порядку, оскільки будь-яких первинних документів по надісланим запитам ОСОБА_1 до перевірки не представила.
За результатами проведеної перевірки з врахуванням рішення Державної податкової служби України №9356/6/99-00-06-01-04-06 від 26.04.2021 у зв'язку з виявленими порушеннями ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято наступні податкове повідомлення-рішення:
- №0002755/07-16-07-11/2008606561 від 14.05.2021, яким за порушення п. 177.2, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1283436,21 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 116392,17 грн.;
- №0002756/07-16-07-11/2008606561 від 14.05.2021, яким за порушення пп. 1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 177.2 ст. 177 розділу VI Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 106979,05 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 9725,37 грн.;
- №0002757/07-16-07-11/2008606561 від 14.05.2021, яким за порушення пп. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, пп. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на суму 1378766,40 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 125342,40 грн.
Вважаючи прийняті ГУ ДПС у Закарпатській області податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Згідно ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України.
Окрім того, пп. 16.1.2, 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлений обов'язок платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Нормами ст. 177 ПК України регламентується порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Так, зокрема, п. 177.1 ст. 177 ПК України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Нормами п. 177.4 ст. 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів.
Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 ПК України).
В ході проведеної позапланової перевірки посадовими особами ГУ ДПС України у Закарпатській області встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 ПК України не здійснювала облік отримуваних доходів та документально підтверджених витрат.
Проведеною документальною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 отримувала доходи від надання послуг з організації театральних, концертних, видовищних, екскурсійних, спортивних заходів, розповсюджувачем квитків (електронних квитків) на які виступали юридичні та фізичні - особи підприємці.
Розрахунки за надані послуги проводились у безготівковій формі шляхом зарахування на банківські рахунки суб'єкта господарської діяльності. На підставі наданої для перевірки банківської виписки по розрахунковому рахунку, відкритому в АТ «Райффайзен Аваль», проведеною перевіркою визначено загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занизила загальний оподатковуваний дохід за 2018 рік на 21597,70 грн., за 2019 рік на 2014555,00 грн. та за 2020 рік на 1149357,60 грн., чим порушила вимоги пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16, п. 177.2, п.1 ст.177 ПК України.
Перевіркою правильності визначення ФОП ОСОБА_1 вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності у 2017 - 2020 роках, також виявлено розбіжності.
В ході проведення перевірки з метою отримання актуальної інформації з її документальним підтвердженням ГУ ДПС у Закарпатській області скеровувались на адресу ФОП ОСОБА_1 інформаційні запити щодо необхідності надання первинних документів на підтвердження понесених витрат, а також первинних документів, що стосуються господарської діяльності такої. Однак ОСОБА_1 , всупереч вимогам податкового законодавства, будь-якої інформації та документів на вказані запити надано не було.
Так, нормами ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов'язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене у пункті 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Так, актом №9/07-16-07-11/2008606561 від 15 грудня 2020 року посадові особи ГУ ДПС у Закарпатській області зафіксували факт неподання ОСОБА_1 для здійснення перевірки інформації щодо структури понесених витрат та інших первинних документів, які б підтверджували господарську діяльність такої.
В тексті позовної заяви позивач заявляла, що до заперечення на акт перевірки нею долучались завірені копії документів на підтвердження даних податкового обліку, які не були взяти до уваги посадовими особами ГУ ДПС у Закарпатській області. Однак будь-яких доказів на підтвердження такого ОСОБА_1 до суду не надала.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала факт допущення встановлених в ході проведеної перевірки порушень податкового законодавства, однак заявила, що фактично вона підприємницьку діяльність не здійснювала. Натомість вона видала довіреність 3-й особі, які займалася підприємницькою діяльністю від її імені, та відповідно допустила всі встановлені перевіркою порушення.
