ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.09.2022 м. КиївСправа № 910/4176/22
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ АВТОЦЕНТР";
до: акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ";
про: стягнення 2.821.283,12 грн.
Суддя Балац С.В.
в.о. секретаря судового засідання Просов В.М.
Представники:
позивача: Карпович А.Р.;
відповідача: Ашмінець І.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ АВТОЦЕНТР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - відповідач) про стягнення 2.582.376,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено ч. 2 п. 13.3 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", затвердженого наказом ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" від 01.08.2017 № 497, у вигляді порушення строку виконання грошового зобов'язання, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 2.582.376,88 грн., з яких: 573.997,80 грн. - 3 % річних та 2.008.379,08 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4176/22 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 11.07.2022.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог до 2.821.283,12 грн., з яких: 573.997,80 грн. - 3 % річних та 2.247.285,32 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності підстав для повернення коштів, сплачених за гарантією, враховуючи порушення позивачем зобов'язання по договору поставки в частині строку виконання зобов'язання.
В підготовчому засіданні 11.07.2022 судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та оголошено перерву до 15.08.2022.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про аналогічні судові спори за участю відповідача про стягнення з останнього сум 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення суми банківської гарантії.
В підготовчому засіданні 15.08.2022 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.09.2022.
В судовому засіданні 07.09.2022 оголошено перерву до 19.09.2022.
В судовому засіданні 19.09.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки (закупівля товару за власні кошти) від 22.10.2018 № УГВС460/12-18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товар, зазначений в специфікації/-ях (далі - товар), що додається до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами), а відповідач - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виконання умов Договору було забезпечено банківською гарантією 03.10.2018 № 11402 на суму 7.200.000,00 грн., виданою публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (далі - Банківська гарантія).
Банківською гарантією публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" зобов'язався виплатити відповідачу на письмову вимогу будь-яку суму вказану в письмовій вимозі відповідача, що не перевищує 7.200.000,00 грн. не пізніше 10 робочих днів з дати отримання письмової вимоги відповідача, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення позивачем зобов'язань, в забезпечення якого видана ця гарантія.
Листом від 26.06.2019 публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" повідомлено позивача про отримання від відповідача вимоги про сплату грошової суми за Банківською гарантією (у зв'язку з порушенням умов Договору) в розмірі 7.200.000,00 грн. Також у вказаному листі банк просить позивача перерахувати зазначену суму банку з метою здійснення платежу на користь відповідача.
Відповідно до банківської виписки про рух коштів, 10.07.2019 позивачем здійснено перерахування на користь публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" 7.200.000,00 грн., яка 10.07.2019 перерахована останнім на користь відповідача (лист від 12.07.2019 № 1-7119).
Враховуючи повне виконання позивачем умов Договору, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача грошової суми за Банківською гарантією в розмірі 6.840.000,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 910/11515/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 6.840.000,00 грн.
Приймаючи до уваги порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання з повернення позивачу гарантійної суми, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 2.821.283,12 грн., з яких: 573.997,80 грн. - 3 % річних та 2.247.285,32 грн. - інфляційні втрати.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України - гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Згідно ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Пунктом 2 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії.
Відповідно до п. 2 глави 4 розділу II Положення, одержана вимога/повідомлення Бенефіціара або банку Бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти Бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 910/11515/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 6.840.000,00 грн.
Також вказаним рішенням встановлено, що позивачем здійснено поставку товару за Договором 25.06.2019.
Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт неналежного виконання позивачем умов Договору (з простроченням встановленого строку) належним чином доведений.
При цьому, відповідно до пункту 13.1 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг, затвердженого наказом відповідача від 01.08.2017 № 497 (далі - Порядок) визначено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене документацією процедури закупівлі.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, а також згідно з іншими умовами, які мають бути зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Як встановлено вище, позивачем здійснено поставку товару за Договором 25.06.2019.
Відтак, в розумінні Порядку, грошове зобов'язання відповідача про повернення позивачу суми Банківської гарантії (6.840.000,00 грн.) мало бути виконане не пізніше 14.07.2019. Проте, таке зобов'язання виконане відповідачем 18.05.2022
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 573.997,80 грн. підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, визнав його арифметично невірним з огляду на сукупний індекс інфляційних втрат у спірний період.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 2.246.940,00 грн., за таким розрахунком суду, в період за який позивачем нарахована сума інфляційних втрат, а саме:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу (грн.)
08.2019 - 05.20226.840.000,00132,852.246.940,00
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на повне виконання позивачем Договору поставки та порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання з повернення позивачу гарантійної суми.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (Україна, 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код: 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ АВТОЦЕНТР" (Україна, 02105, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПАВЛА УСЕНКА, будинок 8, ідентифікаційний код: 21457519) 3 % річних в сумі 573.997 (п'ятсот сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 2.246.940 (два мільйони двісті сорок шість тисяч дев'ятсот сорок) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 42.314 (сорок дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 07 коп.
3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03 жовтня 2022 року
Cуддя С.В. Балац