Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 жовтня 2022 року Справа №200/9100/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі № 200/9100/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 липня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки МВС України від 31.05.2021 року №22/6-2216.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки МВС України від 31.05.2021 року №22/6-2216, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі № 200/9100/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін. Отже, вказане рішення суду набрало законної сили 14 лютого 2022 року.
01 вересня 2022 року до суду надійшла заява позивача, в якій останній просить зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що з 16.03.2022 року відповідачем не здійснено заходів по виконанню рішення суду від 10 вересня 2021 року.
28 вересня 2022 року до суду надійшли заперечення УПФ на заяву про встановлення судового контролю, згідно якого з метою запиту додаткових фінансових ресурсів на виплату заборгованості нарахованої за рішеннями суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень, направлялось відповідне звернення до розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України. Проте, Пенсійний фонд України листом від 18 серпня 2022 року 2800-040201-9/34333 повідомив, що сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження. У зв'язку з наведеним вважає заяву про встановлення судового контролю необґрунтованою.
29 вересня 2022 року позивачем надано пояснення на заперечення УПФ, згідно яких останній не погодився з доводами відповідача та наполягав на задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Вивчивши доводи ОСОБА_1 , що викладені у заяві та заперечення УПФ, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення 39019,21 грн.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0503005768 за дорученням № Д 0503005768/74 УПФ на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року нараховано пенсійні виплати у сумі 314851,20 грн.
Для вирішення питання щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду відповідач звертався до розпорядника коштів із заявою від 21.07.2022 року про виділення коштів в сумі 314851,20 грн.
Листом від 18 серпня 2022 року Пенсійний фонд України повідомив відповідача, що Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 вказаної статті).
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (далі - Положення про ПФУ) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2 Положення про Пенсійний фонд України передбачено, що Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.
Згідно пункту 7 Положення про ПФУ Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Повноваження органів Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст.23 Бюджетного кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
З урахуванням встановлених обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині невиплати пенсії за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №360/3573/20.
Як вже зазначалось судом, згідно протоколу про перерахунок пенсії відповідачем в добровільному порядку частково виконано рішення суду, щодо нарахування пенсії, разом з цим для виплати заборгованості не передбачено відповідного фінансування. Для вирішення питання щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду відповідач звертався до розпорядника коштів із заявою про виділення коштів від 21.07.2022 року.
Отже, відповідачем виконуються всі заходи, направлені на повне виконання судового рішення, однак останнє не виконано з незалежних від нього причин, оскільки подальше виконання залежить від фінансування Пенсійного фонду України, що унеможливлює застосування судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року №200/9100/21.
Суд звертає увагу, що заявником не зазначено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про умисне ухилення УПФ від виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 10 вересня 2021 року у адміністративній справі № 200/9100/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв