29 вересня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.09.2022 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, в.о. начальника бази палива ВП "Локомотивне Депо Миколаїв", раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_5
підозрюваний: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_6
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави понад 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 208 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень.
Відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України покладено на строк до 09 листопада 2022 року на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчим суддею не достатньо враховано, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вважає, що обраний запобіжний захід у вигляді застави не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Стверджує, що з урахуванням обставин кримінального провадження та з урахуванням наявних ризиків, доцільно було обрати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави понад 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала в частині визначення розміру застави підлягає скасуванню.
Зазначає, що визначений розмір застави є завідома непомірним для підозрюваного, визначеним без врахування даних про особу підозрюваного, його майнового стану та знаходження у нього на утриманні дружини та неповнолітньої дитини, а також батьків дружини, що є особами похилого віку.
Наполягає на тому, що більш помірний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним всіх процесуальних обов'язків.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12022150000000083 від 31.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 , виконуючи обов'язки начальника бази палива виробничого підрозділу «Локомотивне Депо Миколаїв» Регіональної філії «Одеська залізниця», умисно, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам акціонерного товариства «Укрзалізниця» та Регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», шляхом безоплатного відчуження на користь підприємства недержавної форми власності ТОВ «Корпорація бузькі кар'єри» дизельного палива в кількості 70?000 літрів на суму 1?710?518,64 грн, розтратив майно акціонерного товариства «Українська залізниця» на вказану суму.
05.09.2022 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,
Слідчим подано клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказуючи, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважав, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Задовольняючи частково клопотання слідчого слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного злочину, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим, послався на наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Врахував дані про особу, ступінь встановлених ризиків і дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зможе запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам.
Прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що є значна ймовірність того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 віднесене до категорії особливо тяжких корисливих злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Також, слідчий суддя погодився з існуванням зазначеного в клопотанні слідчого ризику впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні разом з іншими особами, які є його знайомими та підлеглими, при цьому заперечив наявність ризику вчинення аналогічного злочину, вважаючи, що він усунутий за допомогою відсторонення від посади.
Але, на думку колегії суддів, слідчий суддя, встановивши наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, дійшов помилкового висновку, що запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи фактичні обставини та суспільну небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , наявність декількох ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Недостатність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , іншого більш м'якого запобіжного заходу обґрунтована сукупністю доказів обґрунтованості підозри у вчинені особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану в Україні, злочином спричиненні збитки в особливо великому розмірі державному АТ «Укрзалізниця», яка має надважливе загальнодержавне значення. Також з урахуванням того, що останній після виявлення ознак протиправної діяльності не сприяв органу досудового розслідування, а вчиняв дії з метою приховання слідів злочину та затягуванню збору доказів, що в сукупності, свідчить про те, що застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам.
Вищенаведені обставини надають достатньо підстав вважати, що тільки застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 саме такого виняткового найсуворішого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Що стосується розміру застави, то колегія суддів вважає, що необхідно визначити заставу 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 248 100 грн ( двісті сорок вісім тисяч сто ) гривен, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Так, при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, апеляційний суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.
За такого, апеляційний суд вважає, що клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Миколаївській області слід задовольнити частково та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ « Миколаївський слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 02 листопада 2022 року з визначенням застави в 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 248 100 грн ( двісті сорок вісім тисяч сто гривен) та покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409,422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.09.2022 року, щодо ОСОБА_7 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Миколаївській області задовольнити частково, обрати щодо ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ « Миколаївський слідчий ізолятор» строком до 02 листопада 2022 року з визначенням застави в розмірі в 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 248 100 грн ( двісті сорок вісім тисяч сто гривен).
Відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду,
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та іншими особами з числа співробітників АТ «Укрзалізниця» з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право виїзду з України і в'їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: