печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37914/19-к
30 вересня 2022 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1,
при секретарі: ОСОБА_2,
за участю:
власника майна: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Приватного акціонерного товариства «Вторкольормет» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 42017000000004228, -
Приватне акціонерне товариство «Вторкольормет» (далі - власник майна, ПАТ «Вторкольормет») звернулось до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 42017000000004228.
09.09.2022 року на підставі розпорядження керівника апарату від 09.09.2022 року, у зв'язку зі смертю судді ОСОБА_3 здійснено повторний автоматизований розподіл та 12.09.2022 року клопотання передано слідчому судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника власників майна та прокурора, на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, яка звернулась з клопотанням, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Разом з тим, оскільки представник ПАТ «Вторкольормет» був повідомлений про час та місце розгляду клопотання належним чином, проте, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, а також враховуючи, що з клопотанням про скасування арешту ПАТ «Вторкольормет» звернувся до Печерського районного суду м. Києва 19.07.2019 року, слідчий суддя вважає, що на даний час вимоги клопотання втратили актуальність для особи, яка звернулась з клопотанням, та останній вимоги клопотання не підтримує. За таких обставин, правові підстави для розгляду клопотання по суті відсутні.
Аналізуючи викладене, клопотання Приватного акціонерного товариства «Вторкольормет» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 42017000000004228, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 107, 303, 307-309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання Приватного акціонерного товариства «Вторкольормет» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження № 42017000000004228, - слід залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1