Справа №591/1710/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/295/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
27 вересня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотанні слідчого про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2022 року у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022200000000062 від 23 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на вагони-цистерни, в яких знаходиться газ, власником якого є LITASCO SA (Swizerland, 1202 Ceneva, Rue Kazem-Radyavi 3), a саме:
- вагон-цистерну №55208052, що належить TOB «ЛУКОЙЛ ТРАНС»;
- вагон-цистерну №76611714, що належить TOB «ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ»;
- вагон-цистерну №76659044, що належить ТОВ «ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ»;
- вагон-цистерну №77621887, що належить ТОВ «ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ»;
- вагон-цистерну №57466856, що належить ТОВ «ВІДКРИТИЙ ЛІЗИНГ»;
- вагон-цистерну №57407868, що належить ТОВ «ЛУКОЙЛ ТРАНС»;
- вагон-цистерну №57764250, що належить ТОВ «ЛУКОЙЛ ТРАНС».
Визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №12022200000000062 від 23 квітня 2022 року шляхом передачі, у порядку та в умовах, визначених ст. ст. 19, 21 ЗУ «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління майна вказаних вагонів-цистерн.
Зобов'язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та уповноважених ним осіб забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали слідчого судді про передачу Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт. Реєстрацію здійснити у суб'єкта реєстрації прав на рухоме та нерухоме майно та суб'єкта державної реєстрації юридичних осіб.
Надати право державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділених функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна лише за відповідним зверненням Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та уповноважених ним осіб.
В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що 23 лютого 2022 року до залізничної станції «Конотоп» з рф прибуло 7 вагонів-цистерн з газом та 2 вагони з дизельним паливом. Згідно супровідних документів у вказаних вагонах-цистернах перебувало 259,26 т газу та 124,44 т дизельного палива. Під час огляду вагонів-цистерн, проведеного 10 травня 2022 року на залізничній станції «Конотоп» за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Свободи, 23, здійснено їх зважування з метою з'ясування кількості вилученого та викраденого палива. За його наслідками встановлено наступне:
- вага вагону-цистерни № 55208052 складає 35.55 т. (пуста);
- вага вагону-цистерни № 76611714 складає 35.35 т. (залишок газу становить 0.25 т.);
- вага вагону-цистерни № 76659044 складає 36.4 т. (залишок газу становить 0.7 т.);
- вага вагону-цистерни № 77621887 складає 35.6 т. (пуста);
- вага вагону-цистерни № 57466856 складає 38.8 т. (залишок газу становить 3.8 т.);
- вага вагону-цистерни № 57407868 складає 35.3 т. (залишок газу становить 0.2 т.);
- вага вагону-цистерни № 57764250 складає 34.9 т. (залишок газу становить 0.1 т.).
Загалом у вказаних вагонах-цистернах залишок пального становить 5,05 т і між газом, який надійшов до залізничної станції «Конотоп», вилученим Конотопською військовою адміністрацією на користь держави та його залишками існує різниця.
У зв'язку з викладеним, слідчим вищевказані вагони-цистерни та залишки газу в них визнані речовими доказами та подано клопотання про накладення арешту на вказане майно.
Прокурор вказує, що відмова слідчого судді про задоволення вказаного клопотання є необґрунтованою, а ухвала такою, що постановлена з істотним порушенням кримінального процесуального закону, без надання оцінки доказам, наданих учасниками кримінального провадження.
Прокурор посилається на те, що слідчим суддею не було дотримано вимог кримінального процесуального закону, яким встановлено порядок та підстави накладення арешту на майно, а висновок, що вищевказане майно не було предметом (об'єктом) кримінального правопорушення, а відповідно не є речовим доказом, є безпідставним, оскільки викрадений газ та газ, який наявний у вагонах-цистернах на залізничній станції «Конотоп», мають індивідуальні, подібні нафтохімічні ознаки. При встановленні викраденого газу органу розслідування необхідно буде їх ототожнити шляхом призначення експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів. Отже, газ у вагонах-цистернах є речовим доказом, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Прокурор зазначає, що через введений у державі воєнний стан та відсутність у вільному доступі відповідного обладнання, порівняльні зразки газу з вищевказаних вагонів слідчим ще не відібрано і не накладення арешту на вказане майно може призвести до зникнення чи втрати речових доказів. При цьому, достеменно встановлено, що крадіжка газу здійснена з вагонів-цистерн, і, відповідно, на них могли залишитись сліди від знаряддя вчинення злочину (обладнання, за допомогою якого здійснювався забір газу), яке можливо встановити та ідентифікувати лише шляхом проведення відповідних трасологічних експертиз.
За таких обставин, вагони-цистерни в розумінні ст. 98 КПК України також є речовими доказами, оскільки зберегли на собі сліди знаряддя злочину та містять у собі газ, який необхідний для доведення фактів і обставин вчинення кримінального правопорушення і не накладення арешту на вищевказані вагони-цистерни позбавить можливості органу досудового розслідування призначити та провести відповідні експертні дослідження.
Крім того, як вказує прокурор, слідчий суддя залишив поза увагою посилання слідчого у своєму клопотанні на необхідність, завдання, мету накладення арешту майна у даному провадженні та безпідставно порівняв їх з наміром органу досудового розслідування «примусового вилучення об'єктів власності резидентів країни - агресора». Крім того, слідчий суддя не надав належної оцінки факту того, що вагони-цистерни №51772150 та №50479245, що належать ТОВ «БАЛТТРАНССЕРВІС» (пр. Лахтинський, 85/3, м. Санкт-Петербург, рф), після вилучення з них на користь держави дизельного палива, зникли зі станції «Конотоп» та наданий час їх місце перебування не встановлено. Вказаний факт свідчить про те, що своєчасне не накладення арешту на майно може стати передумовою для подальшої злочинної діяльності невстановлених осіб, у тому числі спрямованої на приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження речових доказів.
