Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1382/22 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.
Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
27 вересня 2022 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретарів Кусковської Т.А., Ульянової Л.П., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Олянюка В.Л. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Відповідно до постанови, 19.02.2022 року о 17:23 год. на 214 км автодороги М-21 в с. Осиково, Бердичівського району, Житомирської області, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Audi A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову суду захисником Олянюком В.Л. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки відсутні докази, що підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
На відеозаписі не зафіксовано таких обставин, з відеозапису вбачається, що транспортний засіб знаходився в нерухомому стані та не зафіксовано моменту його руху, а рапорт працівника поліції про зупинку не є належним та неупередженим доказом.
Суд, як на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , також послався на постанову серії ЕАО №5335152 від 19.02.2022 року відповідно до якої останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Однак, винесена постанова від 19.02.2022 року о 18:52 год. не може слугувати доказом керування транспортним засобом, оскільки винесена після складання протоколу, а тому не може свідчити про факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 19.02.2022 року о 18:13 год.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, результатами тестування на алкоголь, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту - проба позитивна 1,32 проміле, при допустимому показнику - 0,2 проміле та встановлено, що остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння, а також відеозаписом здійсненим поліцейськими.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5335152 від 19.02.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.
З відеозапису долученого до справи вбачається, що 19.02.2022 року о 17:23 год. працівники поліції зупинили ОСОБА_1 , яка керувала автомобілем Audi A7, д.н.з. НОМЕР_1 . Згодом, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 що у неї виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та пропонує їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або в найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», після чого продуває у даний прилад, результат якого показує 1,32%, з яким вона погодилася підписавши акт огляду з відміткою, що згоден з результатом, та результат тестування на алкоголь. Зауваження щодо процедури проходження та результату огляду ОСОБА_1 , не заявляла та не повідомляла, що не є водієм.
Натомість, на відеозаписі зафіксовано знаходження ОСОБА_1 у транспортному засобі на місці водія, що перебуває на обочині проїжджої частини дороги з увімкненим правим покажчиком повороту. ОСОБА_1 , повідомляє працівникам поліції, що прямує у м. Житомир, про це вказує і при спілкуванні по телефону з іншою особою, зазначає, що транспортний засіб взяла у друга, пред'являє посвідчення водія, не заперечує, що являється водієм, після повідомлення про ознаки сп'яніння та вимоги пройти огляд неодноразово пропонує це якось вирішити, а після огляду, визнає його результати.
Зазначені фактичні дані зафіксовані на відеозаписі повністю узгоджуються з даними рапорту працівника поліції про зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 за повідомленням іншої особи, про рух транспортного засобу у напрямку м. Житомира під керуванням водія, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника Олянюка Віталія Леонідовича залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук