Справа № 359/6158/22
Провадження № 3/359/3194/2022
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
13 вересня 2022 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участі особи, яка притягається до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 870224 від 06 вересня 2022 року вбачається, що 28 серпня 2022 року о 15 год. 10 хв. по вул. Котляревського в м. Бориспіль Київської області, на зупинці громадського транспорту, застосував фізичне насилля, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що подія, про яку вказано в протоколі про адміністративне правопорушення не мала місце. Зазначив, що в протоколі зазначені недостовірні відомості, оскільки він ніколи не застосовував по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_2 фізичного насильства, і тим більше не порушував громадський порядок та нічого подібного не вчиняв. При цьому зазначив, що ОСОБА_3 неодноразово ображав його сина ОСОБА_4 28.08.2022 року його син прийшов додому зі збитими до крові руками, повідомивши, що його штовхнув ОСОБА_3 у каміння. Однак, він того дня не спілкувався із неповнолітнім ОСОБА_2 , а тим паче не застосовував по відношенню до останнього фізичне насилля. На підставі викладеного просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Проявом хуліганських дій є будь-які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку.
Об'єктом захисту у ст. 173 КУпАП є громадський порядок, який представляє собою систему суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є наявність хуліганського мотиву. Особа діє із хуліганським мотивом коли її дії проявляються у очевидному, демонстративному, зневажливому ставленні до встановлених у суспільстві правил поведінки та етики, прояві зневаги до існуючих правил і норм поведінки. При цьому, прояв неповаги повинен бути явним, демонстративним, безсумнівно очевидним як для особи, що вчиняє хуліганство, так і інших очевидців, поширюватись на значне та невизначене коло оточуючих. Для хуліганського мотиву дій винного характерно те, що ці дії логічно не обґрунтовані і не обумовлені певними обставинами, без чіткого визначення спрямованості і предмету посягання.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Хуліганство відрізняється від інших дій, які за своїм проявом схожі на хуліганство, однак за своїм суб'єктивним проявом не утворюють складу даного адміністративного правопорушення. Зокрема, якщо дії особи були викликана неприязними відносинами до певної особи, як довго триваючими так і тими, які виникли раптово, в тому числі і у випадку неправомірної поведінки особи, то такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.08.2022 року ОСОБА_5 звернулася в поліцію із заявою, в якій повідомила про застосування фізичного насильства по відношенню до її сина ОСОБА_6 у виді удушення ОСОБА_7 , без зазначення ім'я та по-батькові даної особи. Вказані обставини підтверджуються копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28.08.2022 року.
Відповідно до рапорту начальника СД Бориспільського РУП Крезуб А. від 29.08.2022 року, у зв'язку з відсутністю даних, які б на час вивчення матеріалів давали можливість кваліфікувати дії особи за ознаками певного кримінального правопорушення відомості по вищезазначеній заяві до ЄРДР не вносились. Водночас цей рапорт не містить даних щодо особи правопорушника.
Тому згодом, лише 06.09.2022 року, за наслідками цієї ж події, був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 870224 від 06.09.2022 року за ст. 173 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що 28 серпня 2022 року о 15 год. 10 хв. на зупинці громадського транспорту останній застосував фізичне насилля, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок.
Як вбачається із пояснень, наданих особою, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 заперечив обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що він ніколи не застосовував по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_2 фізичне насильство та навіть не спілкувався із ним 28.08.2022 року. При цьому будь-яких доказів, які б спростували ці твердження ОСОБА_1 до суду надано не було.
Із копій письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , його матері ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та її сина ОСОБА_4 вбачається, що 28.08.2022 року між неповнолітнім ОСОБА_2 та малолітнім ОСОБА_4 відбулася конфліктна ситуація, через те, що ОСОБА_4 не бажав відійти від хлопців: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які спілкувалися між собою, у зв'язку з чим ОСОБА_2 в примусовому порядку, взявши ОСОБА_4 за талію, переніс в інше місце.
Таким чином встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникло непорозуміння, в ході якого ОСОБА_2 вчинив образливі дії по відношенню до ОСОБА_4 , який не реагував на його прохання, відійти від хлопців, у зв'язку з чим суддя дійшов висновку, що мав місце обопільний конфлікт між неповнолітнім ОСОБА_2 та малолітнім ОСОБА_4 .
Разом з тим жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 застосував фізичне насилля по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_2 матеріали справи не містять і органом, що порушив провадження в справі, такі докази суду не надані.
Так, із даних, що зафіксовані у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 91443827 від 28.08.2022 року о 15:28 год. щодо надходження на спеціальну лінію 102 повідомлення від ОСОБА_5 не вбачається, що саме ОСОБА_1 завдав якісь тілесні ушкодження ОСОБА_2 .
