Справа № 569/4664/19
29 вересня 2022 року м..Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів - Сибірьова А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж», Приватного Акціонерного товариства «РІВНЕБУД» про вселення в житлове приміщення, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж», Приватного Акціонерного товариства «РІВНЕБУД» про вселення в житлове приміщення, -
23 травня 2022 року від відповідача ПАТ «Рівнебуд» через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що кімната АДРЕСА_1 , яка є предметом спору фізично відсутня. Документально дана кімната відсутня з моменту отримання сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об'єкта, а саме з 22.02.2019 року. Зазначає, що станом на 23.05.2022 року відповідач не має жодного відношення до 4 - го поверху будинку по АДРЕСА_2 , де колись була розташована кімната АДРЕСА_3 .
25 травня 2022 року також від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж» через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що кімната АДРЕСА_1 , яка є предметом спору фізично відсутня. Документально дана кімната відсутня з моменту отримання сертифікату про відповідність закінченого будівництвом об'єкта , а саме з 22.02.2019 року. Зазначає, що станом на 23.05.2022 року відповідач не має жодного відношення до 4 - го поверху будинку по АДРЕСА_2 , де колись була розташована кімната АДРЕСА_3 .
Позивач в судовому засіданні заперечила проти закриття провадження у справі.
Представник відповідачів у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Але відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Представник відповідача в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі посилається на те, що предмет спору, а саме кімната АДРЕСА_1 , був відсутній вже до подачі позовної заяви, так як сертифікат про відповідність закінченого будівництва об'єкта був отриманий 22.02.2019 року, а з позовом ОСОБА_1 звернулася 06.03.2019 року.
Так, з оглянутих судом матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом 06 березня 2019 року.
Між тим, рішенням Рівненського міського суду від 15 жовтня 2019 року у позові було відмовлено, яке постановою від 26 грудня 2019 року Рівненського апеляційного суду залишено без змін, а постановою Верховного суду від 01.12.2021 року рішення Рівненського міського суду від 15 жовтня 2019 року та постанова від 26 грудня 2019 року Рівненського апеляційного суду скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд зауважує, що в жодній з інстанцій представником відповідачів не заявлялося клопотання про закриття провадження у справ, з підстав відсутності предмета спору.
Установлення відсутності предмета спору на час пред'явлення позову не є єдиним випадком для закриття провадження у справі у підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки "збіднює" відповідне правове регулювання, не відповідає його змісту, так як у такому випадку (при відсутності предмета спору) мало ймовірно або позивач звертався до суду.
Крім того, якщо би законодавець мав на увазі відсутність предмета спору на час пред'явлення позову, то відповідне правове регулювання містилося би у статті 186 ЦПК України, яка регулює підстави відмови у відкритті провадження у справі, а не у статті 255 ЦПК України, яка регулює підстави закриття провадження у справі, яке вже відкрито.
При цьому суд наголошує на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Встановлено, що в даному випадку предметом спору є кімната АДРЕСА_1 , предметом позову - вселення в житлове приміщення.
Згідно з позицією Верховного Суду у постанові № 638/37/92/20 від 20.09.2021 року, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.».
С уд вважає, що провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави представником відповідача, а саме, що кімната АДРЕСА_1 , яка є предметом спору фізично відсутня, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Таким чином, враховуючи, що матеріально-правова вимога позивача до відповідачів (предмет позову) не врегульована та є невизначеність у правах і обов'язках сторін, суд не вбачає підстав, передбачених ст. 255 ЦПК України для закриття провадження у справі.
Відтак, закриття провадження у справі буде порушенням частини 1 статті 2 ЦПК України відповідно до якої, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж» та Приватного Акціонерного товариства «РІВНЕБУД» про закриття провадження у даній справі.
На підставі викладенного та керуючись ст. 255, ст. 260 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотань відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж» та Приватного Акціонерного товариства «РІВНЕБУД» про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аронж», Приватного Акціонерного товариства «РІВНЕБУД» про вселення в житлове приміщення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Кучина