03 жовтня 2022 року Справа 160/14790/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр) (вул. Інститутська, б. 4, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр), в якій позивач просить:
- визнати неправомірною довідку №98 від 11.08.2015 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виданої Дніпропетровською обласною державною адміністрацією;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр) здійснити перерахунок пенсії з 13.08.2015 ОСОБА_1 за постановою Третього адміністративного суду від 04 квітня 2019 року адміністративна справа №207/1752/18, за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 року по адміністративній справі № 160/884/20, за довідкою № 98 від 11.08.2015 року про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках видано 31.05.2021 року № Ш-285 Дніпропетровська обласна державна Регіональна комісія з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за рішенням від 08.11.2021 року справа №160/9965/21 за заявою від 07.06.2021 за довідкою №98 від 11.08.2015 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 10.16760 який більш ніж за індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати - 9.18436, за заявою від 25.07.2022 про направлення рішення від 18.08.2022 за довідкою № 98 від 11.08.2015 розміром основної та додаткової пенсії - 9986.18 грн, з 13.08.2015 року по 04.02.2021 включно провести індексацію за Законом України №3551-ХІІ з врахування виплачених кошт.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/14790/22 передана до розгляду судді Віхровій В.С.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідачем в позовній заяві визначено Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр), код ЄДРПОУ визначено 21910427, тобто код ЄДРПОУ Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Сервісний центр не є належним відповідачем у справі, оскільки є структурним підрозділом (відділом) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд звертає увагу позивача, що Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323) та Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) є самостійні юридичні особи, та не відповідають за рішення, прийняті іншим органом.
Позовна вимога в п. 2 прохальної частини звернута до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оскільки позивач виклав позовні вимоги шляхом визнання неправомірної довідки №98 від 11.08.2015 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виданої Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.
Однак, Дніпропетровська обласна державна адміністрація не визначена відповідачем у справі.
З поданої до суду позовної заяви, суду не можливо встановити належний суб'єктний склад учасників справи.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обгрунтування клопотання зазначає, що про невідповідність розмірів пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів, позивач дізнався кілька років назад із засобів масової інформації. Позивач не міг передбачити, що орган держави, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного та соціального забезпечення, може ці права порушити. Позивач вказує, що не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, у зв'язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто, що розмір пенсії не відповідає вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
31 березня 2021 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К/9901/15971/20) ухвалив постанову, в якій застосував шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справі про перерахунок та виплату заборгованості з пенсії. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
У цій справі Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18).
До того ж, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Крім того, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, суддя керується висновком Верховного Суду, викладеного у вказаній вище справі № 240/12017/19.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Так, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було відмовлено у призначенні пенсії.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 13.08.2015.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом - 26.09.2022, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, позов направлено засобами поштового зв'язку 19.09.2022, що підтверджується датою поштового відділення на конверті.
Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено та матеріали справи не містять.
Відповідно до інформації, наявної в КП «Діловодство спеціалізованого суду», позивач протягом періоду з 2018 року до звернення до суду з цим позовом звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з 12 позовами до органу пенсійного фонду.
Отже, позивач мав можливість вчасного звернення до суду з позовом.
Таким чином, позивачем, звернувшись до суду у вересні 2022 року з метою перерахунку пенсії з 2015 року, пропущено строк звернення до суду.
Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду не містить поважних причин для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних відповідачів у справі та з викладенням позовних вимог у відповідності до визначеного суб'єктного складу учасників справи з копіями для всіх сторін;
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних засобів зв'язку, адрес та кодів ЄДРПОУ визначеного складу відповідачів з копіями для всіх сторін;
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до законодавства та чітким зазначенням порушеного права з копіями відповідно до визначеного суб'єктного складу учасників справи;
- надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду або викладенням позовних вимог у відповідності до встановленого строку звернення до суду, з урахуванням правової позиції суду.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом:
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних відповідачів у справі та з викладенням позовних вимог у відповідності до визначеного суб'єктного складу учасників справи з копіями для всіх сторін;
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з визначенням належних засобів зв'язку, адрес та кодів ЄДРПОУ визначеного складу відповідачів з копіями для всіх сторін;
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до законодавства та чітким зазначенням порушеного права з копіями відповідно до визначеного суб'єктного складу учасників справи;
- надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду або викладенням позовних вимог у відповідності до встановленого строку звернення до суду, з урахуванням правової позиції суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова