Справа № 758/12778/20
Категорія 52
06 червня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначав, що 15.06.20 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Деу Нексіа», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Центральній 26 в с. Старий Остропіль, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого не впорався з керуванням автомобіля та виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Джилі», н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26.06.20 винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_2 .
Внаслідок неправомірних дій відповідача, йому була завдана матеріальна шкода внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 49264,67 грн.
Крім того, ним були понесені витрати на проведення оцінки у розмірі 2 700 грн. та витрати з евакуації автомобіля до СТО у розмірі 1 000 грн.
Таким чином завальна вартість матеріальної шкоди, завданої йому відповідачем складає 52 964,67 грн.
Крім матеріальної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в емоційних стражданнях та фізичних стражданнях, розмір якої складає 15 000 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача на його користь 52 964,67 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 15.06.20 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Деу Нексіа», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Центральній 26 в с. Старий Остропіль, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого не впорався з керуванням автомобіля та виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Джилі», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до постанови судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26.06.20 винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_2 (а.с. 5).
Згідно з висновком про оцінку вартості матеріального збитку № 467/20 від 24.06.20 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Джилі», н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді складає 49 264,67 грн. (а.с. 6-26).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Обґрунтовуючи позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 52 964,67 грн. позивач посилався на висновок про оцінку вартості матеріального збитку № 467/20 від 24.06.20, згідно якого вартість матеріальної шкоди складає 49264,67 грн., крім того, ним були понесені витрати на проведення оцінки у розмірі 2 700 грн. та витрати з евакуації автомобіля до СТО у розмірі 1 000 грн.
Разом з тим, як установлено в судом відповідно до рахунку-фактури Автосервісу «Робот» від 22.07.20 вартість ремонту автомобіля позивача склала 48 875 грн. (а.с. 43).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.
Ураховуючи те, що згідно чинного законодавства відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, суд дійшов висновку про те, що позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48 875 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Одночасно, позов в частині стягнення на відшкодування матеріальної шкоди 2 700 грн. витрат на проведення оцінки та 1 000 грн. витрати з евакуації автомобіля до СТО задоволенню не підлягає, оскільки згідно норм ст. 1166 ЦК України під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо), а тому зазначені витрати не є майновою шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральну шкоду, яка полягає в емоційних та фізичних стражданнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частинами 2 - 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У п. 5 зазначеної постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Ураховуючи те, що доказів заподіяння моральної шкоди позивачем не надано, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта невідомі) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48 875 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук