Справа № 127/18484/22
Провадження №11-сс/801/654/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
26 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
заявника ОСОБА_7 в режимі відеоконфереції,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 про арешт майна в кримінальному провадженні №12021020010001353 від 18.10.2021,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження № 12021020010001353 від 18.10.2021 та накладено арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 25.07.2022 має номерний знак НОМЕР_2 та на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони користування та розпорядження останнім.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що вказаний автомобіль містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити. Апелянт посилається на відсутність належного обґрунтування підстав та мети арешту, не визначення правового статусу автомобіля та не встановлення кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що автомобіль був відчужений на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом.
Заслухавши доповідь судді, власника майна ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З матеріалів провадження слідує, що відділенням розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021020010001353 від 18.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом підробки договорів купівлі-продажу автомобілів.
Звертаючись в рамках даного кримінального провадження з клопотанням про арешт автомобіля марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 25.07.2022 має номерний знак НОМЕР_2 та на праві власності належить ОСОБА_7 , слідчий послався на необхідності застосування вказаного методу державного регулювання.
Слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого про арешт майна та в обґрунтування свого рішення зазначив, що воно містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 98 КПК України, матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Згідно ст. 173 ч. 2 п.5 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані не в повій мірі.
З наданих суду матеріалів вбачається, що відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12021020010001353 від 18.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_9 про те, що невстановлена службова особа в період часу з 22.12.2020 по 24.12.2020 здійснила підробку договорів купівлі-продажу транспортних засобів.
В ході допиту потерпілої ОСОБА_9 встановлено, що її колишній чоловік ОСОБА_10 займався куплею-продажем автомобілів, доставлених на територію України із США. Усі автомобілі, які надходили на територію України реєструвались на неї, як власника, та частково на ОСОБА_10 . Це був їх сімейний бізнес і оплату за вказані автомобілі останні здійснювали за спільні кошти. Усі документи, які підтверджують право власності на вказані автомобілі перебували у ОСОБА_10 .
В ході підготовки документів стосовно розподілу майна, що безпосередньо стосувалось автомобілів, які перебували у власності ОСОБА_9 , остання виявила, що: автомобіль марки «SUBARU» моделі «XV» VIN-код: НОМЕР_3 , 2012 року випуску, який перебував у її власності, 22.12.2020 було перереєстровано на третю особу в ТСЦ 0541 за договором купівлі-продажу у суб'єкта господарювання; автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS», VIN-код: НОМЕР_4 , 2011 року випуску, який перебував у її власності, 24.12.2020 було перереєстровано на нового власника в ІНФОРМАЦІЯ_2 за договором купівлі-продажу у суб'єкта господарювання ПП «КАРОЛІНІ»; автомобіль марки «BMW» моделі «I3» VIN-код: НОМЕР_5 , 2014 року випуску, який перебував у її власності, 24.12.2020 було перереєстровано на нового власника в ІНФОРМАЦІЯ_2 за договором купівлі-продажу у суб'єкта господарювання ФОП « ОСОБА_11 »; автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який перебував у її власності, 24.12.2020 було перереєстровано на нового власника в ІНФОРМАЦІЯ_2 за договором купівлі-продажу у суб'єкта господарювання ПП «КАРОЛІНІ»; автомобіль марки «AUDI» моделі «Q5» VIN-код: НОМЕР_6 , 2013 року випуску, який перебував у її власності, 23.12.2020 було перереєстровано на нового власника в ІНФОРМАЦІЯ_2 за договором купівлі-продажу у суб'єкта господарювання ПП «КАРОЛІНІ».
ОСОБА_9 повідомила, що будь-яких договорів купівлі-продажу вказаних автомобілів вона не підписувала та будь-яких довіреностей не надавала.
В ході досудового слідства було призначено почеркознавчу експертизу, за результатами якої підписи на Договорі комісії №6450/20/013917 від 24.12.2020 та Акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини номер №6450/20/013917 від 24.12.2020, по автомобілю марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску виконані не ОСОБА_9 , а іншою особою.
В результаті підробки підпису ОСОБА_12 невстановленою особою протиправно було здійснено відчуження права володіння/користування/розпорядження автомобілем марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску на користь іншої особи.
18.07.2022 автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску визнано речовим доказом по кримінальному провадженні №12021020010001353 від 18.10.2021.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску станом на 25.07.2022 має номерний знак НОМЕР_2 та на праві власності належить ОСОБА_7 .
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі прийшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом правових підстав для накладення арешту на вказаний транспортний засіб.
За обставин викладених в матеріалах провадження, наявні обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як застосування арешту майна.
Разом з тим, суд не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Підстав для заборони в його користуванні та розпорядженні власником колегія суддів не вбачає.
З метою забезпечення збереження вказаного транспортного засобу як речового доказу є виправданим застосування арешту вказаного майна у виді заборони права на його відчуження.
У справі не доведено необхідності заборони права на користування та розпорядження вказаним транспортним засобом, оскільки стороною обвинувачення не доведено необхідності проведення невідкладних слідчих дій з вищевказаним автомобілем з метою збирання інших доказів, у даному кримінальному провадженні не оголошувалося підозри будь-яким особам.
Такий висновок суду апеляційної інстанції не буде процесуальною перешкодою для забезпечення належного правового статусу автомобіля у цьому провадженні як речового доказу.
Засіб забезпечення кримінального провадження у виді арешту у формі заборони права на відчуження вказаного автомобіля є розумним та співмірним обставинам можливого кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді в частині арешту автомобіля - скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід часткового задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на автомобіль у формі заборони його відчуження.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.08.2022 про арешт майна скасувати.
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» VIN-код: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 25.07.2022 має номерний знак НОМЕР_2 та на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4