Справа № 761/5669/22
Провадження № 2/761/8088/2022
27 травня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд.30), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (02068, м. Київ, пр.-т Григоренка, буд.15), Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Суліма Олена Олександрівна (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд.35) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 18.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 40910, яким стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість в розмірі 38973,48 грн. На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Суліма О.О. було відкрито виконавче провадження №68046435. Позивач вважає, що виконавчий напис №40910 від 18.11.2021 року вчинено приватним нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки подані відповідачем документи не свідчили про безспірність вимог. За таких обставин просить суд визнати виконавчий напис № 40910 вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем 18 листопада 2021 року таким, що не підлягає виконанню та покласти судові витрати на відповідача.
Провадження у даній справі відкрито 22.02.2022 р., відповідно до приписів ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.05.2022 р. від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Представник ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в порядку вимог ст. 1212 ЦК України отримані безпідставно отримані кошти у розмірі 11725,78 грн. Також подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Представник відповідача подав відзив на позов, де зазначив, що підстави для задоволення вимог відсутні. Вказує на те, що нотаріусом під час винесення виконавчого напису дотримано всі вимоги чинного законодавства України в тому числі і вимоги щодо перевірки безспірності вимог. Також у відзиві міститься прохання розглянути справу за відсутності представника відповідача.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення дії воєнного стану, з огляду на те, що відповідач не надав належних доказів які би свідчили, що введення воєнного стану унеможливлює розгляд справи, крім того висловив свою позицію письмово яка взята судом до уваги, а відкладення розгляду справи на невизначений період буде порушувати право сторін на розгляд справи протягом розумного строку яке передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Треті особи не скористались правом подати свої пояснення по суті спору.
Дослідивши наявні докази, та надавши їм належну оцінку письмові, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено і не заперечується сторонами, що 18.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 40910, яким стягнуто з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 1373809396 від 24.04.2019 р., укладеному з ТОВ ФК « «Центр фінансових рішень», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь відповідача заборгованість в розмірі 38973,48 грн.
Відповідно до виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 16.12.2020 р. по 04.11.2021 р.
На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Суліма О.О., про що свідчать матеріали справи, 05.01.2022 р. було відкрито виконавче провадження №68046435.
У подальшому, а саме 11.01.2022 року у рамках вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про накладення стягнення з заробітної плати, яку передано за місцем роботи позивача до КИЇВСЬКИЙ МТПЦК ТА СП (ЄДРПОУ 07774420).
З заробітної плати позивача за спірним виконавчим написом нотаріуса було утримано та перераховано на розрахунковий рахунок приватного виконавця Суліми Олени Олександрівни грошові кошти у сумі 11725,78 грн., що підтверджується довідкою № 3534 від 09.05.2022, що видана Київським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 .
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Пунктом 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку передбачено вчинення нотаріальних дій, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
В свою чергу п. 3.5. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно ж до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 , для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Зазначений пункт Переліку було внесено до Постанови №1172 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині внесення п. 2 до Постанови №1172 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин визнано незаконною та не чинною з дня її прийняття. Постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.11.2021 р. тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений сторонами кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що не спростовано відповідачем, тому наявні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису відбулось з недотриманням умов його вчинення щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 15.04.2020 по справі № 158/2157/17.
При цьому представником відповідача не було надано доказів на спростування доводів представника ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві.
З огляду на вищенаведене, наявні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стосовно вимоги про повернення стягнутих за виконавчим написом грошових коштів суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв'язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.
При цьому, відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, враховуючи, що виконавчий напис, вчинений 18.11.2021 р. визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов'язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, суд вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 28 січня 2020 року в справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року в справі № 910/1531/18.
Так, як встановлено під час розгляду справи, за спірним виконавчим написом нотаріуса було утримано та перераховано на розрахунковий рахунок приватного виконавця Суліми Олени Олександрівни грошові кошти у сумі 11725,78 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Також представник позивача просить суд стягнути з відповідача понесені ОСОБА_1 судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, між адвокатом Горщар С.В. та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правової допомоги № 26/22 від «15» лютого 2022 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.05.2022 року, адвокатом Горщаром Сергієм Васильовичем надана правова допомога: ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вартість 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, підготовка позовної заяви, формування та подача позовної заяви оформленої у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу з усіма додатками до суду, вартість 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову, вартість 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, складання заяви про збільшення позовних вимог, вартість 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок Зазначені суми були сплачені позивачем адвокату, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 26/22.1 від 15.02.2022 та № 26/22.2 від 11.05.2022.
Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторін, суд приходить до висновку, що обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу є реальним та документально підтвердженим, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 11000,00 грн.
Також стягненню з відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає сплачений судовий збір.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 15,16, 1212 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Суліма Олена Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати вчинений 18.11.2021 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем,зареєстрований в реєстрі за № 40910 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 1373809396 від 24.04.2019 р. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 11725 грн. 78 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2432,80грн. витрати на правничу допомогу в сумі 11000 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя