03 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/3141/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Чопської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Чопської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі учаснику бойових дій з урахуванням виплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту". Відповідно до статті 12 цього Закону, щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак, відповідачем у 2022 році щорічна разова грошова допомога до 5-го травня була виплачена у розмірі меншому, ніж це передбачено законом. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у належному розмірі, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 02.09.2022 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та відповідно до ст. 263 КАС України, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч. 3 ст. 263 КАС України).
У встановлений ухвалою суду від 02.09.2022 року строк, відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
Частиною 2 ст. 175 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
У 2022 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік в сумі 1491 грн. Факт такої виплати сторонами не заперечується.
Позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо здійснення перерахунку та виплати разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2022 рік.
Відповідач листом № 660/02-11 від 13.07.2022 року повідомив позивача, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році йому здійснена у розмірі 1491 грн., як передбачено чинним законодавством.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Змістом спірних правовідносини є невиплата повної суми разової щорічної допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII).
01.01.1999 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.12.1998 року (далі Закон №367-ХІV), яким статтю 12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст. ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, наведеною нормою Уряд України уповноважено визначати разову грошову допомогу.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 відновлено розмір разової грошової допомоги передбачений частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №540 від 07.05.2022 року, з наступними змінами та доповненнями (далі постанова №540), зокрема підпунктом 1 п.2, установлено, що виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою №540, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №540.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2022 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги у 2022 році слід застосовувати саме Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідні висновки щодо застосування наведених вище норм права викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.
Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у Постанові №540, всупереч правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Крім того, Постанова №540 прийнята відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, однак, така не надає повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір соціальних виплат, передбачених статтею 13 Закону №3551-XII, та обмежувати соціальні гарантії громадян.
Отже, виплата позивачу, як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги у сумі 1491 гривень не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при відмові у здійсненні перерахунку та виплаті разової щорічної допомоги до 05 травня за 2022 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту, не було дотримано критерію, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому такі дії не можуть вважатись правомірними.
Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій правонаступника.
Не можна залишити поза увагою і те, що позивачем правильно обрано належного відповідача у справі, оскільки ним здійснювалась виплата разової грошової допомоги до 5 травня в сумі 1491 грн., що підтверджується листом відповідача, який наявний в матеріалах справи.
Аналогічний підхід до визначення належного відповідача застосовано Верховним Судом у зразковій адміністративній справі за 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради (Закарпатська область, м. Чоп, вул. Залізнична, 1 код ЄДРПОУ 35102380) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті