Рішення від 27.09.2022 по справі 161/7891/22

Справа № 161/7891/22

Провадження № 2/161/3086/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гриня О. М.,

за участю секретаря судового засідання Остимчук О. М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Тратнікова Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та розміру аліментів.

Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстровано шлюбі з відповідачем, однак рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року шлюб між ними розірвано. Від цього шлюбу в них народились дві дочки: ОСОБА_3 , 2004 року народження, та ОСОБА_4 , 2010 року народження. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 вересня 2020 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28 січня 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_1 старшій дочці ОСОБА_3 виповнилось 18 років. У зв'язку з настанням повноліття однієї дитини відбулись зміни у способі визначення аліментів на утримання другої неповнолітньої дитини. Такі обставини свідчать про наявність підстав для зміни розміру аліментів, раніше визначених судовим рішенням. Положення сімейного законодавства дають підстави для визначення та зміни розміру аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , 2010 року народження, в частці від заробітку (доходу) відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 192 Сімейного кодексу України, позивач просить змінити розмір аліментів, визначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 вересня 2020 року у справі №161/1495/20; стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5 , 2010 року народження, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11 липня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи вимоги позову, відповідач зазначає, що він з 01 липня 2022 року влаштувався працювати в Приватну виробничо-комерційну фірму «Волинська компанія», де займає посаду менеджера з окладом 6 600 гривень на місяць. При цьому, тривалий час він був безробітним, з березня 2021 року по квітень 2022 року він перебував на обліку в Луцькому міському центрі зайнятості. Відповідач вказує, що він завжди сплачував аліменти на утримання своїх дітей, забезпечував їх усім необхідним, боргів зі сплати аліментів в нього немає. Крім того, він матеріально допомагає своїм батькам, зокрема, своїй матері, яка є особою з інвалідністю 3-ї групи. Також відповідач повідомляє, що його сімейний стан може змінитись. В провадженні суду перебувають справи про стягнення з нього аліментів на утримання старшої дочки, яка продовжує навчання та про стягнення додаткових витрат на старшу дочку в розмірі 25 000 гривень. На переконання відповідача, вищенаведені обставини свідчать, що він перебуває в доволі скрутному матеріальному становищі. У підсумку відповідач зазначає, що він визнає позов частково та просить визначити аліменти на утримання меншої дочки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини його доходів щомісячно.

Представник позивача адвокат Василюк І. М. у судове засідання не з'явився, заявою від 27 вересня 2022 року просить розгляд справи здійснювати без його участі, позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав частково з підстав, які зазначені у його відзиві, додатково суду пояснив, що його теперішня дружина вагітна, а тому просить врахувати цю обставину при вирішенні справи.

Представник відповідача адвокат Тратніков Я. В. у судовому засіданні, висловлюючи свою позицію та підтримуючи мотиви відзиву, також зазначив, спірні правовідносини у цій справі регулюються ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України, тобто аліменти на неповнолітню дочку відповідача мають визначатись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Суд встановив, що сторони є батьками двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 3-4).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено, зокрема, ухвалено: стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 січня 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с. 3-4).

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 старша дитина сторін ОСОБА_6 досягла повноліття.

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч.ч.2,3 ст.183 СК України визначено, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку(доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Отже, чинним законодавством передбачено право батьків звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину після досягнення повноліття найстаршою дитиною, тобто на зміну розміру аліментів, визначених раніше рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для:

дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням, збереження її здоров'я та розвитку, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд встановив, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів змінились обставини, з яких виходив суд при встановлені розміру аліментів, зокрема, аліменти стягувались у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача на двох неповнолітніх дітей. Та обставина, що старша дитина досягла повноліття в силу вимог ст. 183 Сімейного кодексу України є підставою для звернення стягувача аліментів з позовом про визначення розміру аліментів, які належить стягувати на утримання другої неповнолітньої дитини.

Досліджуючи матеріальне становище відповідача, суд встановив, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштований. Наказом Приватної виробничо-комерційної фірми «Волинська компанія» ВКФ «Волинська компанія» №01 від 30 червня 2022 року підтверджується, що ОСОБА_1 займає посаду менеджера у цій фірмі з 01 липня 2022 року з посадовим окладом 6600 гривень на місяць (а. с. 21).

Таким чином, суд при визначенні розміру аліментів, які належить стягувати з відповідача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховує, що відповідач є чоловіком працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, працевлаштований, тобто має перспективу регулярного, щомісячного доходу.

Суд ураховує аргументи відповідача про те, що він несе витрати матеріального характеру на утримання новоствореної сім'ї та батьків, але такі обставини не звільняють його від обов'язку утримувати неповнолітню дочку в розмірі, необхідному для її повноцінного та гармонійного розвитку. Відповідач вказує, що він допомагає своїй матері, яка є особою з інвалідністю 3-ї групи, однак він жодним доказом не підтвердив види та розміри своєї участі в матеріальному утриманні батьків. Та обставина, що дружина відповідача наразі є вагітною (12-13 тиждень вагітності) наразі не може свідчити про непрацездатність дружини та її перебування на утриманні відповідача.

Також суд ураховує, що в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за результатами розгляду якої 12 вересня 2022 року ухвалено рішення про часткове задоволення позову, однак вказане рішення суду станом на 27 вересня 2022 року не набрало законної сили.

Окремо суд зосереджує увагу на тому, що визначений за результатами судового спору розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини має бути таким, що враховує пріоритетність інтересів дитини. На час вирішення цієї справи дочці сторін ОСОБА_5 виповнилось 11 років. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум для дитини одинадцятирічного віку становить 2744 гривень. Чверть від посадового окладу відповідача становить 1650 гривень. За відсутності відповідних доказів суд позбавлений можливості встановити реальний заробіток (дохід) відповідача, адже посадовий оклад може бути одним із складників заробітної плати.

Суд відхиляє доводи представника відповідача адвоката Тратнікова Я. В. про застосування до спірних правовідносин ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України в розумінні того, що аліменти на неповнолітню дочку сторін мають визначатись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Вказана норма регулює порядок визначення розміру аліментів на іншу (неповнолітню) дитину після досягнення повноліття найстаршою дитиною, якщо раніше аліменти стягувались за рішенням суду на двох і більше дітей та визначались в розмірі єдиної частки від доходу платника аліментів. Разом з тим, ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України визначено умову застосування такого способу визначення аліментів, а саме: якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. Тобто, звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки є підставою для визначення розміру таких аліментів в загальному порядку, зокрема, з врахуванням ст. 182 Сімейного кодексу України.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, аналізуючи норми Закону, які регулюють спірні правовідносини, а також, враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що слід змінити розмір аліментів, що належать до стягнення з відповідача на користь позивача, а саме: стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 992,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст. 84, 91, 180-182, 184, 192 СК України, Закону України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 вересня 2020 року в справі №161/1495/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Дата складення повного тексту рішення - 03 жовтня 2022 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду О.М. Гринь

Попередній документ
106547253
Наступний документ
106547255
Інформація про рішення:
№ рішення: 106547254
№ справи: 161/7891/22
Дата рішення: 27.09.2022
Дата публікації: 04.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Розклад засідань:
31.08.2022 10:50 Луцький міськрайонний суд Волинської області
27.09.2022 10:10 Луцький міськрайонний суд Волинської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРИНЬ О М
суддя-доповідач:
ГРИНЬ О М
відповідач:
Панасюк Сергій Григорович
позивач:
Панасюк Ольга Миколаївна
представник позивача:
Василюк Ігор Миколайович