Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4996/22 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л.М.
Категорія 66 Доповідач Коломієць О. С.
26 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Шевчук А.М, Талько О.Б.
розглянувши у місті Житомирі в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №295/4996/22 за позовом ОСОБА_1 до структурного підрозділу «Станція Житомир» Виробничого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця», АТ «Українська залізниця», за участю третьої особи - Коростенського територіального комітету Профспілки залізничників і транспортних будівельників України про визнання права на користування жилим приміщенням в гуртожитку, вселення, зобов'язання передати житлові приміщення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2022 року, яка постановлена суддею Семенцовою Л.М.
встановив:
У червні 2022 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право користування житловою кімнатою № НОМЕР_1 , об'єднану із кімнатою № НОМЕР_2 , тобто житловими кімнатами № НОМЕР_2 та АДРЕСА_1 , вселити її у вказане помешкання та зобов'язати відповідачів передати вищевказану житлову кімнату для проживання, де вона зареєстрована і має право проживати разом із сім'єю, або інше конкретне жиле приміщення, яке відповідає вимогам ст.50, 114 Житлового кодексу України, в порядку ст.132 Житлового кодексу України.
07 червня 2022 року дана позовна заява була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2022 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.
В апеляційній скарзі позивач - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог. При цьому зазначає, що у встановлений судом термін виконала вимоги ухвали від 07 червня 2022 року, а тому висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнанням позовної заяви неподаною та її повернення є передчасним.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Українська залізниця»просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позов пред'явлено до структурних підрозділів Акціонерного товариства «Українська залізниця», які не мають статусу юридичної особи, а тому не наділені цивільною процесуальною дієздатністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира від 07 червня 2022 рокупозовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк для усунення недоліків, оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст. 175 - 177 ЦПК України, а саме - позивачем не долучено до позовної заяви доказів вселення її разом із малолітнім сином у кімнати АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 на підставі ордера, доказів зареєстрованого її місця проживання. Також суд зазначив, що позов пред'явлено до структурного підрозділу «Станція Житомир» Виробничого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця», які є структурними підрозділами Акціонерного товариства «Українська залізниця», не мають статусу юридичної особи, а тому не наділені цивільною процесуальною дієздатністю.
Вищевказану ухвалу представник позивача - адвокат Левчук Т.В. отримала 14 червня 2022 року у суді від розписку, про що свідчить відмітка у довідковому листі на обкладинці справи.
На виконання вимог ухвали судді від 07 червня 2022 року, позивач подала до суду заяву та позовну заяву в новій редакції у двох примірниках, в якій було викладено правову позицію щодо формулювання позовних вимог та у визначенні учасників справи. Дана заява була здана ОСОБА_1 на пошту, згідно відмітки на поштовому конверті 21 червня 2022 року та отримана судом 28 червня 2022 року (а.с.23,33).
Проте, ухвалою судді від 27 червня 2022 року, позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу з підстав невиконання вимог ухвали від 07 червня 2022 року у визначений строк для усунення недоліків.
Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно положень ч.6 ст. 124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Ухвалою від 07 червня 2022 року встановлювався семиденний строк з дня отримання ухвали позивачем для усунення недоліків. Представник позивача отримала копію ухвали 14 червня 2022 року, у свою чергу позивач подала заяву про усунення недоліків позовної заяви 21 червня 2022 року.
За таких обставин, коли позивач у встановлений законом строк виконала вимоги ухвали від 07 червня 2022 року, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнанням позовної заяви неподаною та її повернення є передчасним.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Постановляючи ухвалу залишення без руху позовної заяви, суд не звернув належної уваги на те, що позивач має право на обґрунтування своїх вимог саме тими обставинами, які вона вважає за потрібне вказати в позовній заяві.
Встановлення фактичних обставин справи, а також відповідність викладених в тексті позовної заяви обставин фактичним обставинам справи, дослідження доказів за діючим цивільно-процесуальним законодавством віднесено не до стадії відкриття провадження по справі, а до стадії судового розгляду.
Також суддя не врахував, що згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску строку позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Як вбачається з тексту позовної заяви та заяви про усунення недоліків, поданої на виконання ухвали суду, позивач зазначила докази, які на її думку підтверджують обставини справи.
Окрім того, постановлячи ухвалу про залишення позовної заяви з підстави зазначення у ній відповідачів, які є структурними підрозділами та не мають статусу юридичної особи, слід звернути увагу на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі №760/32455/19.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №757/43355/16-ц).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.
З наведеного вбачається, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 3 жовтня 2022 року.
Головуючий Судді