Справа № 742/4870/21 Головуючий у 1 інстанції Фетісова Н. В.
Провадження № 33/4823/400/22
Категорія - - ч.1 ст.130 КУпАП
03 жовтня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 вересня 2022 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 15 грудня 2021 року, о 22 год. 28 хв., по вул. Заводській у смт. Линовиця, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, незв'язна мова. Від проходження медичного огляду на стан вживання наркотичних засобів відмовився під відеофіксацію на нагрудну камеру поліцейського S\W 202001180062, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та необґрунтовану. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам та винесений з порушенням процесуального права при дослідженні та оцінці доказів. Вказує, що суд не мав доказу роз'яснення йому працівниками поліції прав, передбачених ст.268 КУпАП, а у порушення ст.283 КУпАП, поліцейські його вину визначили на підставі припущень, без висновків спеціаліста-нарколога, повної відеофіксації не було проведено, а тимчасові включення, вважає, відбулися з метою фіксації лише тих подій, які можна інтерпретувати на користь поліцейських. Зазначає, що на місці зупинки він розгубився та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки почував себе нормально і не вбачав підстав для цього. Працівники поліції запропонували йому такий огляд після того, як відпали підозри, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що наданий поліцейськими відеозапис не відображає об'єктивного ходу подій, а всі сумніви мають тлумачитися на користь особи, що притягується до відповідальності.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 вищезгаданої Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Пунктом 12 розділу І визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 473757 від 15.12.2022, ОСОБА_1 , 15 грудня 2021 року, о 22 год. 28 хв., по вул. Заводській, у смт. Линовиця, Чернігівської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, не зв'язна мова. Від проходження медичного огляду на стан вживання наркотичних засобів відмовився під відеофіксацію на нагрудну камеру поліцейського S\W 202001180062, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність належних доказів його вини не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм працівники поліції поцікавилися чи вживав він наркотичні засоби, що останній заперечив, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, від чого він відмовився та не заперечував того, що йому було роз'яснено, що така відмова тягне за собою адміністративну відповідальність.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо дій поліцейських при оформленні протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав при складанні протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Твердження апелянта про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалася безперервно, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Підставою для настання відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР України є фіксація факту відмови від проходження огляду, а не факт самого перебування у стані сп'яніння, як на те вказує апелянт. На відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути передбаченої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний