Рішення від 27.09.2022 по справі 367/9337/21

Справа № 367/9337/21

Провадження №2/367/3524/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

27 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Лохвицький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 6462 у зв'язку із заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія управління активами». 10 листопада 2021 року старшим державним виконавцем Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ткаченко Мариною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 6462 від 21 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №67460714.

Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», постанови КМУ від 29.06.1999 № 1172. Просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6462 вчинений 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 10 383 (десять тисяч триста вісімдесят три) гривні 29 копійок; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Згідно заяви, поданої представником позивача, просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. До суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, згідно якої позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню визнають, просять стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, інші 50 відсотків судового збору на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету та зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, було вчинено виконавчий напис № 6462 яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» грошові кошти в розмірі 10 383 (десять тисяч триста вісімдесят три) гривні 29 копійок.

10 листопада 2021 року старшим державним виконавцем Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ткаченко Мариною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 6462 від 21 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №67460714.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз'яснено, що відповідно до статей 34. 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актам з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, що підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання

Крім того, згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, суд приходить до висновку, що позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки не встановлено безспірності заборгованості.

Отже, враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави за подання позовної заяви до суду у розмірі 50 відсотків судового збору у зв'язку із визнанням позову відповідачем.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень, суд зазначає, що розподіл судових витрат не є позовною вимогою, має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Стаття 137 ЦПК України детально описує порядок відшкодування та визначення вказаних витрат, зокрема: - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша); - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга); - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя); - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта); - у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята); - обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста).

Згідно із частиною третьою статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано копію договору про надання правової допомоги № 345 від 29 вересня 2021 року укладеного між Адвокатським об'єднанням «КОМПАНІЯ «ДОВІРА» та ОСОБА_1 ; акт №1 про надання правових послуг згідно з договором про надання правової допомоги № 345 від 29 вересня 2021 року відповідно до якого правова допомога надається платно, а саме консультація - 500 гривень; акт №2 про надання правових послуг згідно з договором про надання правової допомоги № 345 від 29 вересня 2021 року відповідно до якого правова допомога надається платно, а саме складання позову - 2 000 (дві тисячі) гривень, представництво інтересів в суді - 1 000 (одна тисяча) гривень.

30 грудня 2021 року відповідачем ТОВ «Фінансова компанія управління активами» подано до суду клопотання у якому просять зменшити розмір стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, про захист прав людини заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторони, кількість судових засідань, присутність на них адвоката позивача, а також тривалість судових засідань, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення клопотання на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави за подання позовної заяви до суду у розмірі 50 відсотків судового збору у зв'язку із визнанням позову відповідачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 76, 80, 81, 137, 141, 206, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Лохвицький відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6462, вчинений 21 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» грошових коштів у розмірі 10 383 (десять тисяч триста вісімдесят три) гривні 29 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь держави в сумі 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua

Суддя Ю.В. Кравчук

Попередній документ
106560920
Наступний документ
106560922
Інформація про рішення:
№ рішення: 106560921
№ справи: 367/9337/21
Дата рішення: 27.09.2022
Дата публікації: 05.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.09.2022)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 09.12.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправлення та забов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
27.09.2022 09:05 Ірпінський міський суд Київської області