печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14212/21-ц
30 вересня 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
До Печерського районного суду м.Києва звернулась представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Вказану позову заяву було передано в провадження судді Остапчук Т.В на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості. Відповідно до ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив місце проживання відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , що відноситься до/ територіальної юрисдикції Печерського районного суду міста Києва. На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА». Відповідно до отриманої інформації ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до адміністративної території Печерського району міста Києва. Отже, на дані правовідносини не розповсюджуються положення статей 28, 30 ЦПК України, а за правилами загальної підсудності, передбаченими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, вимоги позивача до відповідача територіально не підсудні Святошинському районному суду м. Києва. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги отримані судом відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, суд приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Святошинського районного суду м.Києва. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України -
Цивільну справу №757/14212/21-ц за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - передати за підсудністю на розгляд до Святошинського районного суду м.Києва (03148 м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Т.В.Остапчук