Справа № 569/13229/22
1-кс/569/4410/22
19 вересня 2022 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021180000000387 від 02.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307.
Досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини метамфетамін, яка відповідно до списку 2 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, порушуючи порядок, встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», діючи умисно, з корисливою метою 31.12.2021, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 3 600 гривень покупцю ОСОБА_7 психотропну речовину метамфетамін, загальною масою 1,1504 г при наступних обставинах.
Так, 31.12.2021 о 21 год. 01 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , отримав від покупця ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 3 600 гривень, після чого передав останній поліетиленовий пакетик із вмістом порошкоподібної (дрібнокристалічної) речовини білого кольору з рожевим відтінком, яка є психотропною речовиною метамфетамін, обіг якого обмежено, масою 1,1504 г.
19.09.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рівне, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у збуті психотропної речовини.
Підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним зважаючи на те, що ОСОБА_5 , згідно відомостей досудового розслідування має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім цього, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, тому усвідомлюючи покарання, яке може настати при визнанні його винним у вчинені інкримінованого йому злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 особисто знайомий із іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а тому не виключається можливість незаконного впливу на них;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик підтверджується тим, що, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та немає постійних доходів, що дає підстави вважати, що вчинення злочинів є основним джерелом доходу для нього та вчинивши один злочин, будь-яких висновків для себе не робить. Вказаний фактор свідчить про те, що він перебуваючи на волі може продовжувати злочинну діяльність.
При з'ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу:
- наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 307 КК України, а саме передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, та відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, який являється працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою - неможливе.
При цьому орган досудового розслідування враховує те, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладені на нього процесуальні обов'язки, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, а саме таких, як особисте зобов'язання та/або домашній арешт неможливо у зв'язку з тим, що останній, діючи умисно, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів,
Тому, враховуючи суспільну небезпечність особи підозрюваного
ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років позбавлення волі, та який перебуваючи на волі може вчиняти інші кримінальні правопорушення та запобігання подальшої злочинної діяльності.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід - тримання під вартою з визначення застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисники заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисників, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021180000000387 від 02.12.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України .
19.09.2022 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у збуті психотропної речовини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчий не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Водночас, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею повинно бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до ч.5 ст.9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги №46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», Рішення у справі «Вренчев проти Сербії» від 23.09.2008).
Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 , має міцні соціальні зв'язки, а саме: раніше не судимий, має постійне місце проживання,.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, суд вважає, щодо підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 домашній арешт із забороною залишати житло у певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту тривалістю 60 днів, а саме до 18.11.2022 року.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 20 год. по 08 год.
Строк дії ухвали рахувати з моменту винесення ухвали, а саме з 19.09.2022 року.
Встановити строк дії ухвали до 18.11.2022 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з будь якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 18.11.2022 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання в Рівненське районне відділення поліції.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_5 негайно доставляється до місця проживання.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1