Провадження № 11-сс/821/348/22 Справа № 705/3538/22 Категорія: 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
29 вересня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тульчин Вінницької області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, не працюючої, без місця реєстрації, тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2022 року клопотання задоволено.
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб - з 12 вересня 2022 до 10 листопада 2022 року, включно.
В задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - відмовлено.
Визначено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі суму 52000 грн, після внесення якої підозрювана звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі звільнення підозрюваної ОСОБА_8 з-під варти у зв'язку з внесенням нею застави, покласти на підозрювану такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись з м. Умані Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрювану в разі її звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 10 листопада 2022 року.
Роз'яснено підозрюваній, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваній, захиснику, прокурору та направити до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для виконання.
Ухвала мотивована тим, що на час розгляду клопотання наявні достатні підстави, які вказують, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Така причетність підтверджується матеріалами кримінального провадження, які долучені до клопотання слідчого.
Також, існує вірогідність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, зокрема вірогідність переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; відсутність у підозрюваної зареєстрованого місця проживання, схильність до вчинення умисних злочинів, в тому числі проти власності, відсутність джерел для існування, оскільки остання не працює та не має у власності майна.
Також суд не вбачав підстав для застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрювана не вказала, де вона має відбувати таку міру запобіжного заходу та не надала підтверджуючих документів. Враховуючи соціальний стан та особу підозрюваної, застосувати більш м'який запобіжний захід не є неможливим.
Враховуючи обставини злочину, особу підозрюваної, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність визначення розмір застави в сумі, що відповідає двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі суму 52000 гривень. Крім цього, в разі звільнення підозрюваної ОСОБА_8 з-під варти у зв'язку з внесенням нею застави, слід покласти на підозрювану обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 19 вересня 2022 року подала апеляційну скаргу в якій порушила питання про скасування ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2022 року та постановлення нової про відмову у задоволенні клопотання.
Мотивація апеляційної скарги зводиться до того, що відсутні ризики передбачені ст. 177 КПК України на які вказує слідчий та з якими погодився слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу суду. Крім того, аргументація скарги зводиться до загальних норм ЄСПЛ та національного законодавства.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини судового провадження і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320001146 від 12.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 22:00 год. 11.09.2022 по 07:00 год. 12.09.2022, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано з корисливих мотивів, в період запровадження на території України воєнного стану, шляхом вільного доступу, із жіночої сумки, яка знаходилась в одній з кімнат будинку за вказаною адресою, таємно викрала грошові кошти в сумі 8000 грн, чим спричинила ОСОБА_10 матеріального збитку на вказану суму.
12.09.2022 в ході проведення оперативно-розшукових заходів у даному кримінальному провадженні було встановлено, що до вчинення вищезазначеного злочину причетна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.09.2022 о 16 год. 30 хв. в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
13.09.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 ККУ, з якою її ознайомлено 13 вересня 2022 року о 16 год. 29 хв.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення вищезазначеного правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду предмета від 13 вересня 2022 року, постановою про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 13.09.2022, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.09.2022 (особа, якій пред'являлись знімки для впізнання ОСОБА_11 ), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.09.2022 (особа, якій пред'являлись знімки для впізнання ОСОБА_12 ).
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На ряду з цим, перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_8 не одружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, не має постійного джерела прибутку, без місця реєстрації, тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої за вчинення корисливих злочинів, а саме: 01.07.2013 Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 69, ст. 70, ч. 4 ст. 79 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнена 29.01.2015 по відбуттю покарання, 03.01.2020 Тульчинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 ч. 1 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, звільнена 31.05.2022 по відбуттю покарання, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені.
Колегія суддів звертає увагу на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винуватою в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також на дані про особу підозрюваної, дійшла висновку, що остання, враховуючи відсутність тісних соціальних зв'язків, роботи та місця проживання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити злочинну діяльність. А тому доводи сторони захисту про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 не можуть бути прийняті до уваги.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2022 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 30 вересня 2022 року.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4