"30" вересня 2022 р. Справа № 363/3073/22
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2022 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Петрівської сільської ради про визначення місця проживання дітей,-
27.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Петрівської сільської ради про визначення місця проживання дітей, в якій останній просить визначити місце проживання дітей, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком за фактичним місцем його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст. 177 ЦПК України).
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В розрізі даних правовідносин об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду, позивач зазначає, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак ними прийнято спільне рішення його розірвати, наразі у Вишгородському районному суді перебуває позовна заява про розірвання їх шлюбу. Після розірвання шлюбу між сторонами досягнута згода стосовно визначення місця проживання дітей з батьком, а також щодо участі у забезпеченні умов життя дітей. Незважаючи на усну домовленість, позивач вважає за доцільне, щоб даний факт був врегульований судом. Пов'язує це з тим, що домовленість з відповідачем не гарантує, що в подальшому їх відносини не зіпсуються. Крім того, проживання дітей з батьком є власною волею та бажанням самих дітей.
Отже, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
У позовній заяві позивач зазначає, що він звертався до Служби у справах дітей Петрівської сільської ради з проханням проведення обстеження житлово-побутових умов за адресою місця проживання дітей. До позовної заяви позивачем долучена копія акту обстеження умов проживання від 06.09.2022 року, який був складений з метою обстеження умов проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, позовна заява не містить відомостей про підтвердження звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дітей. До матеріалів позовної заяви не додано письмовий висновок органу опіки і піклування про доцільність проживання дітей з одним із батьків.
Згідно положень ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
В позовній заяві не зазначені обставини та долучені до неї докази на підтвердження стану здоров'я позивача, відсутності в нього шкідливих звичок або аморальної поведінки, а також психічних захворювань.
До позову не долучено сертифікатів лікарів нарколога та психіатра, довідки МВС щодо відсутності у позивача непогашеної судимості тощо, доказів працевлаштування позивача та отримання ним самостійного доходу.
Крім того, з Автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що 29.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.07.2022 року роз'єднані позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дітей. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дітей - залишено без руху.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не були виправлені недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 01.08.2022 року,ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Вишгородської міської ради про визначення місця проживання дітей - повернуто.
Таким чином, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України).
Отже, позивач має надати суду позовну заяву в новій редакції, з викладенням обставин щодо порушення відповідачем його прав за вимогою про визначення місця проживання дитини та зазначенням доказів на підтвердження позовних вимог (як щодо порушення відповідачем прав позивача так і щодо наявності визначених законом підстав для визначення місця проживання дитини з позивачем). Долучити докази на підтвердження відсутності у позивача наркологічної та алкогольної залежності, відсутності непогашеної судимості та відсутності заведених щодо нього кримінальних проваджень, наявності постійного самостійного доходу, додати письмовий висновок органу опіки і піклування про доцільність проживання дітей з одним із батьків, тощо.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.
Керуючись ст.ст. 44, 175, 177, 185, 260, 261, 311 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Петрівської сільської ради про визначення місця проживання дітей - залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Баличева