СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12698/22
пр. № 1-кп/759/1315/22
03 жовтня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2022 за №12022105080001706, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, мючого на утримані двох малолітніх дітей, працюючого електриком ТОВ «Ніка сервіс», з середньою сеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки за таких обставин.
ОСОБА_3 , у невстановлений дізнанням час та місці, надав невстановленій дізнанням особі власну фотокартку та свої анкетні дані для бланку посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021 видане ТСЦ №3245, чим вчинив пособництво в підробленні документу, який видається установою та надає права, з метою подальшого використання.
Так, ОСОБА_4 не маючи посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обороті на території України, звернувся до невстановленої дізнанням особи з проханням посприяти скорішому отриманню ним вказаного офіційного документу, без складання іспитів в сервісних центрах МВС України.
Коли невстановлена дізнанням особа погодилась допомогти ОСОБА_4 , то останній, з метою виконання свого злочинного умислу, в невстановлені дізнанням час та місці, надав вказаній невстановленій дізнанням особі власну фотокартку та свої анкетні дані для бланку посвідчення водія, чим вчинив пособництво в підробленні документа, який видається установою та надає права, отримавши в подальшому завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021 видане ТСЦ №3245 на його ім'я.
Після цього, невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, в невстановлений час, виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021 видане ТСЦ №3245 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1994 року №340 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1 а) та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 зі змінами) водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе, та в подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-22/37153-ДД від 12.09.2022 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника-України.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: у вчиненні пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання.
Крім цього, ОСОБА_4 02.09.2022, приблизно о 13 годині, керуючи автомобілем марки «Audi А6» реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. А. Єфремова, 8А, у м. Києві, був зупинений працівниками поліції, Далі ОСОБА_4 на законну вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021, ніби видане на його ім'я, є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції та був викритий останніми. В подальшому вказане посвідчення водія було вилучено працівниками поліції.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-22/37153-ДД від 12.09.2022 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.05.2021 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у використанні завідома підробленого документа.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі, також висловився щодо призначенні йому покарання, а саме: у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання із випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у вчиненні пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як вчинення пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює електриком ТОВ «Ніка сервіс», за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимого.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкціях ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у виді обмеження волі зі звільненням від реального відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України /а.п. 52-54/.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості /а.п. 47/.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити покарання:
за ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку у 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовий доказ: посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 26.05.2021 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке передане на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві /а.п. 54/ - знищити.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) гривні 68 копійок.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1