Справа № 580/1855/22
Провадження № 2-а/691/13/22
29 вересня 2022 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді Черненка В.О.
за участю секретаря Озюменко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 16.11.2021 року він отримав постанову про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 03125643 від 26.10.2021 року. Відповідно до постанови 26.10.2021 року о 12 годині 05 хвилин, за адресою Р01 Київ-Обухів 9+784 зафіксовано його транспортний засіб OPEL VIVARO номерний знак НОМЕР_1 з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим було порушено п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
В квитанції про сплату адміністративного стягнення, яка є невід'ємною частиною постанови, зазначено, що «сума штрафу в разі сплати протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили цією постановою 170 гривень 00 копійок»
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300 - 1 КУпАП.
Не порушуючи норм чинного законодавства, 19.11.2021 року, через три дні з моменту отримання постанови, він сплатив штраф у сумі 170 (сто сімдесят) гривень, що підтверджується квитанцією.
В супереч тому, що штраф був сплачений в повному обсязі та у встановлений законом термін, Департамент патрульної поліції, 04.01.2022 року направив заяву про примусове виконання рішення, а саме постанови про адміністративне порушення Серії 1АВ № 03125643 від 26.10.2021 року до Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
24.01.2022 року було відкрите виконавче провадження № 68309005 про стягнення з позивача штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень, внаслідок чого були арештовані його рахунки та занесені відомості до Єдиного реєстру боржників.
Звернувшись до Городищенського ВДВС він повідомив, що штраф був сплачений та надав підтвердження про оплату (квитанцію), але отримав роз'яснення, що йому необхідно звернутися до стягувача, тобто до Департаменту патрульної поліції, щоб той відкликав виконавчий документ на підставі п.10 ч. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» тому що, закінчення виконавчого провадження з інших підстав, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» має наслідки у вигляді сплати витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.
Відшукавши на офіційному сайті відповідача https://www.npu.gov.ua/ контактні номери телефонів останнього, він намагався зателефонувати та з'ясувати всі питання щодо виконавчого провадження, проте, на телефонні дзвінки ніхто не відповів. Тому змушений був звернутися письмово та, 01.02.2022 року направив стягувачу - відповідачу по справі рекомендований лист. Станом на день звернення до суду відповіді за результатами розгляду звернення він не отримав та виконавчий документ з виконання не був відізваний.
Оскільки, Городищенський ВДВС заблокував всі його банківські рахунки та вніс його дані до Єдиного реєстру боржників, починаючи з 24.01.2022 року він був позбавлений будь-яких доходів, оскільки всі доходи отримує у безготівковій формі на банківські рахунки. Так і не отримавши результатів розгляду звернення був вимушений позичити кошти та повторно сплатити штраф у розмірі 680 гривень, виконавчий збір у розмірі 68 гривень та витрати виконавчого провадження у розмірі 168 гривень, а всього 916 гривень.
Посилаючись на вищенаведене та на приписи ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. ст. 7, 77, 307, 308 КУпАП, ст.ст. 122, 134, 245 КАС України, просив визнати дії Департаменту патрульної поліції протиправними, зобов'язати відповідача повернути неправомірно стягнуті та отримані кошти, а саме штраф у розмірі 680 гривень 00 копійок, стягнути з останнього на його користь компенсацію за сплачений виконавчий збір у розмірі 68 гривень 00 копійок та витрати виконавчого провадження у розмірі 168 гривень 00 копійок, а всього 236 гривень 00 копійок, сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок та понесені правові витрати у розмірі 6000 гривень 00 копійок, всього 6992 гривні 40 копійок.
В судовому засіданні позивач та його представники, посилаючись на обставини та підстави наведені в позовній заяві, вимоги підтримали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить довідка про направлення судової повістки на його електронну адресу. Листа про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Згідно поданого відзиву, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач, неправильно вказав дані в полі «Призначення платежу», а головне не вказав, який саме адміністративний штраф сплачує. Позивачу необхідно було внести серію та номер постанови, для того щоб сплата штрафу була відображена в Системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Оскільки позивачем не було вказано дану інформацію, оплата штрафу не відобразилась в базі (банків) даних. За відсутності в Системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі інформації про сплату штрафу в установлений КУпАП строк або про оскарження адміністративної постанови у встановленому законодавством порядку уповноважений поліцейський протягом десяти робочих днів з дати закінчення строку виконання адміністративної постанови з використанням засобів Системи формує заяву про примусове виконання рішення, форму якої наведено в додатку 4 до цієї Інструкції, та разом з адміністративною постановою надсилає її в письмовій або електронній формі для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом.
Відповідачем, також було надано відповідь на звернення позивача у визначений час відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Крім того, після розгляду звернення, відповідач направив на адресу третьої особи за вих. №367/41/27-2022 від 22.02.2022 року лист про закінчення виконавчого провадження у зв'язку фактичним виконанням в повному обсязі постанови.
