печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5796/22-к
22 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021000000001683 від 12.08.2021, -
03.02.2022 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 надійшла скарга захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №42021000000001683 від 12.08.2021.
Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 складено без відповідних на те підстав. Захисник зазначає, що за результатами аналізу тексту повідомлення про підозру та матеріалів кримінального провадження, наданих на її обґрунтування, стороною захисту встановлено, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, оскільки відсутні достатні докази для підозри ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, прокурор групи прокурорів надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, вказавши що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами та неодноразово була предметом перевірки під час розгляду справ слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва, а також колегіями Київського апеляційного суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду.
Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Разом з тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частини 1, 3 статті 26 КПК).
В судові засідання 17.02.2022, 02.06.2022, 24.06.2022, 19.07.2022, 17.08.2022 захисники не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду, щоразу направляючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відсутністю можливості прибути до суду для участі у розгляді скарги, не підтвердивши вказане належними доказами.
Слідчий суддя визнає такі клопотання зловживанням захисником своїми процесуальними правами та, з огляду на скорочені терміни провадження, визнав за можливе проводити розгляд без його участі.
Крім того, слідчий суддя враховує принцип диспозитивності, та ту обставину, що захисники в чергове судове засідання 22.09.2022 не з'явилися, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001683 від 12.08.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 388 КК України.
24.11.2021 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42021000000001683 від 12.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно з положеннями п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Статтею 277 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, складено та вручено 24.11.2021, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
Доводи захисників у скарзі на повідомлення про підозру, фактично зведені до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як вбачається із заперечень наданих прокурором, у кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії, які необхідно вчинити для встановлення обставин кримінального правопорушення, на підтвердження або спростування причетності ОСОБА_1 до злочину, у якому йому повідомлено про підозру.
Крім того, слід наголосити, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, що передбачені КПК України.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні.
Разом з тим, особі, за скаргою/клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Заявник будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання 22.09.2022, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, 22, 26, 276-278, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021000000001683 від 12.08.2021 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_2