01 вересня 2022 року Справа № 160/8946/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/8946/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ: 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 червня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області від 02.06.2022 року №047050017956 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно ст. ст. 26,114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22.05.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах за віком як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати до зазначеного пільгового стажу позивача період роботи з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року у філії «Вільногірський гірничо-металургійний дільниці комбінат» ЗАТ «Кримський Титан», транспортувальника збагачувального виробництва, та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком за списком №1, відповідно до п. 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючі з дати досягнення позивачем віку 52 років, а саме з 22.05.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 18.12.2001 року по 06.04.2008 року позивач працювала у Вільногірському гірничо- металургійному комбінаті (якій 01.10.2004 року було реорганізовано у філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ЗАТ «Кримський Титан» та 24.03.2015 року найменування підприємства було змінено на філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПРАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»), фільтрувальником та транспортувальником дільниці доводки збагачувального виробництва. Зазначений період робот склав: 6 років 3 місяця 2 тижня 5 днів. Крім іншого, позивач посилається на положення пункту 1 частини 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Позивач за відсутності у неї стажу роботи за Списком № 1 мала би право на призначення такої пенсії з часу досягнення нею 60 років (22.05.2030 року), то від цієї дати треба відрахувати її стаж роботи за Списком № 1, а саме, 6 років х 1 рік 4 місяця = 8 років 4 місяця. Тобто, позивач мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у лютому 2022 року, ще до досягнення віку 52 роки. 26.05.2022 року позивач звернулась із заявою про призначення пенсії у віці 52 роки. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області від 02.06.2022 року № 047050017956 «про відмову у призначенні пенсії» у призначенні пенсії на пільгових умовах після досягнення 52 років, було відмовлено, оскільки відповідач вважає, що стаж роботи позивача за Списком № 1 станом на 22.05.2022 року складає тільки 5 років 9 місяців 02 дня, оскільки відповідачем не визнається пільговий стаж позивача в період з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року, внаслідок того, що строк між атестаціями робочих місць 04.03.2007 року та 20.09.2007 року пройшов більше 5 років. Позивач зазначає, що не може бути підставою для не зарахування позивачу періоду роботи з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року, як робіт з особливо шкідливими умовами праці передбачених Списком №1, приймаючі до уваги правову позицію Верховного Суду з цього питання. Так, згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі №21-307a14, слідує - «атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації». Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його дії протиправними, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер справи - 160/8946/22 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8946/22 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Суд в ухвалі від 01 липня 2022 року встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду.
19 липня 2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов позивача, в якому зазначено, що 26.05.2022 року позивач звернувся до територіального органу ПФУ (ГУ ПФУ Дніпропетровській області) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №1) відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Згідно з наданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, загальний страховий стаж роботи Позивача складає 29 років 04 місяці 17 днів, при цьому стаж роботи по Списку №1 становить 05 років 09 місяців 02 дні. До пільгового стажу не зараховано такі періоди: - періоди роботи з 04.03.2007 по 19.09.2007, оскільки між атестаціями робочих місць пройшло більше ніж 5 років. За результатами розгляду документів ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення від 02.06.2022 №047050017956, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу. Крім іншого, представником відповідача зазначено, що позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ зарахувати періоди роботи до пільгового стажу та призначити позивачу з 22.05.2022 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з огляду на втручання в дискреційні повноваження на переконання ГУ ПФУ, задоволенню не підлягають. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданий Вільногірським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 26 вересня 2008 року.
Відповідно до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній, виданою Приватним акціонерним Товариством «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» №74 від 18 квітня 2022 року, ОСОБА_2 , працювала повний робочий день:
- за період з 18 грудня 2001 р. по 15 січня 2003 р. виконувала роботи за Списком №1 по веденню процесу фільтрації дільниці доведення збагачувального виробництва на посаді фільтрувальника (01 рік 27 днів);
- за період з 16 січня 2003 р. по 18 липня 2004 р. виконувала роботи за Списком №1 по веденню процесу транспортування і розподілу потоків продуктів збагачення дільниці доведення збагачувального виробництва на посаді фільтрувальника (01 рік 06 місяців 03 дні);
- за період з 19 липня 2004 року по 06 квітня 2008 року виконувала роботи за Списком №1 по веденню процесу транспортування і розподілу потоків продуктів збагачення дільниці доведення збагачувального виробництва на посаді транспортувальника (03 рік 08 місяців 17 днів).
26 травня 2022 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення спеціалістом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, за принципом екстериторіальності, згідно п.4.2 Порядку №22-1, був визначений структурний підрозділ Пенсійного фонду України, який сформував атрибути сканованих документів та електронну пенсійну справу, а саме - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішенням №047050017956 від 02.06.2022 року в призначенні пільгової пенсії відмовило. Підставою відмови зазначено відсутність пільгового стажу роботи. До пільгового стажу не враховано період з 04.03.2007 по 19.09.2007 року, оскільки строк між атестаціями робочих місць 04.03.2007 та 20.09.2007 пройшов більше ніж 5 років. Загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 29 років 04 місяці 17 днів.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно зі статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на poбoтax 3 особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, інші у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Станом на день розгляду справи судом, порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).
Відповідно до п. 2.14 Інструкції №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_3 містить записи про те, що вона дійсно працювала з 19.07.2004 року по 06.04.2008 року - у філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ПрАТ "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС" повний робочий день та виконувала роботи по веденню процесу транспортування і розподілу потоків продуктів збагачення дільниці доведення збагачувального виробництва за професією, посадою - транспортувальника, що передбачена списком №1, розділ ХХІІ підрозділ 1, постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, що також підтверджено довідкою про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 74 від 18.04.2022 року видана ПАТ "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС".
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів проведення атестації робочого місця не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок №383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №442) від 01.08.1992 №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, п.11 Порядку №442 передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на Держпраці.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду 19.02.2020 року у справі №520/15025/16, зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
У зв'язку з тим, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, у сукупності з наявною довідкою, враховуючи що атестацію не проведено вчасно з вини роботодавця позивача, а не безпосередньо позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №1, періоду роботи позивача з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року у філії «Вільногірський гірничо-металургійний дільниці комбінат» ЗАТ «Кримський Титан», транспортувальника дільниці доводки збагачувального виробництва.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області від 02.06.2022 року №047050017956 про відмову у призначенні позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за віком як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючі з дати досягнення позивачем віку 52 років, а саме з 22.05.2022 року.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22 травня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 992,40 грн.
Отже, відповідно до положень ч. 3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ: 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області від 02.06.2022 року №047050017956 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 04.03.2007 року по 19.09.2007 року у філії «Вільногірський гірничо-металургійний дільниці комбінат» ЗАТ «Кримський Титан» на посаді транспортувальника дільниці доводки збагачувального виробництва.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 травня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ: 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 496,20 гривень (чотириста дев'яності шість гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Н.В. Боженко