Справа № 199/9908/21
(2/199/849/22)
Іменем України
04.04.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого - судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
08 грудня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що позивач здійснює діяльність з розподілу природного газу і надає такі послуги відповідачу за адресою нерухомого майна - буд. АДРЕСА_1 на підставі акцептування відповідачем шляхом оплати послуг позивача типового договору розподілу природного газу. Відповідно до умов такого договору та положень законодавства відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати послуги позивача з розподілу природного газу, чого з серпня 2020 року не здійснює, внаслідок чого станом на жовтень 2021 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 2785,25 гривень, яку позивач і просить стягнути з відповідача шляхом подання даного позову, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв'язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на підставі постанови НКРЕКП №816 від 19 червня 2017 року «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу», постанови НКРЕКП №201 від 16 лютого 2017 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу», ст.ст.1, 12, 37, 39, 40 Закону України «Про ринок природного газу», п.4 глави І розділу І Кодексу ГРМ позивач, як оператор ГРМ, здійснює надання послуг з розподілу природного газу на території м. Дніпро.
Також судом встановлено, що відповідач є споживачем вищевказаних послуг позивача, які надаються останнім за адресою нерухомого майна - буд. АДРЕСА_1 , в зв'язку із чим на ім'я відповідача відкрито відповідний особовий рахунок № НОМЕР_1 . Викладене підтверджується довідкою про фінансовий стан розрахунків з послугу з розподілу природного газу, розрахунком суми боргу з розподілу природного газу.
Відповідно до тієї ж довідки про фінансовий стан та розрахунку за відповідачем обліковується заборгованість за наданою йому позивачем послугою з розподілу природного газу за вказаною вище адресою станом на жовтень 2021 року в загальному розмірі 2785,25 гривень. При цьому відповідач здійснював оплату означених послуг на користь позивача останній раз у липні 2020 року. В той же час, 13 липня 2020 року газопостачання домоволодіння, за адресою якого надавались відповідачу послуги позивачем з розподілу природного газу, припинено шляхом встановлення запірного пристрою та пломби з причини проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Відомості про те, за ініціативою кого (позивача чи відповідача) припинено газопостачання та для ремонту якого обладнання і кому належного (позивачу/відповідачу), матеріалами справи не містять, як і не містять відомостей про відновлення газопостачання та/або закінчення ремонтно-відновлювальних робіт.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс ГРМ), Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285 (далі - Правила), Типовим договором розподілу природного газу, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу).
Так, відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного цивільного права.
Нормами ст.ст.11, 525, 626, 629 ЦК України визначено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст.901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За змістом ст.ст.5, 7, 9, 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Індивідуальний споживач, окрім іншого, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги щомісяця за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Відповідно до п.2 глави 1 розділу VI Кодекс ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498.
Згідно п.3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
В свою чергу, відповідно до положень ст.ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст.ст.641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Пунктами 4, 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Аналогічні положення містить п.1.3 розділу І Типового договору розподілу природного газу.
Згідно п.2.1 розділу ІІ Типового договору розподілу природного газу за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Пунктом 5.4 розділу V Типового договору розподілу природного газу передбачено, що порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього договору.
За змістом п.п.1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами. Аналогічні положення містять п.п.6.1-6.4 розділу VI Типового договору розподілу природного газу.
Крім того, згідно п.6.2 розділу VI Типового договору розподілу природного газу до встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
За змістом ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», п.7.4 розділу VІI Типового договору розподілу природного газу споживач зобов'язаний, окрім іншого, оплачувати послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу в повному обсязі в розмірах, строки та порядку, визначені умовами відповідного договору.
Пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача. Якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених п.3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок Оператора ГРМ.
В свою чергу, п.3.17 глави 3 розділу V Правил передбачено, що перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад 3 доби) установки (за винятком котлоагрегатів, що знаходяться в резерві) газопровід до неї і газопровід до пальника (при його живленні від колектора до відключення на установку) необхідно відключати від діючих газопроводів першим по ходу газу до неї запірним пристроєм із встановленням інвентарної заглушки.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги, різновидом яких є послуги з розподілу природного газу, підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов'язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг. Разом з тим, споживачі зобов'язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 15 березня 2018 року по справі №401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року по справі №750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року по справі №642/2858/16, від 16 грудня 2020 року по справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року по справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року по справі №554/7740/17, від 09 лютого 2022 року по справі №953/24063/19, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.
Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході її розгляду знайшли підтвердження наведені позивачем фактичні обставини, як то факт існування між сторонами договірних правовідносин з розподілу природного газу внаслідок приєднання відповідача, як споживача, до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) шляхом сплати послуг позивача протягом лютого-липня 2020 року (п.7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, п.1.3 розділу І Типового договору розподілу природного газу), а також підтверджено лише часткову оплату відповідачем зазначених послуг позивача, що призвело в кінцевому рахунку до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати послуг з розподілу природного газу. За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а отже підлягають задоволенню, однак частковому - шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу станом на липень 2020 року в розмірі 252,62 гривень, а не станом на жовтень 2021 року в розмірі 2785,25 гривень, як просить суд позивач.
Частковість задоволення позовних вимог зумовлена тим, що позивач нараховує відповідачу вартість послуг з розподілу природного газу за період з липня 2020 року по жовтень 2021 року, тобто після припинення газопостачання домоволодіння відповідача, посилаючись на п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, який, в свою чергу, визначає, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу. В той же час, вказаний пункт містить виключення із зазначеного загального правила, яке (виключення) зводиться до припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не з вини споживача, а за ініціативою оператора ГРМ внаслідок необхідності ремонту відповідного обладнання. Як вбачається зі змісту наданого позивачем розрахунку суми боргу за розподіл природного газу, 13 липня 2020 року відбулось припинення газопостачання домоволодіння відповідача з причини проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Зміст такого розрахунку, а також інші матеріали справи не дозволяють суду достеменно встановити те, за ініціативою кого (позивача чи відповідача) припинено газопостачання та для ремонту якого обладнання і кому належного (позивачу/відповідачу). Відтак, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, згідно з якими саме на позивача покладається обов'язок довести правомірність заявлених позовних вимог та їх розмір, надавши відповідні докази, а також враховуючи наслідки невиконання такого обов'язку, суд приходить до висновку, що за наведених обставин наразі відсутні достатні підстави вважати правомірним нарахування позивачем боргу відповідачу за послуги з розподілу природного газу, які останній фактично не отримував не з власної вини. Тому факт припинення газопостачання за таких умов має тлумачитись судом на користь відповідача як виняток із загального правила, передбаченого п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у вигляді сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 205,89 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 610-612, 625, 626, 629, 633, 634, 641, 642, 901, 903 ЦК України, ст.ст.1, 5, 7, 9, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.2 глави 1, п.п.3, 4, 7 глави 3, п.п.1, 2, 9 глави 6 розділу VI Кодекс ГРМ, п.1.3 розділу І, п.2.1 розділу ІІ, п.5.4 розділу V, п.п.6.1-6.4 розділу VI, п.7.4 розділу VІI Типового договору розподілу природного газу, ст.13 Закону України «Про ринок природного газу», п.3.17 глави 3 розділу V Правил, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 164, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (ЄДРПОУ 20262860; адреса місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Кониського, 5) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу станом на липень 2020 року в розмірі 252,62 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (ЄДРПОУ 20262860; адреса місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Кониського, 5) судовий збір в розмірі 205,89 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко