03.10.2022 Провадження по справі № 2/940/332/22
Справа № 940/770/22
Іменем України
03 жовтня 2022 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Романовської Л.І.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу та його брату ОСОБА_3 .У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Відповідно до роз'яснення про порядок оформлення спадщини, наданого приватним нотаріусом, позивачу було рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки ним пропущений строк для прийняття спадщини.
Позивач зазначив, що пропустив передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки про наявність заповіту йому стало відомо лише 09.08.2022 року при зверненні до нотаріуса.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 17.08.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Тетіївської міської ради у підготовче засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника Тетіївської міської ради та визнає позовні вимоги.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Васалатьєва О.А. у підготовче засідання не з'явилася, надала до суду листа, в якому зазначила, що заперечень стосовно позовної заяви не має та просить справу слухати за її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи за їх відсутності, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а. с. 5).
На день її смерті залишилась спадщина, що складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_3 є спадкоємцями померлої ОСОБА_2 за заповітом, посвідченим секретарем виконкому П'ятигірської сільської ради Кривошея О.К. 19.11.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 12. (а. с. 6).
Із копії заяви, наданої 03.10.2022 року до суду ОСОБА_3 , вбачається, що проти отримання спадщини після смерті матері ОСОБА_2 його братом ОСОБА_1 не заперечує. (а. с. 24-25).
Із наданого ОСОБА_1 письмового роз'яснення про порядок оформлення спадщини, виданого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А. 09.08.2022 року № 82/01-16 вбачається, що оскільки ОСОБА_1 не був зареєстрований, не проживав разом з померлою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та не подав відповідну заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з цим вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв. Відповідно до ст. 1272 ЦК України, запропоновано ОСОБА_1 звернутися до суду для захисту своїх законних прав. (а. с. 7).
Як підставу пропуску строку для прийняття спадщини, позивач зазначив, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, оскільки не знав про наявність заповіту. Про існування заповіту позивачу стало відомо лише 09.08.2022 року із листа приватного нотаріуса Васалатьєвої О.А., тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує норми спадкового права Цивільного кодексу України та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач вищезазначених вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав своєчасно до нотаріальної контори заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження №61-6700св19) та від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відтак, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 до 09.08.2022 року був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, що свідчить про те, що інші особи не заявляли права на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 . Разом з тим, позивач не відмовляється від прийняття спадщини. При цьому, на час звернення до суду заповіт не скасовано, його не визнано недійсним, відомості про наявність іншого заповіту складеного спадкодавцем відсутні, та свідчить, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не порушує права інших осіб.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, досліджених доказів, з огляду на встановлені обставини, суд вбачає поважною причину пропуску строку позивачем для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, зокрема його необізнаність про наявність заповіту, і вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 200, 206, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 1216, 1217, 1268-1270,1272 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Васалатьєва Олена Анатоліївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додатковий строк два місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.МАНДЗЮК