03 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/5525/22
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14770,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який не сплачений, а тому просило позов задовольнити.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду 08.07.2022 повернулась на адресу суду як не вручена з незалежних від суду причин.
Відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно частин 8, 11 статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини 6 статті 7, частини 11 статті 126 КАС України ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи вважається врученою належним чином, оскільки судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо своєчасного повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи.
Крім того, 26.08.2022 судом було опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі судової влади з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву.
Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду від 04.04.2022 відзив на адміністративний позов не надіслав.
Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.
Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Житомирській ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області.
Зі змісту зведеного рахунку встановлено, що відповідачем не сплачено податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 14770,00 грн.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п.п.14.1.156. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.24. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.
Пунктом 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Сума заборгованості підтверджується зведеним розрахунком сум податкового боргу.
Пунктом 59.1. статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, відповідачем подано податкову декларацію від 27.06.2017 №1700015074 платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 14750,00 грн.
На підставі акта перевірки 1682/06-30-51-13/ НОМЕР_1 від 14.12.2017 встановлено порушення гл.2, ст.49 п.49.18 пп.49.18.5 Кодексу та винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2018 №0003935113, яким нараховано 1 190,00 грн штрафної санкції.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 04.07.2017 №8170-17 на суму 13580,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги та повідомленням про повернення поштового відправлення.
Пунктом 87.11. ст.87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 57.1. статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.
У розумінні п.п.14.1.17. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання у розмірі 14770,00 грн вважається податковим боргом.
В силу норм п.59.3., 59.5. ст.59 та ст.60 ПК України податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердив свої позовні вимоги, які підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідач суму боргу не оспорив, письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав. Доказів сплати податкового боргу в розмірі 14770,00 грн у матеріалах справи не міститься.
Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781) податковий борг в сумі 14770,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва