Номер провадження: 22-ц/813/7682/22
Справа № 521/7897/22
Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.
Доповідач Комлева О. С.
28.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Дришлюка А.І., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Шлапак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року про призначення судово-генетичної експертизи, постановлену під головуванням судді Сегеди О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заперечення запису про батьківство, -
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, заперечення запису про батьківство, визначення місця проживання дітей та порядку спілкування дітей з батьком, що не проживає спільно, встановлення розміру аліментів.
Одночасно ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи, в якому просив призначити у справі судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було залучено орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судово-генетичної експертизи задоволено.
Призначена у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про заперечення запису про батьківство судово-генетична експертиза, на вирішення якої поставлено наступне питання:
Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Проведення експертизи доручено експертам комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».
У розпорядження експертів надані матеріали цивільної справи №521/7897/22, провадження №2/521/3098/22, а також зобов'язано сторони надати експерту на його вимогу необхідну документацію.
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача - ОСОБА_2 .
В зв'язку з проведенням судово-генетичної експертизи зобов'язано позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 надати експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об'єкти та матеріали, які необхідні для проведення судово-імунологічної (генетичної) експертизи.
Зобов'язано ОСОБА_3 забезпечити явку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із свідоцтвом про народження дитини, для проведення експертизи у призначений експертом час до комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».
Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України. Роз'яснено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, порушення норм процесуального права, також просить викликати та допитати свідків,які можуть підтвердити, що позивачу було відомо, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно призначив у справі експертизу, оскільки позивачу було відомо, що ОСОБА_4 , 09 листопада 2018 року не є біологічним сином позивача, який сам наполягав на реєстрації його батьком.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, ухвала суду про призначення експертизи постановлена у відповідності до вимог закону.
Учасники справи про призначене судове засідання на 28 вересня 2022 року були сповіщені.
До суду від адвоката Зудової В.В., представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності апелянта та його представника, в якій одночасно представник просить про виклик свідків (а.с. 111-114).
Колегія суддів, з урахуванням обставин справи, не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик свідків, з огляду на те, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду про призначення експертизи, на вирішення якої поставлено питання про те, чи є ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того до суду першої інстанції відповідне клопотання не подавалося та справа по суті не розглядалася, у зв'язку з чим надання пояснень свідків, які можуть підтвердити, що позивачу було відомо, що він не є біологічним батьком ОСОБА_5 є передчасним.
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Призначаючи у справі судову-генетичну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справі необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим призначив експертизу.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, заперечення запису про батьківство, визначення місця проживання дітей та порядку спілкування дітей з батьком, що не проживає спільно, встановлення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з клопотанням про призначення експертизи, ОСОБА_2 просив призначити у справі судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: Чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Обґрунтовуючи заяву тим, що зі слів відповідача, він не є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановляючи ухвалу про призначення судово-технічної експертизи, суд виходив з того, що призначення експертизи є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з'ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини, при цьому має бути враховано, що сторона вважає проведення експертного дослідження необхідним та об'єктивним засобом доведення її правової позиції у спорі, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу).
На підставі викладеного, суд враховуючи предмет заявлених вимог, та з метою забезпечення змагальності та рівності учасників справи, обґрунтовано призначив у справі судово-генетичну експертизу.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції безпідставно призначив у справі експертизу, оскільки позивачу було відомо, що ОСОБА_4 , 09 листопада 2018 року не є біологічним сином позивача, який сам наполягав на реєстрації його батьком є безпідставними, оскільки суд, враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи, оскільки саме висновок такої експертизи може бути одним із доказів, що допоможе суду встановити обставини справи, на які посилаються сторони, як на підставу задоволення позовних вимог і заперечень щодо таких вимог.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 03 жовтня 2022 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ А.І. Дришлюк
______________________________________ Т.В. Цюра