СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1316/22
ун. № 759/12702/22
30 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за № 12022100080001896 від 22.07.2021, стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_6 ,
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_7 ,
До Святошинського районного суду м. Києва 26.09.2022 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за № 12021100080001896 від 22.07.2021, стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва 23.09.2022, строк тримання під вартою спливає 04.10.2022.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314, ч. 3 ст. 331 КПК України, судом 27.09.2022 було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
У підготовче судове засідання не прибули захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які належним чином повідомлялася про дату, час і місце підготовчого судового засідання. Від захисника ОСОБА_9 через електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, оскільки укладений договір 20.12.2021 між ним та ОСОБА_10 було укладено про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_5 , та відповідно до умов вищевказаного договору, а саме п.1.1 Договір укладено на період досудового розслідування кримінального провадження.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, обвинувачені та захисник ОСОБА_7 , який призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для проведення окремої процесуальної дії.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Загалом клопотання прокурора обґрунтовано тим, що ризики визначені в ухвалі слідчого судді від 23.09.2022, на даний час продовжують існувати, а тому є необхідність у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечував. Крім того, захисник обвинуваченого заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , у вигляді домашнього арешту. Клопотання обґрунтовано тим, що на даний час не надано жодних належних та допустимих доказів, що у випадку обрання іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, обвинувачений буде переховуватися чи перешкоджати досудовому розслідуванню у будь який спосіб.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченим не втратили своєї значущості, при цьому суд вбачає ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є особливо тяжкими злочином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу того, що до обвинуваченого ОСОБА_5 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. Так, на теперішній час судом триває підготовче судове засідання, у даному провадженні не призначено справу до судового розгляду, а тому суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.
Також, враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищою соціальною цінністю.
Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, на менш суворий запобіжний захід, оскільки не зможе забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: а саме 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 208 000 (двісті вісім тисяч) грн. 00 к.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 176-178, 181-183, 194, 197, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суддя, -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, - відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 листопада 2022 року (включно), і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 208 000 (двісті вісім тисяч) грн. 00 к., після внесення якої ОСОБА_5 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п. 1-4 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду з встановленою періодичністю;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 03.10.2022.
Суддя ОСОБА_1