Щодо неправомірно стягнутих коштів, а саме штрафу у розмірі 680 гривень 00 копійок, компенсації за сплачений виконавчий збір у розмірі 68 гривень 00 копійок та витрат виконавчого провадження у розмірі 168 гривень 00 копійок, то вони, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, можуть бути повернуті позивачу за його зверненням. Тобто, позивач може звернутися з заявою до Департаменту патрульної поліції про повернення надміру сплачених коштів (штрафу), після чого звернутися з заявою до відповідного органу Казначейства. Так само і в справі зі сплаченими коштами на рахунки Третьої особи.
Щодо стягнення з Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, то на думку представника ця вимога задоволенню не підлягає з огляду на те, що з вини позивача не була відображена інформація про оплату штрафу, а також сума судових витрат не відповідає критеріям реальності витрат, розумності їх вибору та співмірності.
Представник третьої особи при вирішенні даного спору поклався на розсуд суду. При цьому пояснила, що при виконанні постановиДепартаменту патрульної поліції щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 680 гривень 00 копійок, Городищенський районний відділ ДВС діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства. Також, в межах цього виконавчого провадження позивачем був сплачений виконавчий збір у розмірі 68 гривень 00 копійок та витрати виконавчого провадження у розмірі 168 гривень 00 копійок. Позивач, дійсно на початку лютого 2022 року, надавши квитанцію, звертався до ДВС з проханням закрити виконавче провадження, оскільки ним уже сплачено штраф, проте йому було рекомендовано з цим питанням звернутися до стягувача. Лист від відповідача про закінчення цього виконавчого провадження надійшов до ДВС лише 13.05.2022 року, коли виконавче провадження було вже завершене ще 23.03.2022 року, в зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представників, представника третьої особи, вивчивши заперечення відповідача та дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, вважає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, відповідно до Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання своїх службових обов'язків зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України, Законами України, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно позовної заяви, позивач зазначив, що 16.11.2021 року отримав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 03125643 від 26.10.2021 року, в підтвердження чого додав трекінг Укрпошти та копію зазначеної постанови. Представник відповідача не заперечував щодо дати отримання позивачем вказаної постанови.
Враховуючи положення ч.1 ст.78 КАС України та за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаних вище обставин і в добровільності їх визнання сторонами, суд вважає встановленою ту обставину, що позивач отримав постанову саме 16.11.2021 року.
Згідно ч.2 ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили, зокрема, після її вручення особі.
Тобто, постанова набрала законної сили 16.11.2021 року.
Відповідно до постанови, 26.10.2021 року о 12 годині 05 хвилин, за адресою Р01 Київ-Обухів 9+784 зафіксовано належний позивачу транспортний засіб OPEL VIVARO номерний знак НОМЕР_1 з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим було порушено п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
Згідно ч.1 ст.14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно ч.1 ст.14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Згідно ч.1 ст.300-1 КУпАП, у разі сплати відповідальною особою, зазначеною участині першій статті 14-2 цього Кодексу 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема, протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.
Відповідно до квитанції про сплату адміністративного штрафу, роздрукованої в лівому нижньому куті постанови Серії 1АВ № 03125643 від 26.10.2021 року «… Сума штрафу в разі сплати протягом 10 банківських днів з дня набрання законної сили цією постановою 170 грн. 00 коп. Призначення платежу: (*21081800;*1АВ;03125643;* ОСОБА_2 ) …»
Згідно наданої позивачем квитанції 0.0.2348365511.1 від 19.11.2021 року про сплату штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок, та на що звертав увагу представник відповідача у своєму відзиві на позов, ОСОБА_1 вказав в призначенні платежу наступне: «*;101;22844508019;21081800; Адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення ПДР; ОСОБА_3 ,».
Як зазначав у своєму відзиві представник відповідача, позивач неправильно вказав дані в полі «Призначення платежу»: не вказав, який саме адміністративний штраф сплачує. Позивачу необхідно було внести серію та номер постанови, для того щоб сплата штрафу була відображена в Системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Оскільки позивачем не було вказано дану інформацію, оплата штрафу не відобразилась в базі (банків) даних. За відсутності в Системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі інформації про сплату штрафу в установлений КУпАП строк, відповідальною особою відповідача за допомогою системи була сформована заява про примусове виконання рішення та разом з адміністративною постановою надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання відповідача.
Суд не погоджується з даною позицією представника відповідача з наступних підстав.
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20.06.2013 року № 606 «Про вдосконалення процедури сплати штрафів за порушення Правил дорожнього руху та застосування механізму автоматичного заліку таких штрафів під час отримання коштів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.06.2013 року за № 1093/23625 був затверджений Порядок кодування платежу для сплати штрафів за порушення Правил дорожнього руху, згідно п.5 якого, дійсно до коду призначення платежу слід було вносити серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте, на даний час та на час сплати позивачем штрафу, даний наказ, а відтак і затверджений ним Порядок втратили чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2020 № 23 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20 червня 2013 року № 606», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.01.2020 року за № 82/34365.
При цьому, суд зазначає, що в даних наказах йшлося саме про серію та номер протоколу про адміністративне правопорушення, а не постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно інформації, наведеної в Порталі МВС в мережі Інтернет, штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху поділяються за такими кодами класифікації доходів бюджету: 21081800: «Адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі»; 21081300: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)».
Інших нормативно-правових актів, які б зобов'язували осіб, які сплачують штрафи за адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, до коду призначення платежу вносити серію та номер постанови про адміністративне правопорушення, суд не знайшов.
За таких обставин, вимоги відповідача щодо внесення до коду призначення платежу серії та номеру постанови про адміністративне правопорушення при сплаті позивачем адміністративного штрафу, є неправомірними.
Прийшовши до переконання, що дії відповідача в цій частині з неправомірними, суд вважає, що і подальші дії відповідальних осіб відповідача в частині звернення постанови до примусового виконання в Городищенський районний відділ ДВС, в результаті чого з позивача безпідставно була стягнута подвійна сума повного штрафу в розмірі 680 гривень 00 копійок, був сплачений виконавчий збір у розмірі 68 гривень 00 копійок та витрати виконавчого провадження у розмірі 168 гривень 00 копійок, є також неправомірними.
Щодо посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивач може повернути собі неправомірно стягнуті кошти за виконавчим провадженням відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, звернувшись з заявою до Департаменту патрульної поліції про повернення надміру сплачених коштів (штрафу), після чого звернутися з заявою до відповідного органу Казначейства. Так само і в справі зі сплаченими коштами на рахунки третьої особи, то суд вважає наступне.
Згідно приписів ч.1 та ч.6 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Виходячи з наведеної норми закону, суд вважає вищезазначені посилання представника відповідача щодо можливості у позивача позасудового врегулювання спору, помилковими.
Щодо посилання представника відповідача на те, що відповідачем, було надано відповідь на звернення позивача у визначений час відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», то суд вважає їх такими, що не відповідають дійсності, оскільки доказів направлення та отримання позивачем такої відповіді, стороною відповідача не надано.
Щодо направлення відповідачем на адресу третьої особи листа за вих. №367/41/27-2022 від 22.02.2022 року про закінчення виконавчого провадження у зв'язку фактичним виконанням в повному обсязі постанови, то дійсно, такий лист є в матеріалах справи. Проте, згідно пояснень представника третьої особи в судовому засіданні та згідно листа вказаного відділу від 08.07.2022 року №7293, приєднаного до матеріалів справи, лист від Департаменту Патрульної поліції надійшов на адресу Городищенського районного відділу ДВС 13.05.2022 року та був зареєстрований за №984 вже після закінчення виконавчого провадження 23.03.2022 року.
Беручи до уваги наведене, дату подачі позовної заяви - 12.04.2022 року та направлення ухвали суду відповідачу 20.04.2022 року, суд вважає, що дата, зазначена в листі не відповідає даті фактичного направлення його відділу ДВС, а сам лист є документом сформованим та надісланим відповідачем до відділу для обґрунтування своєї правової позиції в суді.
З наведених вище підстав позов підлягає до повного задоволення.
Щодо судових витрат, то суд вважає наступне.
У відповідності до ст. 133 КАС України. судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 140 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 9 ст. 140 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Позивачем, до закінчення судового розгляду, надано розрахунок понесених судових витрат: договір про надання правової допомоги від 11.04.2022 року, акт про надання послуг з професійної правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 11.04.2022 року та квитанцію Серія АААЗ 240513, які суд вважає належними.
Прийшовши до висновку про задоволення позову, суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок та заявлені витрати на правничу допомогу позивача у сумі 6000 гривень, які, на думку суду, відповідають критеріям реальності, розумності їх вибору та співмірності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 14-2, 122, 291, 300-1 КУпАП, ст.ст. 5, 77, 78, 133,140, 243 КАС України, суд,
позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволити.
Визнати дії Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) протиправними.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048 м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3) повернути неправомірно стягнуті та отримані кошти від ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ), а саме штраф у розмірі 680 (шістсот вісімдесят ) гривень 00 копійок.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3) компенсацію за сплачений виконавчий збір у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 00 копійок та витрати виконавчого провадження у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) гривень 00 копійок, а всього 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ).
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3) сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок та понесені правові витрати у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, всього 6992 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 03.10.2022 року.
Суддя В. О. Черненко