30 вересня 2022 року Справа № 160/13133/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 неправомірним в частині не зарахування мого страхового стажу в республіці Білорусія на підставі "Справки о периоде работы,службы" №29 від 15.09.2021 року.видана "председателем производственного кооператива "Такси Искра", яке згідно повідомлення від 15.09.2021 року, 24.05.2001 року переєстрована та змінено назву з кооператив "Искра" на производственный кооператив "Такси Искра" та довідкою №30 від 15.09.2021р. підтверджено фактичний заробіток в період з 01.07.1991-04.05.1997 року;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати в повній мірі ОСОБА_1 , стаж роботи в республіці Білорусії на підставі "Справке о периоде работы, службы" № 29 від 15.09.2021 року, яка видана ("председателем производственного кооператива "Такси Искра"), яке згідно повідомлення від 15.09.2021 року, 24.05.2001 року перереєстровано та змінено назву з кооператив Искра на производственный кооператив Такси Искра", та довідкою № 30 від 15.09.2021 р. підтверджено фактичний заробіток в період з 01.07.1991- 04.05.1997 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести пререрахунок пенсії з моменту настання права на пенсію ОСОБА_1 , а саме з 03.03.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії у лютому 2022 року до органів ПФУ, але рішенням про відмову у призначенні пенсії № 045550013948 від 02.02.2022 року повідомили, що до розрахунку страхового стажу не враховано період роботи в республіці Білорусія з 01.07.1991 по 04.05.1997, згідно довідки № 29 від 15.09.2021 року, оскільки довідка потребує перевірки. Страховий стаж становив 27 років 8 місяців 13 днів. Після настання пенсійного віку знову звернувся до відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та знову отримав відмову - Рішення про відмову у призначенні пенсії № 045550013948 від 05.05.2022 року з повідомленням, що за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди, але мій страховий стаж знову становить 27 років 8 місяців 13 днів, як і при неврахуванні періоду роботи в республіці Білорусія. Таким чином, органами ПФУ порушуються права позивача на отримання пенсії, а саме дані про трудову діяльність за 01.07.1991 - 04.05.1997 роки - не враховано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29 вересня 2022 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктами 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 із змінами (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, право на призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у Позивача відсутнє.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відділу призначення пенсії управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви від 02 лютого 2022 року, прийнято рішення № 045550013948 від 02.02.2022 року про відмову у призначенні пенсії. Згідно рішення, до розрахунку страхового стажу не враховано періоди роботи в республіці Білорусія з 01.07.1991 р. по 04.05.1997 р., згідно довідки № 29 від 15.09.2021 року, оскільки довідка потребує перевірки.
03.05.2022 року Позивач повторно звернувся до територіального Пенсійного фонду України. За результатами розгляду звернення прийнято рішення №045550013948 від 05.05.2022 року про відмову у призначенні пенсії. Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 29 років. Страховий стаж особи становить 27 років 8 місяців 13 днів.
Згідно рішення, до страхового стажу зараховано всі періоди, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 06 червня 1982 року.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Як вбачається з трудової книжки позивача № НОМЕР_1 від 06 червня 1982 року, а саме запис:
№ 5 - 13 вересня 1984 року, позивача прийнято на посаду електромеханіка зв'язку в (мовою оригіналу «Белоруская ордена Ленина железная дорога Лидская дистанция сигнализации и связи»);
№ 6 - 08.06.1992 року звільнений за власним бажання за ст. 38 КЗоТ РБ (а.с. 69).
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача будь-яких записів щодо його роботи в республіці Білорусія в період з 01.07.1991 року по 04.05.1997 року на (мовою оригіналу «Производственном кооператве «Такси «ИСКРА») відсутні.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, в т.ч. і профспілкові квитки.
Аналогічний висновок вказаний в постановах Верховний Суд від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18).
Позивачем інших документів на підтвердження періоду роботи в «Такси «ИСКРА», зокрема, копію наказів або виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, надано не було.
Суд зауважує, що позивач просить зарахувати до страхового стажу період роботи в «Такси «ИСКРА» з 01.07.1991 року по 04.05.1997 року, на підставі довідки № 29 від 15.09.2021 року, проте а ні наказів, а ні письмового трудового договору чи угоди позивач не надав, враховую, що згідно трудової книжки позивача, в частині спірного періоду, він працював на іншому підприємстві, період роботи на якому був зарахований відповідачем до страхового стажу.
Крім того, суд зауважує, що згідно довідки № 30 від 15.09.2021 року про заробітну плату, відсутні данні про проведено відрахування до Пенсійного фонду РБ, а відтак не може бути враховані при призначенні пенсії.
Позивач не позбавлений права повторно звернутися до відповідача із заявою про призначення пенсій надавши відповідні документи, що підтверджують роботу позивача у спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев