03 жовтня 2022 року Справа №160/9833/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шерекіної Анни Олександрівни про розподіл судових витрат у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 28.04.2022р. за №33/24-/С-7197 про грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу , окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50%, надбавки за специфічні умови проходження служби 65,40%, премії 60,96% , індексації.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсії в разі втрати годувальника без обмежень будь-яким строком у відповідності до оновленої довідки виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 28.04.2022р. за №33/24/С-7197, починаючи з 01.12.2019р., у розмірі 30% грошового забезпечення з урахуванням - посадового окладу , окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50%, надбавки за специфічні умови проходження служби 65,40%, премії 60,96%, індексації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 28.04.2022р. за №33/24/С-7197 про грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу , окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50%, надбавки за специфічні умови проходження служби 65,40%, премії 60,96%.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника у відповідності до оновленої довідки виданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області" від 28.04.2022р. за №33/24/С-7197, починаючи з 01.12.2019р., у розмірі 30% грошового забезпечення з урахуванням - посадового окладу , окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 50%, надбавки за специфічні умови проходження служби 65,40%, премії 60,96%.
20.09.2022 року від представника ОСОБА_1 адвоката Шерекіної Анни Олександрівни надійшла заява про розподіл судових витрат.
Подана заява обґрунтована тим, що задля захисту прав та інтересів ОСОБА_1 звернулась до адвоката Шерекіної А.О., внаслідок чого між нею та адвокатом 01.07.2022р. укладено договір №01/07 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат Шерекіна А.О., прийняла на себе зобов'язання надати Заявнику правову допомогу щодо представництва інтересів Клієнта в суді з приводу здійснення перерахунку пенсії. Обов'язки та гонорар сторони обумовили умовами вказаного договору, а також вартість наданих послуг (гонорару), яка є фіксованою (п.4.2.Договору), що у загальному розмірі становить 4 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене у підтвердження своїх вимог до матеріалів справи представник долучає копію договору про надання правничої допомоги № 01/07 від 01.07.2022р., копію акту виконаних робіт №1 від 16.09.2022р., копію меморіального ордеру №@2PL18119 від 01.07.2022р. про оплату послуг за надану правову допомогу в сумі 4 000,00 грн. Таким чином, вважає, що заявлені витрати є належним чином задокументовані, обґрунтовані, доцільні, підтверджені належними, достатніми та достовірними доказами, є співрозмірними із складністю справи та такими, що відповідають критерію розумності та реальності, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.
Ухвалою суду від 23.09.2022 року заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що заява про розподіл судових витрат була направлена представником ОСОБА_1 адвокатом Шерекіною Анною Олександрівною на адресу відповідача шляхом поштового зв'язку.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про розподіл судових витрат.
Станом на 03.10.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на подання до суду пояснень щодо заяви про розподіл судових витрат не скористалося. З клопотанням про продовження строку на надання пояснень не зверталось.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, до заяви надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги № 01/07 від 01.07.2022р., копію акту виконаних робіт №1 від 16.09.2022р., копію меморіального ордеру №@2PL18119 від 01.07.2022р. про оплату послуг за надану правову допомогу в сумі 4 000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі №922/2685/19.
Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. не є співмірним із складністю справи.
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 241, 243-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шерекіної Анни Олександрівни про розподіл судових витрат у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
У задоволені іншої частини вимог, - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 03.10.2022 р.
Суддя О.М. Неклеса