При цьому письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в частині того, що ОСОБА_1 застосував фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_2 , суддя оцінює критично, оскільки їх відношення до малолітнього ОСОБА_4 ще до вказаної події було негативним, оскільки останні не бажали, щоб він перебував поряд із ними, слухав їхні розмови, і кожен із них хотів, щоб ОСОБА_4 пішов від них якнайшвидше, що підтверджується їхніми поясненнями. Відповідно, суддя розцінює їх пояснення, як пояснення заінтересованих осіб, а будь-яких інших належних та допустимих доказів даного факту суду не надано.
Крім того, як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , то відомості викладені в них щодо подій, які відбувалися 28.08.2022 року навіть не узгоджуються між собою, зокрема в частині часу та місця, коли саме до них підійшов ОСОБА_4 вперше, скільки разів і де саме вони його зустрічали цього дня, скільки разів і хто саме просили його відійти, щодо місця, де нібито до них під'їхав батько ОСОБА_4 , на чому саме він до них під'їхав, які саме дії він вчиняв. Вказані обставини свідчать про те, що ці пояснення є надуманими та суперечливими, що викликає сумнів в їх правдивості, а тому суддя вважає, що вони були дані ними на ґрунті особистих відносин між ними та потерпілим, які є друзями, що лише додатково свідчить про їх зацікавленість у цій справі.
Також суддя не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_5 , а також відомості викладені у протоколі прийняття заяви пр. вчинене кримінальне правопорушення від 28.08.2022 р., та дані, що зафіксовані у копії витягу з інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України за № 91443827 від 28.08.2022 року о 15:28 год. щодо надходження на спеціальну лінію 102 повідомлення від ОСОБА_5 , оскільки остання безпосереднім очевидцем подій не була, обставини, які вона повідомила були їй відомі лише зі слів її сина ОСОБА_2 , які судом оцінені критично.
Також як вбачається із копії письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у потерпілого ОСОБА_2 на шиї були явні ознаки удушення, зокрема почервоніння шиї, що було зафіксовано на телефон ОСОБА_8 .
Водночас в матеріалах справи не має жодного доказу на підтвердження того факту, що у неповнолітнього ОСОБА_2 були дійсно наявні сліди будь-яких тілесних ушкоджень, зокрема сліди удушення. Також, надані до суду матеріали взагалі не містять жодних доказів про застосування фізичного насильства по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_2 . Це в свою чергу лише додатково свідчить, що відповідні сліди від удушення були відсутні у потерпілого ОСОБА_2 .
Також в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема покази незацікавлених свідків, які б були безпосередніми очевидцями події, не зважаючи на те, що виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення події відбувалися в громадському місці, у вихідний день, в обідній час, за участю дітей, що не могло не привернути увагу сторонніх осіб, та жодних фото чи відео фіксації, які б могли підтвердити скоєння ОСОБА_11 вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином достатніх доказів, які би спростували пояснення ОСОБА_11 , працівниками поліції не надано.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що протокол серії ВАБ № 870224 від 06 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 254 КУпАП, а саме лише 06.09.2022 року, не зважаючи на те, що вказані події відбулися 28.08.2022 року, що є неприпустимим, з огляду на встановлені обставини даної події.
Також слід зазначити, що в протоколі, складеному відносно ОСОБА_11 , не зазначено, в чому саме полягає порушення громадського порядку, які саме суспільні відносини були порушені, чий конкретно спокій він порушив та в чому саме це проявилось. Суть правопорушення, яке поставлено йому в провину, залишилася невизначеним. Протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних про обставини вчинення правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
З огляду на викладене встановлено, що додані до протоколу матеріали не підтверджують, що у вказані день та час дійсно мало місце адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відтак і підтвердження вини ОСОБА_11 у вчиненні такого адміністративного правопорушення відсутнє.
Наведене свідчить, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 870224 від 06.09.2022 р., щодо вчинення ОСОБА_11 дрібного хуліганства, не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищезазначеними та перевіреними судом доказами.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про не доведеність того, що ОСОБА_11 на зупинці громадського транспорту застосував фізичне насилля, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян, а тому відсутня подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 870224 від 06.09.2022 р., суперечать фактичним обставинам справи, а тому даний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 , складений інспектором поліції без врахування та належної перевірки всіх обставин справи.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Встановлено, що "факт" вчинення ОСОБА_11 дрібного хуліганства не доведений належними засобом доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність події адміністративного правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_11 за ст. 173 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 173, 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАп України
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С. М. Вознюк