Справа № 288/1412/22
Провадження № 2-а/288/20/22
03 жовтня 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Рудника М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
представника позивача - Чекман М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області старшого сержанта поліції Юрича Юрія Ігоровича, ГУНП в Житомирській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області старшого сержанта поліції Юрича Юрія Ігоровича, ГУНП в Житомирській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
30 вересня 2022 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача Чекмана М.П. в якій він просить відвести суддю Попільнянського районного суду Житомирської області Рудника Миколу Івановича від розгляду справи № 288/1412/22.
В судовому засіданні 03 жовтня 2022 року представник позивача підтримав вимоги заяви про відвід судді та просить її задовольнити.
Відповідач поліцейський СРПП Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та представник ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, заяву про відвід судді, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про відвід судді та як на підставу для відводу головуючого судді посилається на те, що у провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебувала справа № 288/1218/22 по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, розгляд справи здійснювався суддею Рудником М.І. Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 13 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень. У матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення та справи № 288/1412/22 містяться одні ті самі докази, оцінка яких вже була здійснена судом під час винесення постанови відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Таким чином, суддя позбавлений можливості здійснювати справедливий, неупереджений судовий розгляд справи № 288/1412/22, оскільки ним вже досліджено докази, якими обґрунтовуються протиправність та незаконність оскаржуваної постанови.
Отже, вказане свідчить про упередженість судді Рудника М.І. під час розгляду справи № 288/1218/22. Ухвалення постанови у вказаній справі є підтвердженням того, що ним вже здійснено оцінку доказів, що унеможливлює справедливий, неупереджений, безсторонній судовий розгляд справи № 288/1412/22, зважаючи на однакову доказову базу.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Згідно частини 11 статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.
Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи та з метою недопущення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, уникнення потенційної підозри певної моєї особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін по справі заявлений особою, яка звернулась до суду з заявою ОСОБА_2 відвід задовольнити.
В той же час, сумнів особи, яка звернулась до суду з заявою в об'єктивності судді по даній справі може мати наслідком подання ним безпідставних скарг та висловлення необґрунтованих обвинувачень, що може негативно вплинути на подальший розгляд справи.
Крім того, суд бере до уваги те, що право особи на справедливий суд закріплено в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення заяви про відвід чи самовідвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд, оскільки не задоволення заяви може сприйматися стороною як порушення її прав.
Інші обставини, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, відсутні.
Керуючись статтями 36, 39 - 41, 243, 248, 256, 382 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Рудника Миколи Івановича в справі № 288/1412/22 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області старшого сержанта поліції Юрича Юрія Ігоровича, ГУНП в Житомирській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Дану справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області старшого сержанта поліції Юрича Юрія Ігоровича, ГУНП в Житомирській області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала в частині вирішення питання про відвід не підлягає окремому оскарженню.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник