печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23220/22-к
28 вересня 2022 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_2,
при секретарі: ОСОБА_3,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 25.08.2022 року у кримінальному провадженні № 62022000000000376 від 11.06.2020 року, -
Адвокат ОСОБА_4 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_4), який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 25.08.2022 року у кримінальному провадженні № 62022000000000376 від 11.06.2020 року.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки особа, яка подала скаргу, про розгляд скарги повідомлена належним чином, а неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за їх відсутності.
Відповідно до ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Отже, особі, що звертається зі скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки, зокрема, цікавитись станом розгляду справи та з'являтись на судові виклики.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оскільки адвокат ОСОБА_4 був повідомлений про час та місце розгляду скарги належним чином, проте, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, слідчий суддя вважає, що останній вимоги скарги на даний час не підтримує. Отже, правові підстави для розгляду скарги по суті відсутні.
За таких обставин, скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 25.08.2022 року у кримінальному провадженні № 62022000000000376 від 11.06.2020 року, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 107, 303, 307-309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 25.08.2022 року у кримінальному провадженні № 62022000000000376 від 11.06.2020 року - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_2