ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.09.2022Справа № 910/5534/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, обл. Київська, р-н Києво-Святошинський, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 11; ідентифікаційний код 19417197)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" (03067, м. Київ, пр-т Перемоги, будинок 53; ідентифікаційний код 42593327)
про стягнення 54 009, 50 грн,
Без виклику представників учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" про стягнення заборгованості в розмірі 54 009, 50 грн, з яких: 49 950, 00 грн - основного боргу, 3 176, 82 грн - інфляційні втрати та 882, 68 грн - 3% річних, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду на виконання робіт № 08/2307 від 23.07.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області було перераховано відповідачу кошти в сумі 49 950, 00 грн в якості оплати робіт за договором № 08/2307.
14.12.2021 на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу за вих. № 593 щодо виконання своїх зобов'язань за договором або повернення коштів, також надіслано акти звірок з супровідним листом за вих. № 594.
Відповіді на означений лист не отримано, роботи відповідачем виконано не було, кошти відповідно не повернути, чим допущено порушення вимог ст. 525, 526, 610, 629 та 853 ЦК України.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 позовну заяву Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області залишено без руху, встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із приведеною у відповідність прохальною позовної заяви до доданих до позову розрахунків, або навпаки - надати суду розрахунки, здійснені у відповідності до прохальної частини позову.
27.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що ухвала суду від 28.07.2022 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105492560835, однак, конверт повернувся на адресу суду 15.08.2022 неврученим із зазначенням причин "адресат відсутній за вказаною адресою".
Приписами ст. 10 України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 у справі № 910/5534/22 встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Також, суд відзначає, що жодних заяв та/або клопотань про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.07.2021 між Комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" (підрядник) був укладений договір підряду на виконання робіт № 08/2307 за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по встановленню регуляторів температури гарячого водопостачання в підвалі житлового будинку по вул. Святошинська, 40 Г в м. Вишневе Бучанського району Київської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що підрядник приступає до початку виконання робіт протягом 2-х календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору.
Датою закінчення виконання вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання виконаних підрядних робіт, що підписується сторонами після виконання підрядником повного комплексу робіт (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. загальна вартість робіт за цим договором становить 49 950, 00 грн, в т.ч. ПДВ 8 325, 00 грн.
Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі акту виконаних робіт ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 підписаних сторонами в продовж 10 (десяти) календарних днів з моменту їх підписання.
В п. 10.1. сторони погодили, що договір припиняє свою дію по закінченню строку, на який його укладено.
Договір набуває чинності в день його підписання сторонами на діє до 31 грудня 2021 року (п. 11.1. договору).
Згідно п. 11.2. закінчення строку, його припинення в тому числі шляхом розірвання, не звільняє сторони від необхідності повного виконання обов'язків за ним та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Судом встановлено, що позивачем 23.07.2021 було перераховано кошти відповідачу в сумі 49 950, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2389 від 23.077.2021, призначення платежу: оплата за робот по встановленню регул. темпер., зг.дог. № 08/2307 від 23.07.2021, ПДВ - 20% 8 325, 00 грн, проведення проц. держзакупівлі не передбачено.
Позивач вказує, що роботи в обумовлений договором строк відповідачем розпочаті не були.
14.12.2021 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу за вих. № 593 щодо виконання своїх зобов'язань за договором або повернення коштів, а також надіслано акти звірок з супровідним листом за вих. № 594. Докази надіслання містяться в матеріалах справи.
Водночас, відповіді на означений лист не отримано, роботи відповідачем виконано так і не було, кошти відповідно не повернуто.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 08/2307 від 23.07.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Так, суд відзначає, що в п. 10.1. та 11.1 сторони погодили, що договір припиняє свою дію по закінченню строку, на який його укладено. Договір набуває чинності в день його підписання сторонами на діє до 31 грудня 2021 року.
Відтак, договір підряду на виконання робіт № 08/2307 від 23.07.2021 припинив свою дію 31.12.2021.
Отже, суд вказує, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом договір є припинений, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.
Як про це вказувалося вище, роботи в обумовлений договором строк відповідачем розпочаті не були.
Доказів, щоб свідчили про протилежне в матеріалах справи не міститься.
Судом встановлено, що 14.12.2021 позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою за вих. № 593 в якому просив відповідача виконати свої зобов'язання за договором або повернути кошти, що були сплачені за виконання робіт за договором № 08/2307.
Водночас, ні того, ні іншого відповідачем вчинено не було.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків виконання робіт, а саме, не приступив до виконання таких робіт в обумовлений договором строк, не повернув отримані кошти в сумі 49 950, 00 грн та беручи до уваги те, що договір 08/2307 від 23.07.2021 припинив свою дію 31.12.2021, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Що стосується здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.
Оскільки, позивачем лист-вимогу про виконання робіт або повернення грошових коштів було надіслано відповідачу 14.12.2021, яку останнім отримано 04.01.2022, то суд вважає правомірним визначити перебіг початку строку для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме, з 13.01.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд здійснивши перерахунок 3% річних у період з 13.01.2022 до 24.02.2022 та інфляційних втрат (з урахуванням роз'яснень Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 458, 94 грн - інфляційних втрат та 176, 54 грн - 3% річних.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань, а саме того, що відповідач не приступив до виконання таких робіт в обумовлений договором строк, не повернув отримані кошти в сумі 49 950, 00 грн та беручи до уваги те, що договір 08/2307 від 23.07.2021 припинив свою дію 31.12.2021, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено та відповідно перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підлягає частковому задоволенню та відповідно стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" належить 49 950, 00 грн - основного боргу, 1 458, 94 грн - інфляційних втрат та 176, 54 грн - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталмістобуд" (03067, м. Київ, пр-т Перемоги, будинок 53; ідентифікаційний код 42593327) на користь Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, обл. Київська, р-н Києво-Святошинський, місто Вишневе, вул. Київська, будинок 11; ідентифікаційний код 19417197) борг в сумі 49 950 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 1 458 (одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн 94 коп., 3% річних в сумі 176 (сто сімдесят шість) грн 54 коп. та судовий збір в сумі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн 65 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 28.09.2022
Суддя Дмитро БАРАНОВ