Усі вказані обставини, як зазначає прокурор, належним чином не були досліджені судом під час розгляду клопотання, їм не надана правова оцінка, судове рішення у цій частині не аргументоване та не вмотивоване, що грубо порушує вимоги ст. 372 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскарженого судового рішення, позицію прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримані/
Так, з матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022200000000062 від 23 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розпочате за матеріалами УСР в Сумській області ДСР НП України про те, що в період часу з лютого по квітень 2022 року невстановлені особи Конотопського локомотивного депо вступивши в злочинну змову з посадовими особами Конотопської райдержадміністрації, під час введення воєнного стану на території України, здійснили крадіжку паливно-мастильних матеріалів з вагонів-цистерн, в подальшому, викрадене паливо реалізовували через мережу АЗС, які розташовані на території Конотопського району, зокрема на АЗС ТОВ «Заїр трейд» та ТОВ «Компанія «Маст».
На підставі актів комісії у складі голови районної державної адміністрації - керівника районної військової адміністрації, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира в/ч НОМЕР_1 , начальника Конотопського РВП ГУНП в Сумській області та начальника станції Конотоп, вилучено 7 залізничних цистерн з газом та 2 залізничні цистерни з дизельним паливом.
18 березня 2022 року між Конотопською районною військовою адміністрацією та ТОВ «АВТОГАЗ МК» укладено договір перевезення вищевказаного газу.
Згідно договору реалізації товарів від 19 березня 2022 року, укладеного між Конотопською районною військовою адміністрацією та ТОВ «КОМПАНІЯ «МАСТ», остання зобов'язалася здійснити реалізацію вказаного газу третім особам та отримані кошти перераховувати на рахунок ГО «ДОБРО ПЕРЕМАГАЄ».
Аналогічний договір з аналогічними умовами укладений 21 березня 2022 року між Конотопською районною військовою адміністрацією та ТОВ «ЗАЇР ТРЕЙД».
Згідно платіжних доручень наданих ТОВ «КОМПАНІЯ «МАСТ» та ТОВ «ЗАЇР ТРЕЙД» упродовж березня-квітня 2022 року на рахунок ТО «ДОБРО ПЕРЕМАГАЄ» перераховано 2 101 474 грн. та 1 771 666 грн., як благодійну допомогу для територіальної оброни Сумської області
10 травня 2022 року, з метою встановлення фактичної кількості вилученого газу пропану-бутану та дизельного палива, було проведено огляд за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Свободи, 23, де розташована залізнична станція «Конотоп», а саме на 97 колії та здійснено зважування вагонів-цистерн (газових цистерн), в яких знаходиться газ пропан-бутан. Під час проведення огляду виявлено вагони цистерни, які, постановою слідчого від 11 травня 2022 року, визнані речовими доказами.
В рамках даного кримінального провадження, до слідчого судді звернувся слідчий з клопотанням про накладення арешту на зазначені вагони, з посиланням на те, що вказане майно є доказом злочину та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктом вчиненого злочину. Крім того, зазначене майно є власністю підприємств ООО «Открытый лизинг» та ООО «Лукойл Транс», які знаходяться на території рф і такий захід забезпечить збереження речових доказів, зможе запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, у зв'язку з запровадженими санкціями та виведення коштів за межі України.
При розгляді даного клопотання, слідчим суддею було вірно встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, здійснюється за фактом крадіжки паливно-мастильних матеріалів з вагонів-цистерн, у період з лютого по квітень 2022 року під час дії воєнного стану, невстановленими особами Конотопського локомотивного депо у злочинній змові з посадовими особами Конотопської райдержадміністрації.
При цьому, слідчий суддею, з врахуванням відомостей, внесених до ЄРДР, було встановлено, що об'єктом кримінально протиправних дій та речовими доказами, можуть бути лише паливно-мастильні матеріали, які були викрадені у зазначений у клопотанні слідчого період та реалізовувались через мережі АЗС, розташовані на території Конотопського району, в той час, як слідчий просив накласти арешт на вагони-цистерни, які є в наявності, знаходяться на залізничній станції «Конотоп» і жодних відомосте про те, що вони є об'єктами кримінальних протиправних дій ні клопотання, ні додані до нього матеріали, доказів не містять.
За наявності вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не було доведено підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, та відмовив у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується в повному обсязі, та вважає, що в даному випадку, посилаючись на те, що зазначене майно є речовим доказом, слідчий не вказує, які саме відомості можуть містити вагони-цистерни з паливом, які наявні, щодо обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні за фактами вже вчиненої, на думку органу досудового розслідування, крадіжки паливно-мастильних матеріалів.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то вони не спростовують правильність висновків слідчого судді, з врахуванням того, що зазначаючи про незаконність прийнятого рішення, прокурор не довів, з врахуванням яких обставин слід дійти висновку про те, що майно, на яке просив накласти арешт слідчий, є об'єктом та доказом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування.
Крім того, колегія суддів зауважує, що дане кримінальне провадження здійснюється за фактом крадіжки, тобто, таємного викрадення чужого майна, що у свою чергу передбачає наявність потерпілої сторони, в той час як матеріали, додані до клопотання слідчого не містять даних про наявність у справі потерпілих, таких доказів під час апеляційного розгляду, також, здобуто не було і не встановлено обставин, за яких можливо було б дійти висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене слідчим у клопотанні майно.
З врахуванням вищезазначеного, всупереч доводів апелянта, колегія судді вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв'язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст.170,173,404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2022 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022200000000062 від 23 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає чинності негайно та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4