Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/908/22
Провадження №2-а/382/16/22
03 жовтня 2022 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А. перевіривши матеріали справи № 382/908/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції Гордієнка Володимира Михайловича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
До Яготинського районного суду Київської області надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до інспектора сержанта поліції Гордієнка Володимира Михайловича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 382/908/22 між суддями від 05.09.2022 року справу передано головуючому судді Нарольському М. М.
22.09.2022 року головуючим суддею Нарольським М. М. заявлено самовідвід по даній справі, оскільки позивач у справі є присяжним Яготинського районного суду Київської області, дана обставина унеможливлює подальший розгляд справи під його головуванням.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 382/908/22 між суддями від 22.09.2022 року справу передано головуючому судді Савчак С. П.
26.09.2022 року головуючим суддею Савчак С. П. заявлено самовідвід по даній справі, оскільки позивач у справі є присяжним Яготинського районного суду Київської області, дана обставина унеможливлює подальший розгляд справи під його головуванням.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 382/908/22 між суддями від 27.09.2022 року справу передано головуючому судді Кисіль О. А.
Рішенням Бориспільської районної ради від 23.06.2021 року № 125-08-VIII затверджено список присяжних Яготинського районного суду Київської області, до якого включений ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Самовідвід по справі вирішується відповідно до положень ч. 8 ст. 40 КАС України без повідомлення учасників справи.
Стаття 124 Конституції України регламентовано, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.
Частина 63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" наголошує, на тому, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Порядок затвердження списку присяжних визначено у ст. 64 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст.39 КАСУ країни з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗаконуУкраїни "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно із ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Х1 черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У відповідності до п. 12 висновку № 1(2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від01.01.2001р. незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливлює в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Відповідно до п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі «П'єрсак проти Бельгії» зазначається «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу… тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений».
Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Щонайменші сумніви щодо неупередженості судді є підставою для його виходу з процесу (справи «Де Куббер проти Бельгії», «Пуллар проти Сполученого Королівства» та інш.).
У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Отже, враховуючи, що позивач по даній справі є присяжним, відповідно до затвердженого списку присяжних Яготинського районного суду Київської області та перебував у складі суду при розгляді суддею Кисіль О.А. справ, тому за таких обставин суддя Кисіль О.А. за для запобігання виникнення сумнівів у її неупередженості та об'єктивності, вважає, що є всі підстави про необхідність задоволення заяви судді про самовідвід та передачу справи до канцелярії для здійснення повторного автоматичного розподілу.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 КАС України,
Заяву про самовідвід головуючого судді Кисіль О. А. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції Гордієнка Володимира Михайловича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, задовольнити.
Справу № 382/908/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції Гордієнка Володимира Михайловича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передати до канцелярії Яготинського районного суду Київської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу у порядку, визначеному ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кисіль О.А.