СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17492/21
пр. № 2/759/468/22
17 серпня 2022 року Святошинський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді П'ятничук І.В.,
за участю секретаря судового засідання Марус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 03.08.2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, яким просить припинити з 19.07.2021 року стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12.04.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, присуджених на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року у справі № 759/7506/21 в тому числі стягнення за виконавчим листом; стягнути з 19.07.2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3500,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 19.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що з 08.10.2004 року по 12.12.2019 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу відповідач залишила дитину та чоловіка та переїхала жити до Іспанії. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року у справі № 759/22606/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, починаючи з 03.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, зазначив, що 21.07.2021 року отримав рішення суду від 16.06.2021 року у справі № 759/7506/21 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_2 став той факт, що син ОСОБА_3 наприкінці вересня 2020 року переїхав до Іспанії до матері дитини. Зазначив, що на даний час дитина проживає з батьком, а тому відсутні правові підстави для стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 . Враховуючи наведене просив також стягнути з 19.07.2021 року з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3500,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 19.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 26.08.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, якою підтримує позовні вимоги у повному обсзяі просить задовольнити та розгляд справи провести за його відсутності, що суд з урахуванням справи вважає задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала частково, вказуючи на обставини викладені у поданому до суду відзиві.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи сторони з 08.10.2004 року по 12.12.2019 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Сторони від шлюбу мають неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року у справі № 759/22606/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000,00 грн. щомісячно починаючи з 03.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття ( а.с. 8).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року у справі № 769/7506/21 припинено з 22.09.2020 року стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття присуджених на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2020 року за виконавчим листом № 759/22606/19 виданого 17.08.2020 року; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з 12.04.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
За відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 122).
Як вбачається з копії паспорта позивача, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Судом встановлено, неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 19.07.2021 року по 03.03.2022 року проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить відмітка в закордонному паспорті ОСОБА_3 а також його особисті пояснення, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 136-137).
На даний час неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 в Іспанії з 03.03.2022 року, а тому правових підстав для стягнення аліментів з матері на користь позивача, починаючись з 03.03.2022 року не має.
Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Отже, судом встановлено, що змінились обставини, які впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання сина, які стягуються за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року у цивільній справі № 759/7506/21 за період з 19.07.2021 року по 03.03.2022 року коли дитина проживала з батьком.
Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала і знаходилась у платника аліментів, то суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині припинення стягнення аліментів за період часу з 19.07.2021 року по 03.03.2022 року, оскільки в даний період часу дитина знаходилась на утриманні ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року, підписаною Україною 21 лютого 1990 року та ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до роз'яснень пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частини другої статті 182 СК України.
За змістом частин першої-третьої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідач є працездатною, інших стягнень на утримання інших непрацездатних осіб також не має, доказів протилежного суду не надано.
Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину, передбачених статтею 188 СК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (п. 2 ч. 2 ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені обставини є підставою для часткового задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, в твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 гривень, щомісячно за період часу з 19.07.2021 року по 03.03.2022 року, оскільки в даний період часу неповнолітня дитина перебувала на утриманні ОСОБА_1 .
На підставі викладено позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1984,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період часу з 19.07.2021 року по 03.03.2022 року за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року у справі № 759/7506/21, а з 04.03.2022 року продовжити виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року у справі № 759/7506/21.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій сумі в розмірі 1500 грн. 00 коп., щомісячно за період часу з 19.07.2021 року по 03.03.2022 року.
Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1984 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. П'ятничук