Нормами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві, в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ГУ ДПС у Закарпатській області надало належні, в розумінні норм КАС України, докази не подання ОСОБА_1 документально підтверджених витрат та інших первинних документів на підтвердження здійснення господарської діяльності. В свою чергу позивач жодних доказів на спростування зазначеного до суду не надала.
Суд вважає, що посилання позивача на здійснення від її імені підприємницької діяльності 3-ми особами, не може бути належним доказом протиправності податкових повідомлень-рішень за встановлення факту порушення платником податків податкового законодавства та не притягнення до передбаченої відповідальності.
Суд зазначає, що підприємництво, в розумінні ст. 42 Господарського кодексу України, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, здійснюючи реєстрацію підприємницької діяльності позивач повинна була усвідомлювати про свій обов'язок здійснювати таку в порядку та в спосіб, що відповідають нормам чинного законодавства, та передбачену відповідальність за порушення таких норм. При цьому положення податкового законодавства не виключають обов'язок юридичних та фізичних осіб сплачувати податки у встановленому розмірі за відсутності прямої вказівки про це у відповідних нормах. В свою чергу, надання дозволу 3-м особам, які й допустили порушення податкового законодавства, здійснювати від її імені підприємницьку діяльність, як про це заявляє позивач, такою підставою в розумінні ПК України не являється.
Отже, за висновками перевірки встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 витрат за 2017 рік - 117178,90 грн., за 2018 рік - 846670 грн., за 2019 рік - 2342650,63 грн., та заниження витрат за 2020 рік - 8431,83 грн.
Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занизила оподатковуваний дохід за 2017 рік в сумі 117178,90 грн., за 2018 рік на суму 868267,70 грн., за 2019 рік на суму 4357205,63 грн. та за 2020 рік в сумі 1140925,77 грн., чим порушила вимоги п. 177.2 ст. 177 розділу IV ПК України.
Таким чином, за результатами документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 визначено фактичний обсяг податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, який має бути перерахований до бюджету за 2017 рік в сумі 21092,20 грн., за 2018 рік в сумі 156288,19 грн., за 2019 рік в сумі 784297,01 грн. та за 2020 рік в сумі 205366,64 грн.
Нормами п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування резидента, відповідно до положень п. 163.1 ст. 163 ПК України, є зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Так, зокрема, у зв'язку з встановленням за результатами проведеної перевірки факту заниження ОСОБА_1 оподатковуваного доходу, посадовими особами контролюючого органу проведено донарахування останній військового збору на загальну суму 97253,68 грн., в тому числі за 2017 рік у сумі 1757,69 грн., за 2018 рік в сумі 13024,02 грн., за 2019 рік в сумі 65358,08 грн. та за 2020 рік в сумі 17113,89 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.05.2021 №0002755/07-16-07-11/ НОМЕР_1 та від 14.05.2021 №0002756/07-16-07-11/ НОМЕР_1 є правомірними та скасуванню не підлягають.
Стосовно податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.05.2021 №0002757/07-16-07-11/2008606561 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у період з 03 жовтня 2017 року по 15 червня 2020 року ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, однак платником податку на додану вартість зареєстрована не була.
Так, п. 181.1 ст. 181 ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що у період з 03 жовтня 2017 року по 22 серпня 2018 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищила 1000000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), а саме: склала 1018527,60 грн.
Відповідно до п.п. 183.1, 183.2 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що у передбачений нормами ст. 183 ПК України строк вона реєстраційну заява до контролюючого органу не подавала.
Протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення ОСОБА_1 мотивує виключно не правильним визначенням контролюючим органом періоду, за який повинен обчислюватися межа операцій, зокрема: в межах одного календарного року. Разом з тим, суд вважає такі посилання позивача безпідставними, оскільки вони суперечать положенням п. 181.1 ст. 181 ПК України.
Згідно п. 183.10 ст. 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.05.2021 №0002757/07-16-07-11/ НОМЕР_1 є правомірним та скасуванню не підлягає.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, беручи до уваги законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2022 року.
СуддяР.О. Ващилін